Побудова оборони взводу. Опорний пункт механізованого взводу

(показати схемою)

Побудова оборони взводу включає:

- бойовий порядок;

- опорний пункт взводу;

- система вогню.

Взвод обороняє опорний пункт.

Опорний пункт взводу - це ділянка місцевості, частина оборонної позиції, найбільш посилена вогневими засобами, обладнана в інженерному відношенні і пристосована до кругової оборони. В опорному пункті взвод із засобами посилення розміщається в бойовому порядку, створює систему вогню, обладнує його в інженерному відношенні, ретельно маскується і знаходиться у готовності до відбиття противника, що наступає.

Взвод обороняє опорний пункт до 400 м. по фронту і до 300 м. в глибину.

Опорний пункт механізованого взводу складається із позицій відділень, вогневих позицій БМП і приданих вогневих засобів (танкового взводу - із вогневих позицій танків і приданих засобів),

Проміжки між опорними пунктами взводів можуть бути до 300 м., а між позиціями відділень - до 50 м. Вони повинні знаходитися під безперервним спостереженням, прикриватися вогнем і загородженнями.

По всьому фронту опорного пункту механізованого взводу відривається суцільна траншея, яка з’єднує одиночні (парні) окопи для особового складу механізованих відділень, окопи для бойових машин піхоти (БМП), танків, протитанкових керованих ракетних комплексів (ПТКРК), інших вогневих засобів і укриття для особового складу. Від опорного пункту в глибину оборони відривається хід сполучення, який обладнується для ведення вогню.

Траншея, окопи і хід сполучення повинні забезпечувати ведення флангового і перехресного вогню по противнику, який атакує, потайний маневр і розосередження вогневих засобів, а також введення противника в оману відносно побудови оборони взводу.

Перша траншея є переднім краєм оборони і обороняється взводами першого ешелону. Вона повинна забезпечувати добре спостереження за противником, найкращі умови для створення зони суцільного багатошарового вогню всіх видів перед переднім краєм, на флангах, у проміжках і ведення вогню з глибини оборони.

Друга траншея обороняється взводом другого ешелону (резерву) роти. Вона обладнується на віддаленні 300—600 м від першої траншеї з таким розрахунком, щоб взвод, який її обороняє, міг своїм вогнем підтримати підрозділи, що займають першу траншею, а також вести вогонь на підступах до переднього краю оборони і прикривати вогнем загородження перед ним.

Третя (четверта) траншея обороняється взводами рот другого ешелону батальйону. Вона обладнується на віддаленні 600—1000 м від другої (третьої) траншеї з таким розрахунком, щоб розташовані в ній вогневі засоби могли вести вогонь у смузі між другою і третьою (четвертою) траншеями, а на окремих ділянках і перед переднім краєм оборони.

Хід сполучення використовується для потайного маневру підрозділами, ведення бою з противником, що вклинився в оборону, евакуацію поранених і подачі боєприпасів і продовольства.

В опорному пункті механізованого взводу обладнаються:

- позиції відділень,

- основні і запасні вогневі позиції для танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), і приданих взводу вогневих засобів,

- командно-спостережний пункт, бліндаж і хід сполучення в тил.

Між позиціями відділень відриваються траншеї, ходи сполучення, у яких обладнуються місця для стрільби з автоматів, вогневі позиції для кулеметів і гранатометів.

Управління в механізованому взводі здійснює командир взводу. Він управляє взводом по радіо, командами, які подаються голосом і сигналами. В обороні для управління обладнується командно-спостережний пункт командира механізованого взводу, як правило, в ході сполучення, він не повинен нічим виділяться в бойовому порядку. При розміщенні його необхідно уміло використовувати захисні властивості місцевості.

Танки і бойові машини піхоти в опорному пункті взводу розташовуються по фронту і в глибину з інтервалом до 200 м.

Придане механізованому взводу протитанкове відділення може розташовуватися на позиціях механізованих відділень, а гранатомет не відділення – в проміжках між ними або на фланзі ОП взводу. Передбачається можливість маневру цих відділень в ході бою на найбільш небезпечний напрямок і для заняття кругової оборони.

В опорному пункті взводу і на його флангах можуть займати вогневі позиції протитанкові засоби і танки, які не підпорядкуванні командиру взводу. Він повинен знати завдання цих засобів і підгримувати з ними тісну взаємодію.