![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Електропривод водонасосних установок
Водопостачання ферм і комплексів здійснюється за різними технологічними схемами, які класифікуються за такими ознаками: · способом водозабору - з відкритих водоймищ (річок, ставків, озер), шахтних колодязів, артезіанських свердловин. Для господарсько-питних потреб застосовують тільки два останні способи; · способом подачі води споживачам: з безпосередньою подачею води у водопровідну мережу (застосовують у системах зрошення), водонапірною баштою, установками з гідроакумуляторами; · способом розподілу води: системи з автонапувалками різних типів, системи з проточною водою. Для прийнятої схеми водопостачання визначають подачу води та напір, які необхідні для вибору насоса. Середньодобові витрати води на об’єкті Qсер.д., м3/доб, визначають за формулою
де qі - добова норма споживання води споживачем і - го виду (додаток Е); ті - кількість споживачів і - го виду; п - кількість видів споживачів.
Добові норми споживання води основними групами тварин і птиці приймають за галузевими нормами технологічного проектування (ОНТП). Вони становлять, наприклад, для корів молочного напряму – 100, телят – 20, свиноматок з поросятами – 60, свиней на відгодівлі – 15, курей яєчних порід – 0, 46, м’ясних порід - 0, 51 л/доб на одну голову. За відомим добовим споживанням води визначають подачу насоса Qтах.год., м3/доб, протягом однієї години
де α доб - коефіцієнт добової нерівномірності споживання води, α доб =1, 3; α год - коефіцієнт годинної нерівномірності (для систем з автонапувалками α год = 2, 5, без автонапувалок α год = 4).
Максимальні секундні витрати води, Qтах.с.., м3/доб,, дорівнюють
де Qпож - витрати води на гасіння пожежі, приймають за даними будівельних норм і правил (СНиП). Для типових сільськогосподарських приміщень Qпож = 5..10 л/с при тривалості пожежі до 3 годин.
Розрахунковий напір води Нр, м, у системі, який повинен забезпечуватись насосом визначають за технологічною схемою водопостачання з урахуванням геодезичних відміток землі
де Нвс - висота всмоктування (відстань від рівня води у водозабірній споруді до осі насоса), м; Ннаг - висота нагнітання (відстань від осі насоса до максимального рівня води в баку водонапірної башти), м; hвн - втрати напору у всмоктувальній і напірній трубах, м; (Zб – Zв) - різниця геодезичних відміток землі біля водонапірної башти та мінімального рівня води у водозабірній споруді, м; Нв - висота башти (від землі до дна бака), м; Нбк - висота максимального рівня води в баку, м.
З урахуванням технологічних схем вибирають насос за умовами:
При виборі заглибного електронасоса користуються заводськими графічними характеристиками, на яких позначено: Q – подача насоса, м3/год; Н – напір, м; N – потужність насоса, кВт; hн – ККД насоса, %; hа – ККД агрегату, %. Водонапірні башти БР (ТУ 70-04.0071-75) призначені для використання в системі сільськогосподарського водопостачання, ферм, комплексів і невеликих населених пунктів. Башти забезпечують необхідний напір в автонапувалках, а при нетривалих перервах в електропостачанні – резерв води. До недоліків башт слід віднести їх велику металоємність і вартість в порівнянні з гідроакумуляційними безбаштовими установками.
Таблиця 4 - Технічні характеристик водонапірних башт БР
Автоматичні водопіднімальні установки ВУ з гідроакумулятором призначені для механізації і автоматизації водопостачання невеликих тваринницьких ферм з добовими витратами води 70..400 м3/год та фермерських господарств.
Таблиця 5 - Технічні характеристики установок з гідроакумулятором
Тиск вмикання гідроакумуляційної установки Р1, м, визначається за залежністю
де НВ – вільний напір в розрахунковій точці (для автонапувалок 4..6 м; для одноповерхових будівель 8 м; двоповерхових – 12 м); НГ – різниця геодезичних відміток розрахункової точки водопровідної мережі і мінімального рівня води в баку, м; hВН – втрати напору в водопровідній мережі від бака до розрахункової точки, м.
Тиск вимикання Р2, м, визначається за залежністю
Визначення потужності і вибір типу електродвигуна для приводу насосів За даними попередньо вибраного насоса (Qн.ном., Нн.ном., η н.ном .) визначають його розрахункову потужність Рр., кВт, за виразом
де Qн.ном. - подача насоса, м3/с; Нн.ном. - висота підйому води (напір), м; r - густина води, кг/м3, r = 1000; g - прискорення вільного падіня, м/с2; η н.ном - коефіцієнт корисної дії насоса.
Потужність привідного двигуна Рн.дв, кВт, визначають за співвідношенням
де η пер - ККД передачі (при безпосередньому з’єднанні двигуна з насосом η пер η пер = 1, 0, для клинопасової передачі – 0, 97); Кз - коефіцієнт запасу (при потужності двигуна до 1, 5 кВт Кз = 1, 5, від 1, 5 до 4, 0 кВт – 1, 2, від 4, 0 до35 кВт - 1, 15, більше 35 кВт –1, 1).
Для водопостачання ферм, комплексів, тепличних господарств, а також забезпечення побутових потреб населення найчастіше використовують електронасосні агрегати серії ЭЦВ (додаток Е), які піднімають воду з артезіанських свердловин глибиною 50...250 м. Ці насоси комплектуються спеціальними трифазними електродвигунами з короткозамкненим ротором серії ПЭДВ.
Умовні позначення двигунів розшифровуються так:
|