Розосереджений 2 страница

Окрім номерного повного найменування авбр може бути надано власну назву та затверджену символіку (розпізнавальний знак) авбр.

Авіаційна бригада дислокується на аеродромі постійного базування.

За авбр закріплюються оперативні аеродроми (аеродроми розосередження).

Основними завданнями авбр є:

- організація бойової та мобілізаційної підготовки підрозділів;

- всебічне забезпечення підготовки авіаційних підрозділів до виконання завдань за призначенням;

- підготовка та підтримання постійної бойової та мобілізаційної готовності до виконання завдань за призначенням;

- організація забезпечення бойового чергування авіаційних підрозділів, що задіяні до бойового чергування у системі ППО держави;

- організація та ведення повітряної розвідки в інтересах виконання бойових завдань;

- організація та проведення інженерно-авіаційного забезпечення;

- організація польотів (перельотів) літальних апаратів;

- організація пошуково-рятувального забезпечення польотів і перельотів;

- організація і проведення технічного забезпечення авіаційних підрозділів;

- організація зв’язку, автоматизованого управління та радіотехнічного забезпечення польотів авіації;

- тилове та по службах тилу технічне забезпечення авіаційних підрозділів на аеродромах;

- організація та забезпечення надійної охорони та оборони військових об’єктів;

- організація та здійснення морально-психологічного забезпечення.

До складу авбр входять: управління, основні підрозділи, та підрозділи забезпечення.

Управління авбр здійснює загальне керівництво діяльністю авбр, несе відповідальність за її бойову та мобілізаційну готовність, за якісне забезпечення авіаційних підрозділів і виконання завдань бойової(спеціальної) підготовки особового складу авбр.

Управління авбр включає: командування, штаб, відділення та служби управління авіаційної бригади.

Крім того, до складу управління авбр входять: начальник служби безпеки польотів, начальник повітряно-вогневої та тактичної підготовки (ПВТП) для авбр ВА, ША, БА.

До складу командування входять:

- командир;

- начальник штабу - перший заступник командира авбр;

- заступник командира авбр з льотної підготовки;

- заступник командира авбр з гуманітарних питань – начальник відділення;

- заступник командира авбр з озброєння - начальник озброєння;

- заступник командира авбр з тилу - начальник тилу;

- заступник командира бригади з розвідки(для розвідувальних авбр);

- заступник командира бригади з повітряного спостереження. (для авбр(т)).

Штаб авбр є основним органом управління повсякденною діяльністю особового складу підрозділів у мирний час, під час мобілізації та приведення у вищі ступені бойової готовності і при забезпеченні бойових дій авіаційних підрозділів під час війни (збройного конфлікту).

До штабу входять: начальник штабу та інші посадові особи штабу.

Відділення та служби управління авбр відповідно до свого призначення організовують, забезпечують і контролюють функціонування підрозділів авбр або безпосередньо забезпечують підрозділи на підставі чинних нормативних документів.

До відділень і служб управління відносяться: озброєння (відділ ІАЗ, служба стрілецької зброї, авіаційно-технічна служба, метрологічна служба), відділення виховної роботи, тил, фінансово-економічна служба, група керівництва польотами (ГКП), служби(штурманська, пошуково-рятувальна і парашутно-десантна, медична, РХБЗ та екобезпеки, пожежної безпеки, фізичної підготовки).

Основними підрозділами авбр є 2-3 авіаційних ескадрильї.

Авіаційна ескадрилья - основний тактичний підрозділ. Складається з трьох ланок (загонів). Бойові дії може вести самостійно, або у складі авіаційної бригади.

Авіаційна ланка(загін)- тактичний авіаційний підрозділ. Бойові дії може вести самостійно або у складі авіаційної ескадрильї.

Пара – первинний тактико-вогневий підрозділ. Складається з двох літаків і діє в складі ланки або самостійно, виконуючи окремі завдання по веденню повітряної розвідки, знешкодженню поодиноких літаків противника в повітрі або морських поодиноких цілей.

