Про серйозність спокус і про прихід Божого Царства.

1. Сказав також Ісус учням Своїм: Неможливо не прийти спокусам, але горе тому, через кого вони приходять.

2. Краще було б йому, якби повісили йому на шию каменя від жорен, і кинули його в море, аніж сталося б те, що спокусив би одного з малих оцих.

3. Спостерігайте за собою. А якщо згрішить супроти тебе брат твій, застережи його, і, якщо покається, прости йому;

4. І якщо сім разів на день згрішить супроти тебе і сім разів на день звернеться, і скаже: Каюся, – прости йому.

5. І сказали Апостоли Господові: Примнож у нас віру.

6. Господь сказав: Якби ви мали віру завбільшки з гірчичне зернятко і сказали смоковниці оцій: Вихопися з корінням і пересадися в море, то вона підкорилася б вам.

7. Хто з вас, маючи служника орача, або служника пастуха, коли він прийде з поля, скаже йому: Іди мерщій та сідай до столу?

8. Навпаки, чи не скажете йому радше: Приготуй мені щось на вечерю та підпережися служити мені, поки буду їсти і пити, а потім їж і пий сам?

9. Чи буде він дякувати служникові цьому за те, що він виконав наказа? Не певен.

10. Отак і ви, коли виконаєте все, що наказано вам, кажіть: Ми служники нікчемні, бо вчинили тільки те, що мусили вчинити.

11. Йдучи до Єрусалиму, Він проходив між Самарією та Галілеєю.

12. І коли входив Він до одного поселення, зустріли Його десять чоловіків прокажених, котрі зупинилися віддалік.

13. І дужим голосом кричали: Ісусе Наставнику! Помилуй нас!

14. Він побачив їх, і сказав їм: Підіть, покажіться священикам. І коли вони пішли, то очистилися,

15. А один із них, побачивши, що уздоровлений, повернувся, і почав голосно прославляти Бога,

16. І упав ницьма до ніг Йому, дякуючи Йому; і це був самарянин.

17. Тоді Ісус сказав: Чи не десятеро очистилися? А де ж дев‘ятеро?

18. Чому ж вони не повернулися прославити Бога, окрім одного чужинця?

19. І сказав йому: Підведися і йди; віра твоя врятувала тебе.

20. Аж ось, фарисеї запитали Його, коли прийде Царство Боже, відповідав їм: Не прийде Царство Боже примітним чином,

21. І не скажуть: Ось, воно тут, або: Ось, там. Бо Царство Боже усередині вас.

22. Сказав також учням Своїм: Надійдуть дні, коли зажадаєте бачити хоча б одного з днів Сина Людського, і не побачите;

23. І скажуть вам: Ось, тут, або: Ось, там, – не ходіть і не ганяйтеся;

24. Бо, як блискавка, сяйнувши від одного краю неба, зблискує до другого краю неба, так буде Син Людський за дня Свого.

25. Але передніше належить Йому багато постраждати, і бути відкинутим родом оцим.

26. І, як було за днів Ноя, так само буде й за днів Сина Людського.

27. Їли, пили, шлюбилися, виходили заміж до того дня, як зайшов Ной до ковчега, і прийшов потоп і вигубив усіх.

28. Так само було й за днів Лота: Їли, пили, купляли, продавали, садили, будували;

29. Але того дня, коли Лот вийшов із Содому, пролився з неба дощ вогненний та сірковий і винищив усіх;

30. Так станеться й того дня, коли Син Людський прийде.

31. Того дня, хто буде на покрівлі, а речі його вдома, той не сходь забрати їх; і хто буде в полі, також не повертайтеся назад;

32. Не забувайте дружину Лотову.

33. Хто буде рятувати життя своє, той погубить його; а хто погубить його, той оживить його.

34. Повідую вам: Тієї ночі будуть двоє на одній постелі: одне візьметься, а друге залишиться.

35. Дві будуть молоти разом: одна візьметься, а друга залишиться;

36. Двоє будуть на полі: один візьметься, а другий залишиться.

37. На це сказали Йому: Де, Господе? А Він сказав їм: Де труп, там зберуться й орли.