Коринтян 1

Віруючий одержує благодать Божу через Ісуса. (Рим.5: 1-2; Еф.1: 3-14)

1. Павло, волею Божою покликаний Апостол Ісуса Христа, і Состен, брат,

2. Церкві Божій, що в Коринті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма тими, що прикликають ймення Господа нашого Ісуса Христа на всякому місці, у них і в нас:

3. Благодать вам і мир від Бога Вітця нашого, і Господа Ісуса Христа.

4. Безнастанно дякую Богові моєму за вас, заради благодаті Божої, дарованої вам у Христі Ісусі,

5. Тому що в Ньому ви збагатилися усім, усяким словом і всіляким пізнанням, -

6. Бо свідчення Христове утвердилося в вас, -

7. Аж так, що ви не маєте нестачі в жодному даруванні, очікуючи з'явлення Господа нашого Ісуса Христа,

8. Котрий якраз і утвердить вас до кінця, щоб вам бути безневинними в день Господа нашого Ісуса Христа.

9. Вірний Бог, Котрим ви покликані у спілкування з Сином Його Ісусом Христом, Господом нашим.

10. Благаю вас, браття, йменням Господа нашого Ісуса Христа, щоб усі ви те саме говорили, і не було поміж вами поділів, але, щоб ви були досконало з'єднані в одному дусі і в одному мисленні.

11. Бо від домашніх Хлоїних стало мені відомо про вас, браття мої, що поміж вами є суперечки.

12. Я маю на увазі те, що у вас кажуть: Я - Павлів; я - Аполлосів; я - Кифин; а я - Христів.

13. Хіба Христос розділився? Хіба Павло розіп'явся за вас? Чи в ім'я Павла ви хрестилися?

14. Дякую Богові, що я нікого з вас не хрестив, окрім Кріспа та Гая,

15. Щоб не сказав хтось, що я хрестив у ім'я моє.

16. Хрестив я також Стефанів дім, а чи хрестив ще когось, не відаю.

17. Бо Христос послав мене не хрестити, а благовістити не в премудрості слова, щоб не вчинити безсилим хреста Христового.

18. Бо слово про хреста для тих, що гинуть, юродство є, а для нас, що рятуються, - сила Божа.

19. Бо написано: Вигублю мудрість мудраків, і розум розумних відкину.

20. Де мудрак? Де книжник? Де дослідник віку цього? Чи не обернув Бог мудрість світу цього на безум?

21. Бо коли світ своєю мудрістю не пізнав Бога в премудрості Божій, то вельми угодно було Богові юродством проповіді врятувати віруючих.

22. Бо юдеї також вимагають ознак, і греки шукають мудрости;

23. А ми проповідуємо Христа розп'ятого, для юдеїв спокуса, а для греків - безум.

24. А для самих покликаних, юдеїв та греків, - Христа, Божу силу і Божу премудрість!

25. Тому, що не мудре Боже мудріше від людського, і немічне Боже потужніше від людського.

26. Погляньте, браття, хто ви, покликані: небагато з-поміж вас мудрих за плоттю, небагато сильних, небагато значних;

27. Але Бог вибрав немудре світу, щоб осоромити мудре, і немічне світу вибрав Бог, аби посоромити сильне;

28. І незначне світу, і зневажене, і те, що нічого не важило, вибрав Бог, щоб усунути значне,

29. Для того, щоб жодна плоть не хвалилася перед Богом.

30. Від Нього й ви у Христі Ісусі, Котрий став для нас премудрістю від Бога, праведністю і освяченням, і покутою.

31. Щоб було, як написано: Хто хвалиться, хвалися Господом.