Екіпаж – бойова одиниця.

Підрозділами забезпечення є: батальйон аеродромно-технічного забезпечення, батальйон зв’язку та РТЗ, батальйон охорони, ТЕЧ авіаційної та автомобільної техніки, групи підготовки та регламенту, склади, їдальні, клуб, пожежна команда, медпункт з лазаретом, рота РХБ захисту та ін.

Таким чином авіаційна бригада – є основною тактичною частиною авіації Повітряних Сил ЗС України і призначена для виконання завдань за призначенням у складі Повітряного командування, об’єднаних сил швидкого реагування (ОСШР) або самостійно.

1.2.2. Призначення, завдання та організація тилу авіаційної бригади

Тил авіаційної бригади призначений для безпосереднього тилового та по службам тилу технічного забезпечення авіаційної бригади на аеродромах основного базування та оперативних(розосередження).

Згідно з призначенням основними завданнями тилу авбр є:

- організація технічно правильної експлуатації та ремонту всієї автомобільної та спеціальної техніки авбр;

- організація і проведення заходів по дообладнанню аеродромів, утриманню їх в постійній експлуатаційній готовності; проведення інженерних заходів по маскуванню, підготовка сховищ для особового складу, техніки і запасів матеріальних засобів;

- забезпечення паливно-мастильними матеріалами;

- організація забезпечення продовольством, а також харчування особового складу;

- забезпечення речовим майном, та спеціальним спорядженням, ремонт обмундирування та взуття, лазнево-пральне обслуговування особового складу;

- забезпечення електропостачання об’єктів авбр;

- забезпечення розквартирування підрозділів та служб авбр на аеродромі, забезпечення казарменим інвентарем, паливом комунальними послугами.

Керує роботою тилу авіаційної бригади та відповідає за своєчасне та якісне виконання завдань, які покладені на тил, заступник командира авбр з тилу - начальник тилу бригади.

До складу тилу входять такі служби:

- автомобільна та електрогазова;

- інженерно-аеродромна;

- паливно-мастильних матеріалів;

- продовольча;

- речова;

- електротехнічна;

- квартирно-експлуатаційна.

Автомобільна та електрогазова служба призначена для організації технічно правильної експлуатації та ремонту всієї автомобільної та спеціальної техніки авбр, проведення обслуговування та ремонту автомобілів, забезпечення підрозділів авбр майном служби.

Інженерно-аеродромна служба призначена для: організації і проведення заходів по обладнанню аеродромів, утриманню їх в постійній експлуатаційній готовності, відновленню зруйнованих елементів аеродромів, забезпеченню підрозділів авбр майном та матеріалами, а також для проведення інженерних заходів по маскуванню, підготовки сховищ для особового складу, техніки й запасів матеріальних засобів.

Служба ПММ авбр призначена для забезпечення пально-мастильними матеріалами та спеціальними рідинами, контролю за якісним станом, експлуатацією та ремонтом засобів заправки та транспортування ПММ та спеціальних рідин.

Продовольча служба призначена для організації забезпечення продовольством, технікою та майном служби, підрозділів авбр, а також харчування особового складу. До завдань служби входять також заготівля продуктів від місцевих постачальників.

Речова служба авбр призначена для забезпечення речовим майном, льотно-технічним обмундируванням, висотним, штурманським та спеціальним спорядженням, забезпечення ремонту обмундирування та взуття, а також лазнево-прального обслуговування особового складу.

Електротехнічна служба призначена для забезпечення електропостачання об’єктів авбр.

Квартирно-експлуатаційна служба призначена для забезпечення розквартирування підрозділів та служб авбр на аеродромі, забезпечення казарменим інвентарем, паливом та комунальними послугами, контролю за утриманням житлових, службових та складських споруд в справному стані.

Таким чином, тил авбр призначений для безпосереднього тилового та по службам тилу технічного забезпечення авіаційної бригади на аеродромах основного базування та оперативних (розосередження).

