Друга кара: жаби 1-11; третя кара: комарі 12-15; четверта кара: песі мухи 16-28

1 Господь сказав Мойсеєві: Скажи Аронові: Простягни руку твою з палицею твоєю на ріки, на рови, і на стави, і наведи жаби на Єгипетську землю. 2 І простяг Арон руку свою на єгипетські води і понаводив жаб, і вкрили жаби землю Єгипетську. 3 Але й чаклуни зробили таке саме своїми чарами й понаводили жаб на Єгипетську землю. 4 Тоді прикликав фараон Мойсея та Арона і каже: Моліть Господа, щоб прогнав жаб від мене і від моїх людей, і я відпущу народ принести жертву (Господеві). 5 І відповів Мойсей фараонові: Вкажи мені ясно, коли маю молитися за тебе і за слуг твоїх і за людей твоїх, щоб зникли жаби від тебе і по твоїх будинках, та щоб тільки в ріці зостались? 6 А він сказав Узавтра. Відповів Мойсей: Буде по твоєму бажанню, щоб ти взнав, що немає іншого, як Господь, Бог наш. 7 Щезнуть від тебе жаби і по твоїх будинках, і від слуг твоїх, і від народу твого, тільки в річці зостануться. 8 Вийшли Мойсей і Арон від фараона. І став Мойсей благати Господа за сказане про жаби, що ним поклявся фараонові. 9 І зробив Господь по слову Мойсея; і поздихали жаби по домах, по дворах і по полях. 10 Загрібали їх величезними купами, аж земля від них засмерділась. 11 Але як тільки побачив фараон, що полегшало, то закам'яніло його серце, і не слухався Мойсея і Арона, як і перед сказав Господь. 12 Господь казав Мойсеєві: Скажи Аронові, щоб підніс свою палицю та вдарив порох землі, і зробиться він комарями по всій землі Єгипетській. 13 Так і вчинили вони. І простяг Арон руку свою з палицею і вдарив порох землі, і налетіла комашня на людей і на худобу; увесь порох землі взявся комарями по всій землі Єгипетській. 14 Чаклуни намагалися зробити те саме, вивести своїми чарами комарів, та не змогли. І насіли комарі на людей і на худобу. 15 Тоді чаклуни промовили до фараона: Це перст-палець Божий. Та закам'яніло серце фараона і не послухав їх, як і передсказав був Господь. 16 Сказав Господь Мойсеєві: Встань рано вранці і стань перед фараоном саме тоді, як він виходитиме на воду, і промов до нього: Ось що каже Господь: Відпусти народ мій, щоб послужив мені в пустині. 17 Бо як не схочеш відпустити народ мій, то я пошлю на тебе, на твоїх слуг, на твій народ і на твої палати песі мухи. І доми єгиптян, а навіть земля, на якій живете, будуть повні мух. 18 Я зроблю того дня виняток для Гошен-землі, де живе мій народ, і там не буде мух, щоб зрозумів ти, що я Господь серед землі. 19 Я встановлю різницю між моїм народом і твоїм народом; завтра буде цей знак. 20 Так і зробив Господь. І налетіли мухи великими роями у фараонові палати і в будинки слуг його; і в цілу Єгипетську землю; і тяжко потерпіла земля від мух. 21 Покликав фараон Мойсея та Арона й каже: Ідіть, принесіть жертву Богу вашому в землі цій. 22 А Мойсей відповів: Не годиться так робити; бо ми маємо приносити Господу, Богу нашому, жертви, що ними гидують єгиптяни; як же ми могли б принести у них перед очима мерзотні для них жертви? Вони вкаменували б нас. 23 За три дні ходи маємо піти в пустиню, щоб принести жертву Господу, Богу нашому, як він велів нам. 24 Відповів фараон: Я відпущу вас принести жертву Господеві, Богу вашому, в пустині; тільки, глядіть, не віддаляйтесь. Та помоліться за мене. 25 І сказав Мойсей: Оце я йду від тебе і помолюсь до Господа. Завтра вранці мухи зникнуть від фараона, від його слуг і від його народу; та нехай фараон не глузує собі більше, не відпускаючи народу принести жертву Господеві. 26 Вийшов Мойсей від фараона й помолився Господеві. 27 Зробив Господь по слову Мойсея, і щезли мухи від фараона, і від слуг його, і від народу його: не зосталось ні однієї. 28 Та серце фараона затвердло й цього разу, і не відпустив народу.