![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Системний підхід. Методи та засоби системного аналізу.
Системний підхід – це сукупність принципів, методів, засобів дослідження обєкта як цілого. Принципи: виявлення елементів та частин взаємозвязків між ними, виявлення нових інтегральних звязків. Сутність його полягає у комплексному досліджені великих і складних об’єктів (систем), дослідженні їх як єдиного цілого з узгодженим функціонуванням усік елементів і частин. 3гідно з системним підходом, система - це цілісність, яка становить єдність закономірно розташованих і взаємопов'язаних частин (рис. 3.1). Основними ознаками системи е: 1) наявність найпростіших одиниць - елементів, які її складають; 2) наявність підсистем - результатів взаємодії елементів; 3) наявність компонентів - результатів взаємодії підсистем, які можна розглядати у від 4) наявність внутрішньої структури зв'язків між цими компонентами, а також їхніми підсистемами; 5) наявність певного рівня цілісності, ознакою якої е те, що система завдяки взаємодії компонентів одержує інтегральний результат; 6) наявність у структурі системоутворюючих зв'язків, які об’єднують компоненти і підсистеми як частини в єдину систему; 7) зв'язок з іншими системами зовнішнього середовища. Кожну конкретну науку, діяльність, об’єкт можна розглядати як певну систему, що має множину взаємопов'язаних елементів, компонентів, підсистем, визначені функції, цілі, склад, структуру. До загальних характеристик системи відносять цілісність, структурність, функціональність, взаємозв'язок із зовнішнім середовищем, ієрархічність, цілеспрямованість, самоорганізацію.
Системний аналіз – сукупність методів і засобі дослідження та конструювання цілісних складних обєктів. Прийоми: структурний, функційний, генетичний, факторний, часовий тощо. Засоби: елемент, структура, зв'язок, функція, ціле, мета, функціонування. Система – це сукупність закономірно розташованих, взаємоповязаних елементів. Ознаки системи: 1.сукупність елементів 2.впорядкованість та неподільність 3.наявність звязків 4.наявність властивостей притаманних обєкту як цілому Види: матеріальні, ідеальні Статичні, динамічні Відкриті, закриті Від інших явищ системний аналіз відріняється: 1.цілісність 2.стійка структура Структура – це сукупність стійких взаємоповязаних, взаємодіючих елементів. Системний аналіз надає до використання в різних науках, системах наступні системні методи й процедури: абстрагування й конкретизація; аналіз і синтез, індукція й дедукція; формалізація й конкретизація; композиція й декомпозиція; структурування й реструктурування; макетування; алгоритмізація; моделювання й експеримент; програмне керування й регулювання; розпізнавання й ідентифікація; експертне оцінювання й тестування; верифікація і інші методи й процедури.
|