1.2.3. Призначення, завдання, склад та функції основних підрозділів забезпечення авіаційної бригади

Батальйон аеродромно-технічного забезпечення (батз) призначений для:

- підтримання аеродрому у постійній експлуатаційній готовності до забезпечення польотів авіаційною бригадою в мирний час та при веденні бойових дій;

- забезпечення підготовки літальних апаратів до польотів, заправки їх паливо-мастильними матеріалами, спеціальними рідинами, зарядки киснем, азотом, стисненим повітрям та іншими газами.

Командир батз підпорядковується заступнику командира авбр з тилу – начальнику тилу.

До складу батальйону входять управління та основні підрозділи. До основних підрозділів відносяться: аеродромно-експлуатаційна рота, технічна рота та група газозабезпечення.

Аеродромно-експлуатаційна рота призначена для підтримання в постійній експлуатаційній готовності і проведення поточного ремонту льотного поля, рульових доріжок, місць стоянки літальних апаратів, внутрішньо аеродромних доріг. Рота приймає участь у проведенні інженерних заходів щодо маскування і відновлення аеродромів.

Технічна рота призначена для забезпечення підготовки літальних апаратів до польотів (заправки пальним, маслами та спеціальними рідинами, зарядки медичним киснем, азотом, стиснутим повітрям та іншими скрапленими або стиснутими газами, кондиціювання та підігріву повітря, запуску двигунів, перевірки електричних та гідравлічних систем, забезпечення буксирування літальних апаратів).

Група газозабезпечення призначена для добування медичного кисню, азоту та інших скраплених або стиснутих газів, які необхідні для забезпечення польотів ЛА і зарядки (заправки) ними спеціальних машин аеродромно-технічного забезпечення.

Батальйон зв’язку та радіотехнічного забезпечення (бз РТЗ) призначений для забезпечення управління бойовими діями (бойовою підготовкою) авіаційної бригади, а також для забезпечення зльоту, навігації та посадки літальних апаратів вдень і вночі, в простих і складних метеоумовах (СМУ) з двох напрямків зльоту та посадки основного аеродрому авбр.

На бз РТЗ покладаються такі завдання:

- забезпечення прийому (передачі) сигналів (команд, розпоряджень) бойового управління при приведенні у вищі ступені бойової готовності, а також розпоряджень і команд на виклик авіації;

- забезпечення зв’язку з вищими, підлеглими і взаємодіючими органами і пунктами управління за будь-яких умов обстановки;

- збір, обробка та узагальнення інформації про повітряну обстановку, видача її на пункти управління та екіпажам літальних апаратів;

- забезпечення управління повітряним рухом;

- забезпечення наведення літаків на наземні та повітряні цілі, зльоту та посадки літаків вдень та вночі в простих та складних метеорологічних умовах.

До складу бз РТЗ входять:

- вузол зв’язку;

- радіолокаційна група (для бз РТЗ авбр (б), авбр (ш), авбр (т), авбр (р));

- вузол зв’язку та радіотехнічного забезпечення;

- група регламенту і ремонту.

Вузол зв’язку забезпечує: наземний та повітряний радіозв’язок з ПУ вищих та взаємодіючих ланок управління, екіпажами у повітрі; засекречений та відкритий телефонний та телеграфний зв’язок, службовий (гучномовний) внутрішній зв’язок з ПУ вищих та взаємодіючих ланок управління, а також з підлеглими підрозділами авбр; обмін відкритою та засекреченою інформацією між органами і пунктами управління.

Радіолокаційна група забезпечує радіолокаційною інформацією ПУ польотами на аеродромі та об’єкти АСУ.

Вузол РТЗ забезпечує розгортання та роботу засобів радіо- світлотехнічного забезпечення оперативного аеродрому для одного напрямку зльоту та посадки, а також забезпечує радіозв’язок ПУ польотами з екіпажами повітряних суден.

Група регламенту і ремонту проводить регламентні роботи та ремонт засобів зв’язку та радіотехнічного забезпечення.

