![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Висновки. Соцометрична і референтометрична техніка була використана нами для діагностики міжособистісних і міжгрупових відносин з метою їх глибокого вивчення
Соцометрична і референтометрична техніка була використана нами для діагностики міжособистісних і міжгрупових відносин з метою їх глибокого вивчення, зміни, покращення та удосконалення групової діяльності в усіх сферах шкільного життя. Соціометрія і референтометрія дає змогу відтворити внутрішні взаємовідносини кожного індивіда з колективом у вигляді числових величин і графіків. На І етапі обстежень учням було запропоновано відповісти на 2 питання: „З ким би ти хотів відпочивати, розважатися? ” „З ким би ти хотів працювати, створити свій бізнес? ” Відповіді на ці питання дали нам змогу з’ясувати групову диференціацію учнів, визначити соціальний статус кожного учня: „зірка”—„ізольований”, а також заповнити рівні благополуччя групи або класу на карті класної або групової диференціації. Таким чином, на І етапі дослідження в 7-ми учнівських колективах з’ясована кількість „зірок”, яка займає лідерську позицію, їх 36 із 165 респондентів, це вони впливають на дівчат і юнаків, формально чи неформально. „Ізольованих” виявлено 25 осіб. Що стоїть за цим? Хто на кого впливає і яка спрямованість цього впливу? Із 48 респондентів після референтометричного дослідження виявлено 11 „лідерів” (4 „ізольованих”). Для більш глибокого вивчення лідерської групи додатково використані такі методики, як спостереження; експертна оцінка; співбесіда; ділові та розвивальні ігри, що дало нам змогу зробити заключні висновки: 1. Нема жодного учня, якому було байдуже, яке місце він займає в колективі. 2. В кожному учнівському колективі існує певна кількість учнів (22, 5%) лідерської спрямованості. 3. „Ізольовані” складають 14, 3% і на них також треба звертати особливу увагу. 4. Соціометрія і референтометрія не виявляє причини переваги і ізоляції в виборі. 5. Виявлення мотивів, по яким особистість готова здійснювати емоційний і діловий контакт з членами колективу дасть змогу визначити мотиваційне ядро вибору в міжособистісних стосунках. 6. Виявлені лідери – по структурі діляться на офіційних (формальних) і неофіційних (неформальних). Вони створюють навколо себе малі групи формальні і неформальні групи, які виникають на основі симпатій, близькості поглядів, переконань. В нашому досліджені формальних лідерів 31%, а неформальних – 69%. 7. Формальні лідери, в основному, скромної про себе думки, таким особистостям з високим позитивним статусом в колективі слід надати самостійність, доручати керівництво гуртками, секціями, надати право коригувати поведінку інших членів групи, але слід пропонувати також справи, де вони повинні бути виконавцями. 8. Лідери-неформали – частіше всього „лідери вулиці”, сильні, активні, не завжди гарно вчаться, спортивні, впливові і потребують іншого підходу в процесі навчання і виховання; в першу чергу це залучення до активного життя і діяльності саме в колективі. 9. Лідерів-неформалів слід активно залучати для допомоги групам „ізольованих” учнів з метою розширення кола їх спілкування, домогти в розвитку творчої активності, ініціативи, підняття самооцінки. 10. Дослідження, проведені нами, підтверджують гіпотезу про те, що дуже важливо вивчати становище учня в системі колективних відносин, щоб забезпечити його сприятливе положення в колективі і формувати таким чином високі ціннісні орієнтації. Методичні рекомендації психолога щодо забезпечення гармонії інтересів особистості, колективу та суспільства у їх прагненні до реалізації мети виховання: 1. Створення інформаційного простору, який є провідним фактором формування ціннісно-смислової свідомості учня, його духовної субстанції. 2. Включення кожного вихованця в систему різних видів діяльності, таких як: а) дозвільно-ігрову; б) фізично-оздоровчу; в) художньо-образотворчу; г) предметно-перетворювальну; д) навчально-пізнавальну; е) соціально-комунікативну; ж) громадянсько-корисну; з) національно-громадянську; і)духовно-катарсичну;
3.Регулювання і корекція спілкування за результатами соціометричного і референтного аналізу учнівського колективу треба проводити в процесі різних видів діяльності: саморозвитку, самоствердження, самопізнання. 4. Психолого-педагогічна підтримка і допомога в вирішенні проблем підлітків, пов’язаних з фізичним, психологічним і духовним здоров’ям, соціальним і економічним станом, навчанням, ефективною діловою і міжсуб’єктною комунікацією. Отже, методи соціально-психологічного вивчення учнівських груп, які були обстежені, свідчать про те, що результати проведених досліджень мають вагомі значення для практики виховання, бо дає суттєве поняття про групу, соціальний статус підлітка і розкриває простір для його виховання в учбовому закладі та і за його межами.
|