Містоутворюючі та містообслуговуючі компоненти у місті

Як зазначалося, техногенні компоненти в урбоекології поділяються на містоутворюючі та містообслуговуючі. Містоутворюючі компоненти – це підприємства чи сукупність підприємств, які є причиною розвитку, а іноді й заснування міста. [1, 2]

Виробництво речовини або енергії звичайно здійснюється у три стадії: 1) обробка, 2) переробка чи трансформація, яка включає концентрацію (збагачення) та перегрупування хімічних елементів, та 3) вторинна переробка, утилізація та поховання промислових відходів.

Як містоутворюючі виділяють такі види промисловості: паливно-енергетична (енергетика), металургійна, машинобудування, хімічна, легка та харчова. Паливно-енергетична промисловість включає кисневу енергетику (тепло-електростанції, які спалюють видобуте паливо: вугілля, нафту, газ). Металургійна промисловість включає чорну та кольорову металургію. Машинобудівна промисловість виробляє устаткування, машини, прилади та інструменти виробничого і побутового призначення. Хімічна промисловість виробляє пластмасу, гуму, волокна, барвники, добрива, отрутохімікати та інші матеріали. Нарешті, легка та харчова промисловість виробляє види продукції, призначені для задоволення особистих потреб городян.

Містообслуговуючі компоненти – це установи та підприємства, що здійснюють культурно-побутове обслуговування. Вони включають комунальне господарство, комунікації та заклади культури.

Комунальне господарство, його іноді називають житлово-комунальне господарство, складається з житлової забудови та систем, які подають в місто речовину та енергію. Житлова забудова або житло класифікується за видами та способами забудови. Види забудови характеризуються поверховістю будівель та їхніми габаритами. По способах забудови конструкції поділяються на збірні великопанельні, з фундаментами на палях та використанням підземних просторів під гаражі.

Постачальні системи включають енергопостачання, водопостачання та забезпечення побутовими товарами й продуктами харчування. Останні складаються з підприємств торгівлі, включаючи магазини, які продають предмети споживання та побуту, у тому числі й книжкові магазини. Житлово-комунальне господарство поряд з житловою забудовою та постачальними системами включає підприємства по збиранню, похованню та скиду побутових відходів. Для збору й транспорту рідких відходів використовується зливова або загальносплавна каналізаційна система. Тверді побутові відходи (ТПВ) збираються і транспортуються за межі міста за допомогою сміттєзбиральної системи. Утилізаційні та сміттєспалювальні заводи, а також полігони й звалища для поховання і накопичення твердих відходів відносяться до очисних підприємств та споруд. [1, 7]

Містоутворюючі компоненти, як зазначалося, поряд з житлово-комунальним господарством включають комунікації як транспортні, так і зв’язку. Шляхи сполучення включають автотранспорт (громадський та індивідуальний), залізничний транспорт, авіа- та водний транспорт. Водний транспорт поділяється на річковий та морський.

Комунікації включають радіо, телефонний, телевізійний та комп’ютерний зв’язок.

І, нарешті, остання складова містоутворюючих компонентів – це заклади культури: школи, музеї, бібліотеки.