Батальйон автоматизованих систем управління призначений для забезпечення автоматизованого управління бойовими діями авіаційної бригади.

До складу басу входять центри: автоматизованих засобів управління, наведення авіації, виявлення та цілевказівки і рота зв’язку.

Батальйон охорони призначений для безпосереднього здійснення заходів по охороні, наземній і протиповітряній обороні об’єктів авбр.

До складу батальйону охорони входять стрілецькі роти, кулеметний взвод, відділення зенітних кулеметів і розрахунок переносного ЗРК.

Техніко-експлуатаційна частина (ТЕЧ) АТ призначена для виконання заходів ІАЗ авбр, підрозділів постійного базування та тих, що здійснюють аеродромний маневр (переліт).

Спеціальна інженерна служба (СІС) призначена для здійснення певних заходів з ракетно-технічного забезпечення.

Таким чином, підрозділи забезпечення призначені для забезпечення бойової діяльності авбр.

Питання для самоконтролю

1. Суть та зміст тактики авіації Повітряних Сил.

2. Основні завдання тактики авіації Повітряних Сил.

3. Призначення і завдання авіації Повітряних Сил.

4. Склад та організація авіації Повітряних Сил.

5. Призначення, завдання і організаційна структура авіаційної бригади.

6. Призначення, завдання та організаційна структура тилу авіаційної бригади.

7. Призначення, завдання та склад підрозділів забезпечення.

8. Які основні типи бойових літаків стоять на озброєнні авіації Повітряних Сил України?

9. Шляхи підтримання справності, боєготовності та підвищення бойового потенціалу авіації Повітряних Сил.

Глава 2. Основи бойового застосування авіаційних підрозділів і частин

§ 2.1. Основні принципи ведення бойових дій авіаційними підрозділами і частинами

2.1.1. Основні принципи ведення бойових дій авіаційними підрозділами і частинами

Принципи – це основоположні правила, якими необхідно керуватися при ведення бойових дій.

Вивчення досвіду бойових дій авіації в війнах і військових конфліктах показало, що основними принципами ведення бойових дій авіаційними підрозділами, частинами і з'єднаннями є:

1. Постійна висока бойова готовність до виконання бойових завдань.
2. Зосередження основних зусиль авіації на основних напрямках у вирішальний момент для виконання головних завдань.
3. Активність, рішучість і раптовість дій.
4. Безперервність бойових дій.
5. Економія сил і засобів.
6. Своєчасний маневр авіаційними підрозділами, частинами і з'єднаннями.
7. Завчасне створення резервів, їхнє вміле використання і своєчасне відновлення.
8. Тісна взаємодія між родами авіації, а також з об'єднаннями, з'єднаннями інших видів ЗС і родів військ.
9. Всебічне забезпечення бойових дій.
10. Централізоване управління авіацією з широким застосуванням автоматизованих систем управління (АСУ) військами і зброєю.
11. Облік і повне використання морально-психологічних факторів в інтересах виконання поставлених завдань.

Постійна висока боєготовність до ведення бойових дій дозволяє в будь-яких умовах обстановки організовано, в встановлені терміни привести апчз в готовність до ведення бойових дій і успішно виконувати поставлені бойові завдання.

Зосередження основних зусиль авіації на найважливіших напрямках в вирішальний момент для виконання основних завдань (принципи цілеспрямованості та масованості) дозволяє досягати переваги над супротивником, ставити його в невигідні умови, успішно виконувати поставлені завдань.

При виконанні бойових завдань авіація повинна діяти з граничною активністю, рішучістю і раптовістю для супротивника. Активність і рішучість дій авіації (принцип наступальності) досягається:

- постійним прагненням командирів і усього льотного складу захопити і утримати ініціативу в повітрі в будь-яких умовах обстановки, нав'язати супротивнику свою волю, діяти зухвало, сміло, енергійно з граничною наполегливістю і завзяттям;

- упередженням супротивника, в застосуванні зброї і нанесенні ударів, готовністю до кінця виконати бойове завдання в будь-яких умовах обстановки.

