Об’єкти природноресурсового права: земельні, гірські, водні, лісові ресурси, природно-заповідний фонд, тваринний і рослинний світ та інші природні ресурси.

Основні види природноресурсових (земельних, гірничих, водних, лісових, фауністичних, флороохоронних, природно-заповідних, рекреаційно-оздоровчих) суспільних відносин та методи їх правового регулювання.

Сукупність відносин, пов'язаних з видобутком (витягом) природних ресурсів становлять предмет природоресурсного права. Центральне місце серед них займають ресурсні відносини. Вони включають в себе відносини з безпосереднього витяганню природних ресурсів із середовища їх природного перебування і супутні їм відносини з пошуку, оцінки, розвідки природних ресурсів та проведення інших дослідницьких робіт. Наявність останніх є обов'язковим, оскільки ресурсокористування передається в користування, кількісні та якісні характеристики якого вказуються в ліцензії (договорі, угоді) на ресурсокористування.

Метод правового регулювання - юридичний критерій самостійності галузі права зазвичай розуміється як сукупність юридичних прийомів (способів) правового впливу на суспільні відносини. 2 методи – імперативний та диспозитивний.

Поняття природноресурсового та екологічного права в широкому (інтегрованому) та вузькому (диференційованому) розумінні, спільність та відмінність норм природноресурсового й екологічного законодавства.

Екологічне право:

У вузькому значенні - кожна галузь права, яка входить до складу екологічного права, регулює самостійний вид екологічних відносин, в основі яких лежать різні екологічні об'єкти. Тому й існують такі самостійні галузі права, як земельне, лісове, водне, гірниче, фауністичне, атмосфероповітряне та інші;

У широкому розумінні: екологічне право — інтегрована правова спільність (комплексна галузь права), яка об'єднує сукупність еколого-правових норм, що регулюють екологічні відносини з метою ефективного використання, відтворення, охорони природних ресурсів, забезпечення якості навколишнього природного середовища, гарантування екологічної безпеки, реалізації захисту екологічних прав Водночас отримує розвиток і концепція, згідно з якою екологічне право не є комплексною галуззю права, а являє собою самостійну галузь права у загальній системі права.

Природоресурсове право – А) узагальнююче поняття, яке використовується для позначення групи галузей права, що мають предметом регулювання відносини щодо використання, охорони, відтворення природних ресурсів; Б) галузь юридичної науки і відповідна наукова спеціальність в складі групи наукових спеціальностей 12.00.06 «Природоресурсове право, аграрне право, екологічне право»; В) навчальна дисципліна, преподаваемая у вищих юридичних навчальних закладах в 1980-х рр..

Об’єкти природноресурсового права: земельні, гірські, водні, лісові ресурси, природно-заповідний фонд, тваринний і рослинний світ та інші природні ресурси.

Об'єкти природноресурсового права: земельні, Гірські, Водні, Лісові ресурси, природно- Заповідний фонд, Тварини і рослинний світ та інші природні ресурси.

- це ті блага, на отримання яких спрямовані дії ресурсокористувача.

Необхідно розрізняти поняття природного блага, природного ресурсу і природного об'єкта. Природні блага - сукупність природних ресурсів і природних умов, які використовуються або можуть бути використані людиною. Природні умови (кліматичні та ін) характеризуються сукупністю різних характеристик навколишнього природного середовища, відображають її стан. Тому вони не можуть бути вилучені, відокремлені від навколишнього середовища і, отже, відносини з використання природних умов не включаються до предмет природоресурсного права. Природні ресурси являють собою сукупність природних об'єктів, що містять речовини, корисні властивості яких використовуються або можуть бути використані людиною. Природний об'єкт - обмежений в просторі комплекс взаємопов'язаних матеріальних елементів природи природного походження.
Слід підкреслити, що об'єктами природоресурсних відносин можуть бути тільки об'єкти природного (еволюційного) походження, що знаходяться в природному середовищі. Природне походження об'єктів не виключає можливості участі людини, видозмінює природні об'єкти.