![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Київ – 2011
Студентка факультету соціології Курсу Групи Окопна Ірина Київ – 2011
Проблемна ситуація: Феномен соціального впливу має велике значення в суспільному житті. Не дивлячись на тенденцію до «яскравого» індивідуалізму, слід зауважити, що сьогодні значення соціального впливу на індивіда зростає у всіх сферах його життя. Під впливом різних факторів та агентів, таких як суспільство, держава, традиції, громадська думка, сім’я, авторитет старших, соціальна група або її лідер, а також прямий чи опосередкований вплив інших людей, особистість може змінювати свою поведінку, підлаштовувати її під вимоги окремих суб’єктів або суспільних інститутів, адаптувати свої інтереси та бажання до інтересів та бажань інших, ставати поступливою і навіть покірною щодо інтересів інших. В останні десятиліття на психологічну стійкість та здоров’я людей активно впливає швидкий темп життя, урбанізація, атмосфера великого міста, а також стан невизначеності, соціальної, особистої та навіть політичної, яка взагалі впливає на самооцінку людини і знижує її довіру до самої себе, що автоматично підвищує залежність від групового тиску. Ці чинники спричинюють відмову людини від відповідальності прийняття особистих відповідальних важких рішень, що зумовлює сприятливий грунт для впливу вищеперерахованих чинників. Таким чином індивідуальні погляди та рішення замінюються псевдо рішеннями та псевдо бажаннями. З проблеми соціального впливу випливає поняття конформності як прояв цього впливу на поведінку людини. Конформізм постійно має місце в різних соціальних групах, на роботі, в групах за інтересом, в сім’ї і впливає на індивідуальні життєві установки і зміну поведінки індивіда. Конформізм, що означає поступливість по відношенню до думки більшості, схильність до того, щоб погоджуватись, не опиратися груповому тиску, набув очевидно негативного забарвлення, як негативне явище та наслідок соціального життя людей. Щодо причин появи такого явища у суспільстві, то, окрім впливу вже згаданих чинників, слід також виділити і інші фактори, які зумовлюють формування моделі конформної поведінки індивіда. Аналізуючи статистику попередніх досліджень, можна простежити залежність прояву конформності від таких чинників, як вік, стать, професійна діяльність, соціальне положення чи певна соціальна роль, яку виконує індивід, а також виховання та особливості процесу соціалізації особистості. Найбільшу увагу дослідники у сфері суспільної психології звертають на фактор віку та виховання, які є дещо пов’язаними та часто є складовими однієї комплексної передумови формування засад конформності у індивіда. Часто можна побачити прояв конформної поведінки у дитини. Тут особливу роль грає авторитарний, пригнічуючий стиль виховання дитини. Оскільки у ранньому віці дитина ще не може на психологічному рівні самостійно опиратися впливові; конформізм з’являється у її діях як механізм захисту та пристосування до оточуючого середовища, зокрема соціального. Інколи такий вплив в дитинстві спричинює реакцію в підлітковому віці, яка полягає у прагненні опиратися сторонньому впливу та нав’язуванню сторонніх думок навіть якщо це виходить за рамки здорового глузду. До вивчення та обґрунтування феномену конформності існують багато різних підходів та гіпотез. З точки зору інформаційного підходу, запропонованого Леоном Фестингером, сучасна людина не може перевірити всю інформацію, яку отримує, і тому опирається на думку інших людей, коли вона підтримується більшістю. Людина піддається груповому тиску тому, що хоче володіти більш точним образом реальності (більшість не може помилятися). З точки зору гіпотези «нормативного впливу» людина йде на це тому, що хоче володіти певними перевагами, які надаються членством у групі, уникнути конфліктів і санкцій за відхилення від прийнятих норм, підтримати свою подальшу взаємодію з групою. Але очевидною є тенденція до перебільшення застосування конформності як засобу досягнення вищеперерахованих цілей: таким чином індивід проявляє «надмірний конформізм», який полягає у повному наслідуванні групової думки і у відсутності власної позиції. Таким чином в умовах сучасного інформаційного стилю життя, конформізм може бути розцінений як механізм захисту та пристосування до темпів та стандартів життя на сьогодні. Можна виділити його позитивну роль у професійній діяльності як чинника згуртованості. Але тенденція до надмірного конформізму серед людей набула дуже великого поширення. Останні дослідження показали, що близько третини досліджуваних підкорялися думці групи. Звідси висновок: дві третини піддослідних самостійні і незалежні у власних рішеннях і оцінках, а решта є соціальним баластом, несамостійною масою, що йде за більшістю. Проте подальші експерименти показали, що ряд «незалежних» досить неоднорідний. Він поділяється на дві приблизно рівні частини: ті, хто, не зважаючи на груповий тиск, дає свою відповідь, тому що в важає її вірною і ті, хто займає відмінну від групової позицію, тільки щоб не бути “як усі”. З цього можна зробити висновок, що тільки перші не залежать від соціального впливу, а другі – представники «демонстративної» незалежності, яка є певним видом залежності. З цього виходить, що залежних від думки групи - більшість. Отже, сучасний рівень конформності суспільства значно перевищує норму, особливо серед молоді. Більшість населення проявляє надмірний конформізм, що є негативним явищем для суспільства. Попередні дослідження довели, що конформна поведінка є достатньо масштабним явищем суспільної психології людства. Найвразливішим об’єктом соціального впливу, а, отже, і носієм конформної поведінки є молодь. Не зважаючи на масштаб та актуальність явища конформності, з огляду на складність виділення основних рушіїв такого явища та на велику кількість різних гіпотез та підходів, вона ще не набула наукового обґрунтування як феномен суспільної психології, а, отже, потребує вивчення та дослідження. Гносеологічна проблема: Недостатня дослідженість причин конформізму серед молоді
Соціальна проблема: Високий рівень конформізму серед молоді України
Об’єкт (теоретичний): Конформізм молоді України Об’єкт (емпіричний): Молодь України
Предмет: Причини та чинники, що зумовлюють прояв конформізму у прийнятті рішень серед молоді України
Мета: З’ясувати причини та чинники, що зумовлюють прояв конформізму у прийнятті рішень серед молоді України
Завдання:
Інтерпретація понять:
Системний аналіз об’єкту:
Зовнішні чинники:
Внутрішні чинники
Гіпотези: 1. - Найбільш вразливою до соціального впливу людина є в дитинстві. - З віком стійкість до соціального тиску зростає. 2. - У жінок рівень конформності вищий ніж у чоловіків. 3. - Конформність людини формується під впливом авторитарного виховання батьків. 4. - Особи, які схвально ставляться до масової культури, виявляють вищій рівень конформності, ніж особи, що ставляться негативно 5. - Причиною формування та прийняття псевдо бажань є нав’язування індивідуальних позицій друзями, колегами та лідерами соціальних груп до яких належить дана особа. 6. - У великому місті рівень конформності серед молоді більший ніж у селі. 7. Професійна діяльність має зв’язок з рівнем конформної поведінки людини. 8. Найпоширенішою мотивацією конформної поведінки серед молоді є бажання уникнути конфліктів на основі розходження думок
|