Нерішучість і пасивність ведуть до поразки.

Раптовість дій (принцип раптовості) полягає в нанесенні авіаційних ударів в той момент і в тому місці, коли, і де супротивник їх не очікує або не встигає прийняти заходи для їхнього відбиття і захисту своїх військ.

До раптовості буде прагнути і супротивник, тому необхідні висока пильність, постійна готовність до зриву і відбиттю його раптових дій.

Безперервність бойових дій означає готовність авіації вести бойові дії удень і вночі, в будь-який час року та доби і в будь-яких метеоумовах.

Економія сил і засобів авіації (принцип економії) полягає в витрачанні їх суворо у відповідності до потреб для вирішення бойових завдань з заданими результатами.

Маневр авіаційними підрозділами, частинами і з'єднаннями (принцип маневреності) здійснюється з метою створення необхідного угруповання авіації, виводу її з-під ударів супротивника доцільного використання при виконанні поставлених завдань або тих які знову виникли.

Маневр виконується перебазуванням апчз на інші напрямки (в нові райони) з використанням аеродромів маневру.

Успішне досягнення мети бойових дій можливо лише спільними зусиллями всіх родів авіації і родів військ (сил) інших видів Збройних Сил.

Тісна взаємодія між з'єднаннями і частинами організовується командирами всіх ступенів і підтримується під час усього бою (операції).

Всебічне забезпечення бойових дій апчз має метою створити їм сприятливі умови для виконання бойових завдань з високою ефективністю і мінімальними втратами.

Централізоване управління (принцип єдності управління) полягає в зосередженні управління підлеглими частинами і підрозділами в руках одного командира з'єднання (частини).

Так, наприклад, в роки ВВВ створення однорідних авіаційних з'єднань дозволило жорстоко централізувати управління авіацією в масштабі фронту.

Всебічний облік і використання морально-психологічного фактору - важливі умова успішних бойових дій авіації. Вони досягаються:

- глибоким знанням морально-психологічного стану особистого складу;

- вихованням у льотного складу високого бойового духу;

- постійним вивченням морально-психологічних якостей супротивника, передусім льотного складу, виявленням його сильних і слабких сторін.

Аналіз основних принципів ведення бойових дій апчз показує, що грамотне використання дозволяє виконувати поставлені бойові завдання з високою ефективністю і мінімальними втратами.

2.1.2. Основні форми бойового застосування авіації Повітряних Сил

Форми застосування авіації Повітряних Сил зумовлюються необхідністю ефективного виконання покладених на них завдань та їх специфікою.

В залежності від масштабу бойових дій, особливостей родів авіації, які в них застосовуються, а також характеру завдань, що виконуються, основними формами бойового застосування авіації Повітряних Сил є:

- авіаційні удари;

- повітряні бої;

- повітряні битви;

- спеціальні бойові польоти;

- бойові дії.

Авіаційний удар – організований вплив авіації на противника для ураження його наземних (морських) об’єктів із застосуванням авіаційних засобів ураження (АЗУ).

В залежності від складу сил, які залучаються для виконання авіаційного удару, він може бути поодиноким, груповим і масованим.

Поодинокий авіаційний удар завдається окремим ЛА, який атакує ціль з одного або декількох заходів. Він закінчується виходом від цілі після виконання останньої атаки.

Груповий авіаційний удар завдає авіаційне з’єднання, частина (підрозділ) для ураження одного або кількох об’єктів противника в обмеженому районі в короткий термін.

Масований авіаційний удар завдається угрупованням авіації Повітряних Сил звичайно по кількох об’єктах, а іноді і по одному важливому об’єкту у визначеному районі.

Кожна з частин (підрозділів), які приймають участь в авіаційному ударі, може прямувати до цілі по одному або відмінним маршрутам і здійснювати удар з різних напрямків і висот.

