З таких Peugeot Boxer по 190 тис грн. в Україні мали наробити купу “швидких” по 650 тис грн.

Швидкий розпил

06 березня 2014

З 650 тисяч гривень, які держава минулого року платила за «швидкі допомоги», на самі автомобілі припало лише 190 тисяч. У кого шукати розпиляний мільярд гривень?

«Наші Гроші» отримали документальний доказ того, що минулорічний тендер Міністерства охорони здоров’я на придбання понад тисячі автомобілівшвидкої допомоги має бути ретельно досліджений співробітниками УБЕП, УБОЗ та управління «К» СБУ.

Нагадаємо, що тоді ПрАТ НВО «Практика» мала зробити з французьких автівок «швидкі», начинивши їх медичним обладнанням. Всього фірма мала поставити МОЗу 913 «швидких» типу В по 650 тис грн. та 143 реанімобіля типу С по 844 тис грн. на загальну суму 714 млн грн. Ще дві компанії розділили між собою замовлення міністерства на 146 млн грн.

З таких Peugeot Boxer по 190 тис грн. в Україні мали наробити купу “швидких” по 650 тис грн.

Згодом було проведено додаткову закупівлю автівок, відтак загалом міністерство уклало угоди на постачання «швидких» на 913, 42 млн грн.

Ще під час тендеру розгорівся скандал. Чиновників міністерства звинуватили у завищенні цін на «швидкі», однак доказова база у обвинувачувачів була слабенькою. Відтак міністр Раїса Богатирьова легко відбивалась від брудних натяків, розповідаючи про відкритість тендеру і можливість для будь-кого прийти і перемогти з більш низкою ціною.

Вже тоді було багато сумнівів у щирості міністра. Оскільки фірма «Сіті транспорт груп» Ігоря Чуркіна так і зробила – подала дешевшу заявку, однак перемогу з невідомих причин так і не отримала.

І ось тепер ми маємо документ (скачати -dogovor-1), за допомогою якого можна оцінити витрат держбюджету. Мова йде про копію угоди на постачання в Україну мікроавтобусів «Peugeot Boxer» FgTI 333 L2H2 (130 hp) між українським представником французького концерну «Automobiles Citroёn s.a.» ТОВ «Пежо Сітроен Україна» та офіційним імпортером автомобілів «Пежо» в Україну фірмою «ВіДі Авеню».

З угоди слідує, що автівки ввозились по ціні 190 тис грн. Тобто це вартість базового автомобіля, який потім фірма «Практика» вже мала нафарширувати медичним устаткуванням.

Як розповів журналістам TVi начальник відділу продажу транспорту спецпризначення компанії «Практика», вартість переобладнання становила 290 тис грн. незалежно від типу «швидкої». А вартість самого медичного обладнання вже в залежності від типу «швидкої» становила від 110 до 380 тис грн.

Тобто на прикладі «швидких» типу В, придбаних Мінздоровом по 650 тис грн., маємо наступний кошторис.

190 тис грн. за «Пежо»+110 тис грн. за медобладнання+290 тис грн. за встановлення устаткування=590 тис грн.

Зрозуміло, що у цьому рівнянні ще буде кілька посередницьких відсотків, отриманих фірмою «ВіДі Авеню» за подальший перепродаж автівок «Практиці».

Але у будь-якому разі можна говорити, що офіційна маржа «Практики» становила близько 50 тис грн. на одній автівці типу В. А всього таких було нагадаємо 913. Тобто прибуток «Практики» без врахування доходу від дорожчих реанімобілів типу С міг скласти близько 46 млн грн., що є дуже пристойною сумою для будь-якого середнього бізнесу навіть з врахуванням повної сплати податку на прибуток.

Звісно, якби були документи зі специфікаціями на постачання медичного устаткування вартістю «від 110 до 380 тис грн.», то можна було б зрозуміти, скільки вдалось заробити і цим постачальникам. Однак такими даними ми не володіємо.

Тому акцентуємо увагу на найбільш коштовній складовій у вартості «швидких» – це фіксована сума 290 тис грн. за переобладнання швидких.

Найголовніше, що вона не може бути однаковою для різних типів «швидків». Бо одна справа поставити у звичайну «швидку скажімо 20 одиниць медичного устаткування (кисневі балони, ноші, тощо) вартістю 110 тис грн. І геть інша справа набити реанімобіль купою устаткування за 380 тис грн. (дефібрилятор, тощо).

Ну і сама сума вражає. За 290 тис грн. рік тому взагалі-то можна було придбати пристойний новий автомобіль на кшталт «Тойота Камрі». Опитані журналістами TVi керівники СТО вважають, що ця сума завищена у кілька разів.

Відтак саме у цій «фіксованості» варто шукати сліди грандіозного розпилу, дослідити який силами журналістів неможливо.