Органів виконавчої влади. Форми діяльності центральних органів виконавчої влади поділяють-

Форми діяльності центральних органів виконавчої влади поділяють-

ся на правові, організаційні та матеріально-технічні. До правових форм

слід віднести нормотворчу, правозастосовчу, установчу та контрольну

форми діяльності.

Нормотворча форма діяльності реалізується шляхом ординарного,

законопроектного та спеціального провадження. В межах ординарного

провадження здійснюється видання керівником центрального органу

виконавчої влади наказів, затвердження положень, інструкцій, правил та

інших документів нормативно-правового характеру. Законопроектне

провадження передбачає діяльність щодо розробки проектів законів

України. Розробка проектів актів Президента, Кабінету Міністрів та їх

внесення на розгляд відповідного органу у встановленому законодавст-

вом порядку виокремлюється у спеціальне провадження.

Правозастосовча форма являє собою діяльність з реалізації норма-

тивних приписів шляхом видання наказів індивідуального правонаділя-

ючого або правоохоронного характеру, доручень організаційно-розпо-

рядчого характеру, надання спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснен-

ня певного виду діяльності фізичним і юридичним особам, реєстрації

актів, документів, прав, об’єктів тощо.

Установча форма діяльності здійснюється як безпосередньо цент-

ральним органом виконавчої влади, так і через Президента та Кабінет

Міністрів України. Вона пов’язана із провадженнями щодо формуван-

ня структури цього органу, системи його територіальних органів, утво-

рення, реорганізації, ліквідації підприємств, організацій та установ, що

належать до сфери його управління, призначення їх керівників, пого-

дження призначення на посади керівників структурних підрозділів

місцевих державних адміністрацій.

Контрольна форма діяльності конкретизується в нормотворчому та

виконавчому провадженнях. Нормотворче провадження передбачає

контроль керівника цього органу за діяльністю з видання актів норма-

тивного характеру його заступниками, керівниками структурних підроз-

ділів, територіальних органів, структурних підрозділів місцевих дер-

жадміністрацій з правом їх скасування в разі, якщо ці акти суперечать

Конституції України, іншим актам законодавства. Виконавче прова-

дження являє собою поточний контроль за ефективністю діяльності

центрального апарату, територіальних органів центрального органу ви-

конавчої влади, структурних підрозділів місцевих держадміністрацій,

підприємств, організацій та установ, що належать до його сфери

управління.

Організаційні форми діяльності центрального органу виконавчої вла-

ди поділяються на основні та допоміжні. До основних слід віднести пер-

сональну діяльність керівника, заступників керівника центрального

органу виконавчої влади, керівників структурних підрозділів централь-

ного апарату цього органу, територіальних органів, урядових органів

державного управління; засідання колегії, науково-технічної ради,

інших дорадчих, робочих та консультативних органів колегіального ха-

рактеру; наради.

Допоміжними організаційними формами роботи центрального ор-

гану виконавчої влади є участь його керівництва в засіданнях колегій

інших органів виконавчої влади, звітування про свою діяльність, участь

у парламентських і комітетських слуханнях, робочі поїздки по країні,

офіційні візити за кордон, участь у міжнародних переговорах, прийом

громадян, проведення прес-конференцій, участь у роботі семінарів,

конференцій, симпозіумів тощо.

До матеріально'технічних форм роботи центрального органу виконав-

чої влади належать: робота з депутатськими запитами, зверненнями, різни-

ми інформаційними запитами, підготовка звітів, ведення бухгалтерського

обліку, статистичної звітності, діловодство, господарська робота.

У своїй діяльності центральні органи виконавчої влади використо-

вують основні організаційні методи діяльності, притаманні й іншим

органам державної влади, — планування, вироблення рішень, органі-

зації і контролю виконання рішень, координації, інформаційного забез-

печення, роботи з кадрами.

Планування. Центральні органи виконавчої влади здійснюють пла-

нування соціально-економічного розвитку відповідної галузі або сфе-

ри суспільного життя, нормотворчої та контрольної діяльності, ор-

ганізаційне планування. Проект плану подається для розгляду на

засіданні колегії центрального органу виконавчої влади, після чого за-

тверджується наказом керівника цього органу. Організаційне плануван-

ня роботи структурних підрозділів здійснюється на основі щорічних,

піврічних, квартальних та місячних планів, індивідуальне планування

роботи керівників — на основі щотижневих графіків.

Вироблення рішень. Рішення, що приймаються в центральних органах

виконавчої влади, видаються у формі наказів, розпоряджень, доручень.

Порядок їх підготовки і видання визначається регламентами роботи апа-

рату цих органів, а також інструкціями з діловодства, що затверджують-

ся керівником центрального органу виконавчої влади. Акти центральних

органів виконавчої влади, що мають нормативно-правовий характер,

підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Контроль за виконанням рішень. Обов’язковому контролю централь-

ними органами виконавчої влади підлягає виконання законів України,

постанов Верховної Ради України, актів та доручень Президента, актів

Кабінету Міністрів України, доручень Прем’єр-міністра України, за-

питів та звернень народних депутатів України. Організацію контролю

здійснює один із заступників керівника центрального органу виконав-

чої влади відповідно до розподілу функціональних обов’язків. Безпосе-

редній контроль за виконанням рішень покладається на спеціальний

підрозділ апарату, який веде облік завдань, проводить перевірки стану

їх виконання; готує аналітичні та інформаційні матеріали про хід вико-

нання актів, вносить керівнику органу пропозиції щодо притягнення

посадових осіб до відповідальності за їх невиконання або неналежне

виконання.

Координація. Діяльність центральних органів виконавчої влади ко-

ординується і спрямовується Кабінетом Міністрів України через відпо-

відних міністрів. Її основними засобами є: погодження з міністром про-

ектів нормативно-правових актів, розроблених центральним органом;

проведення аналізу щорічного звіту центрального органу виконавчої

влади про результати його діяльності; участь посадових осіб централь-

ного органу виконавчої влади у засіданнях колегії. Механізм спрямуван-

ня і координації реалізується шляхом видання міністрами спеціальних

директивних наказів.

З метою забезпечення взаємодії з парламентом в міністерствах та

ряді інших центральних органах виконавчої влади запроваджені поса-

ди першого заступника керівника у зв’язках з Верховною Радою Укра-

їни. Ці посадові особи представляють за дорученням Президента,

Кабінету Міністрів України законопроекти та інші питання на пленар-

них засіданнях; беруть участь у роботі дорадчих та інших органів Вер-

ховної Ради України.

Інформаційне забезпечення. Основними способами отримання інфор-

мації центральними органами виконавчої влади є: участь керівництва

цих органів у засіданнях Кабінету Міністрів України, урядових комі-

тетів, робочих та допоміжних органів при Президентові, Кабінеті

Міністрів України, колегій інших органів виконавчої влади; участь пред-

ставників центральних органів виконавчої влади у парламентських та

комітетських слуханнях; отримання звітів; вивчення стану справ шля-

хом проведення робочих поїздок по країні, зустрічей з посадовими осо-

бами; підготовка і надання інформаційно-аналітичних матеріалів

відповідними структурними підрозділами апарату тощо.

Організація роботи з кадрами. Центральні органи виконавчої влади

здійснюють прогнозування розвитку персоналу, підбір, стажування,

перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів, заохочення праців-

ників, забезпечують ведення кадрового резерву державних службовців

та керівників підприємств, що належать до сфери управління цього ор-

гану. Безпосереднє виконання цієї роботи покладається на кадрову

службу центрального органу виконавчої влади.