Авіаційні удари застосовують апчз БА, ША, а також ВА, РА, ВТА, АА при діях по наземним (морським) цілям.

Повітряний бій – озброєна протидія в повітрі поодиноких літаків (вертольотів), підрозділів авіації з метою знищення повітряного противника, відбиття його атак, примушення до відмови від виконання поставленого завдання.

Повітряні бої у залежності від умов проведення поділяються:

- за складом сил, які приймають в них участь (поодинокий – ведеться поодиноким літаком, вертольотом з поодиноким літаком або групою літаків (вертольотів); груповий – ведеться групою літаків (вертольотів) з поодиноким літаком або групою літаків (вертольотів) противника);

- за висотами, на яких вони ведуться (на малих, середніх, великих або у стратосфері);

- за часом доби (денні, нічні);

- за умовами погоди (у ПМУ, СМУ).

Повітряні бої, крім того, можуть бути наступальними та оборонними.

Повітряна битва – сукупність організованих і взаємопов’язаних повітряних боїв авіації, що здійснюються за єдиним замислом при централізованому управлінні у визначеному районі повітряного простору з метою знищення авіації противника в повітрі та примушення його до відмови від виконання поставленого завдання.

Спеціальний бойовий політ – це дії авіації щодо виконання бойових завдань, непов’язаних із застосуванням засобів ураження. Спеціальний бойовий політ виконується для ведення повітряної розвідки, десантування, перевезення військ і вантажів, виконання завдань управління, встановлення радіоелектронних перешкод, виконання пошуково-рятувальних робіт і для інших завдань. Спеціальні бойові польоти можуть бути масованими, груповими і поодинокими.

Основною формою застосування авіації Повітряних Сил є бойові дії.

Бойові дії – основна форма оперативного застосування авіації ПС при спільному виконанні завдань з іншими видами ЗС України.

У бойових діях авіаційні з’єднання (частини) у взаємодії з ЗРВ виконують поставлені перед ними бойові завдання нанесенням авіаційних ударів, веденням протиповітряних (повітряних) битв (боїв) та здійсненням спеціальних бойових польотів.

2.1.3. Способи бойових дій і бойові порядки авіаційних частин та підрозділів

Авіаційні підрозділи, частини і з'єднання при виконанні бойових завдань застосовують різноманітні способи бойових дій.

Спосіб бойових дій – це порядок застосування сил та засобів при виконанні бойового завдання.

Способи бойових дій які застосовують авіаційні підрозділи і частини визначають порядок введення їх в дію або заняття ними положення перед нанесенням удару, що забезпечує своєчасну і найбільш ефективне ураження наземної (морської) або повітряної цілі.

Кожний спосіб бойових дій залежить від:

- умов обстановки;

- бойових можливостей апчз;

- характеру дій супротивника.

Кожному способу притаманні свої особливості організації і виконання бойових завдань.

Спосіб бойових дій містить один або декілька основних прийомів дій. До них відносяться:

- в залежності від направлення (місця) прикладення зусиль:

- зосереджені дії;

- розосередженні дії (розосередженні польоти) за часом і в просторі.

Наприклад: удари по одному або декільком об'єктам;

- в залежності від розподілу зусиль за часом:

- одночасні дії, одночасне введення в бій‚ одночасні спеціальні бойові польоти;

- послідовні дії, послідовне введення в бій, послідовні спеціальні бойові польоти;

- в залежності від повноти інформації про об'єкти дій:

- дії по заздалегідь заданим об'єктам;

- дії по виявленим в ході бойових дій об'єктам;

- дії по самостійно знайденим об'єктам;

- в залежності від терміновості дій:

- дії за планом (в встановлений час);

- дії за викликом;

- дії негайно по готовності;

- в залежності від вихідного положення сил:

- дії з положення чергування на землі (аеродромі, майданчику);

- дії з положення чергування в повітрі;

- дії з засад на землі і в повітрі;

- в залежності від кількості сил‚ що беруть участь:

- дії всім складом;

- дії частиною сил.

