Івана 3

Слава дітей Божих.

1. Дивіться, яку любов дав нам Батько, щоб нам називатися і бути дітьми Божими. Світ через те не знає нас, що не пізнав Його.

2. Улюблені! Ми тепер діти Божі; але ще не відкрилося, якими будемо. Знаємо лише, що коли відкриється, будемо схожі на Нього, тому що побачимо Його, який Він є.

3. І кожний, хто має цю надію на Нього, очищає себе так, як Він чистий.

4. Кожний, хто чинить гріх, чинить і беззаконня, і гріх є беззаконня.

5. І ви знаєте, що Він прийшов для того, щоб узяти гріхи наші, і що в Ньому немає гріха.

6. Кожний, хто в Ньому перебуває, не грішить; і кожний, хто грішить, не бачив Його і не спізнав Його.

7. Діти! Нехай не зводить вас ніхто. Хто чинить правду, той праведний, як Він праведний.

8. Хто чинить гріх, той від диявола, тому що спочатку диявол згрішив. Якраз для цього й з‘явився Син Божий, щоб зруйнувати заміри лукавого.

9. Кожний, народжений від Бога, не чинить гріха, тому що насіння Його перебуває в ньому; і він не може грішити, тому що народжений від Бога.

10. Діти Божі і діти диявола пізнаються так: Кожний, хто не чинить правди, не є від Бога, а також той, хто не любить брата свого.

11. Бо таке благовістя, котре ви чули від початку, щоб ми любили один одного.

12. Не так, як ото Каїн, котрий був од лукавого і вбив брата свого. А за що убив його? За те, що справи його були недобрі, а вчинене братом його, – праведне.

13. Не дивуйтеся, браття мої, якщо світ ненавидить вас.

14. Ми знаємо, що ми перейшли із смерти до життя, тому що любимо братів; а хто не любить брата, перебуває в смерті.

15. Кожний, хто ненавидить брата свого, є людиновбивник; а ви знаєте, що жодний людиновбивник не має життя вічного, яке в ньому перебуває.

16. Любов спізнали ми в тому, що Він поклав за нас життя Своє; і ми повинні віддавати життя своє за братів.

17. А хто має достаток у цьому світі, але, коли бачить брата свого в нужді і зачиняє від нього серце своє, – то яким чином перебуває в ньому любов Божа?

18. Діти мої! Любімо не словом чи язиком, але ділом добрим та істиною.

19. Якраз із цього дізнаємося, що ми від істини, і заспокоюємо перед Ним серця наші;

20. Бо якщо серце наше осуджує нас, то наскільки більший Бог, тому що Бог більший від серця нашого і знає все.

21. Улюблені! Якщо серце наше не осуджує нас, то ми маємо відвагу до Бога.

22. І чого лише попросимо, дістанемо від Нього, тому що дотримуємося заповіді Його і чинимо добре й угодне перед Ним.

23. А заповідь Його та, щоб ми вірували у ймення Сина Його Ісуса Христа і любили один одного, як Він заповідав нам.

24. І хто зберігає заповіді Його, той перебуває в Ньому, а Він у тому. А що Він перебуває в нас, дізнаємося від Духа, котрого Він дав нам.

Івана 4