Так‚ наприклад‚ основним способом бойових дій підрозділів і частин бомбардувальників Су-24 є наступний: одночасний удар всім складом або більшою частиною сил по одному або декільком заздалегідь заданим об'єктам у встановлений час.

Досвід бойових дій авіації в Республіці Афганістан показав‚ що велику питому вагу займали послідовні удари підрозділів штурмовиків по знов виявленим наземним цілям та за викликом в інтересах авіаційної підтримки військ на полі бою.

Застосовуючи той чи інший спосіб бойових дій екіпажі, підрозділи і частини шикуються в повітрі в певний бойовий порядок.

Бойовий порядок – це взаємне розташування частин‚ підрозділів‚ літаків /вертольотів/ в повітрі для спільного виконання бойового польоту.

Бойовий політ – це політ на виконання бойового завдання.

Бойовий порядок визначається командиром.

Частини і підрозділи різноманітних родів авіації при спільному виконанні бойового польоту діють в загальному бойовому порядку.

Бойовий порядок повинен відповідати задуму дій, які мають відбутися і забезпечувати:

- повне використання бойових можливостей окремих літаків і апчз;

- тактичну (вогневу) взаємодію;

- успішне подолання ППО супротивника;

- найкращі умови для пошуку цілі, виходу на майданчики десантування, спостереження за повітряним простором;

- свободу маневру та застосування засобів ураження;

- зручність та безперервність управління;

- безпеку літаків (вертольотів) від зіткнення в повітрі з наземними перешкодами‚ а також від ураження своїми боєприпасами.

Бойовий порядок апчз може включати групи різноманітного тактичного призначення.

До них відносяться:

- основна /ударна, десантна, транспортна або інші/група;

- групи забезпечення,

- резерв.

Кількість‚ склад і місце цих груп в бойовому порядку визначається в залежності від бойового завдання і умов його виконання‚ а також етапу бойового польоту.

Основна група призначена для виконання головного завдання. Вона складає основу бойового порядку.

Групи забезпечення призначені для створення сприятливих умов дій основної групи. До них відносяться групи:

- дорозвідки;

- радіоелектронної боротьби;

- знищення наземних засобів ППО;

- прикриття від атак винищувачів (бойових вертольотів) супротивника;

- демонстраційні та відволікаючі;

- пошуку та позначення (освітлення) цілей;

- наведення ударних (десантних‚транспортних) груп;

- та інші.

Резерв призначений для вирішення завдань, які раптово виникають або для нарощування зусиль основної групи.

Так, наприклад, в ході бойових дій авіації в Республіці Афганістан при нанесенні ударів по цілям з заданими координатами‚ як правило, виділялися такі групи тактичного призначення:

- дорозвідки і позначення цілей (2 Ми-8 МТ, 2 Су-17 М3Р);

- придушення засобів ППО (2-4 Су-17 МЗР, МиГ-27);

- ударна (4-6 Су-25);

- контролю результатів удару (2 Су-17 М3Р, 2 Ми-8МТ);

- пошуково-рятувального забезпечення (2 Ми-8 МТ).

Бойовий порядок міг включати також демонстраційну (відволікаючу) групу та групу нарощування зусиль (резерв).

В окремих випадках група придушенняППО не виділялася тоді її завдання вирішували спеціально призначені екіпажі ударної групи.

Група дорозвідки і позначення цілі по характерним орієнтирам і демаскуючим ознакам (русла річок, пішохідні тропи, опорні пункти з ходами сполучення, позиції вогневих засобів та ін.) виявляла і розпізнавала ціль. Пошук цілі здійснювався на висотах 600-800 м.

По досвіду дій на позначення і розпізнавання цілі витрачалося 3-5 хв. Найбільш ефективними для позначення цілі були бомби САБ-100 і САБ-250, дим і смолоскип яких було видно з дальності 10-15 км з середніх висот і з 4-6 км - з малих, час горіння САБ складає 6-9 хв.