Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Київ – 2011
|
|
Студентка факультету соціології
Курсу
Групи
Окопна Ірина
Київ – 2011
Проблемна ситуація:
Феномен соціального впливу має велике значення в суспільному житті. Не дивлячись на тенденцію до «яскравого» індивідуалізму, слід зауважити, що сьогодні значення соціального впливу на індивіда зростає у всіх сферах його життя. Під впливом різних факторів та агентів, таких як суспільство, держава, традиції, громадська думка, сім’я, авторитет старших, соціальна група або її лідер, а також прямий чи опосередкований вплив інших людей, особистість може змінювати свою поведінку, підлаштовувати її під вимоги окремих суб’єктів або суспільних інститутів, адаптувати свої інтереси та бажання до інтересів та бажань інших, ставати поступливою і навіть покірною щодо інтересів інших.
В останні десятиліття на психологічну стійкість та здоров’я людей активно впливає швидкий темп життя, урбанізація, атмосфера великого міста, а також стан невизначеності, соціальної, особистої та навіть політичної, яка взагалі впливає на самооцінку людини і знижує її довіру до самої себе, що автоматично підвищує залежність від групового тиску. Ці чинники спричинюють відмову людини від відповідальності прийняття особистих відповідальних важких рішень, що зумовлює сприятливий грунт для впливу вищеперерахованих чинників. Таким чином індивідуальні погляди та рішення замінюються псевдо рішеннями та псевдо бажаннями.
З проблеми соціального впливу випливає поняття конформності як прояв цього впливу на поведінку людини. Конформізм постійно має місце в різних соціальних групах, на роботі, в групах за інтересом, в сім’ї і впливає на індивідуальні життєві установки і зміну поведінки індивіда.
Конформізм, що означає поступливість по відношенню до думки більшості, схильність до того, щоб погоджуватись, не опиратися груповому тиску, набув очевидно негативного забарвлення, як негативне явище та наслідок соціального життя людей.
Щодо причин появи такого явища у суспільстві, то, окрім впливу вже згаданих чинників, слід також виділити і інші фактори, які зумовлюють формування моделі конформної поведінки індивіда. Аналізуючи статистику попередніх досліджень, можна простежити залежність прояву конформності від таких чинників, як вік, стать, професійна діяльність, соціальне положення чи певна соціальна роль, яку виконує індивід, а також виховання та особливості процесу соціалізації особистості. Найбільшу увагу дослідники у сфері суспільної психології звертають на фактор віку та виховання, які є дещо пов’язаними та часто є складовими однієї комплексної передумови формування засад конформності у індивіда. Часто можна побачити прояв конформної поведінки у дитини. Тут особливу роль грає авторитарний, пригнічуючий стиль виховання дитини. Оскільки у ранньому віці дитина ще не може на психологічному рівні самостійно опиратися впливові; конформізм з’являється у її діях як механізм захисту та пристосування до оточуючого середовища, зокрема соціального. Інколи такий вплив в дитинстві спричинює реакцію в підлітковому віці, яка полягає у прагненні опиратися сторонньому впливу та нав’язуванню сторонніх думок навіть якщо це виходить за рамки здорового глузду.
До вивчення та обґрунтування феномену конформності існують багато різних підходів та гіпотез. З точки зору інформаційного підходу, запропонованого Леоном Фестингером, сучасна людина не може перевірити всю інформацію, яку отримує, і тому опирається на думку інших людей, коли вона підтримується більшістю. Людина піддається груповому тиску тому, що хоче володіти більш точним образом реальності (більшість не може помилятися). З точки зору гіпотези «нормативного впливу» людина йде на це тому, що хоче володіти певними перевагами, які надаються членством у групі, уникнути конфліктів і санкцій за відхилення від прийнятих норм, підтримати свою подальшу взаємодію з групою. Але очевидною є тенденція до перебільшення застосування конформності як засобу досягнення вищеперерахованих цілей: таким чином індивід проявляє «надмірний конформізм», який полягає у повному наслідуванні групової думки і у відсутності власної позиції.
Таким чином в умовах сучасного інформаційного стилю життя, конформізм може бути розцінений як механізм захисту та пристосування до темпів та стандартів життя на сьогодні. Можна виділити його позитивну роль у професійній діяльності як чинника згуртованості. Але тенденція до надмірного конформізму серед людей набула дуже великого поширення.
Останні дослідження показали, що близько третини досліджуваних підкорялися думці групи. Звідси висновок: дві третини піддослідних самостійні і незалежні у власних рішеннях і оцінках, а решта є соціальним баластом, несамостійною масою, що йде за більшістю. Проте подальші експерименти показали, що ряд «незалежних» досить неоднорідний. Він поділяється на дві приблизно рівні частини: ті, хто, не зважаючи на груповий тиск, дає свою відповідь, тому що в важає її вірною і ті, хто займає відмінну від групової позицію, тільки щоб не бути “як усі”. З цього можна зробити висновок, що тільки перші не залежать від соціального впливу, а другі – представники «демонстративної» незалежності, яка є певним видом залежності. З цього виходить, що залежних від думки групи - більшість.
Отже, сучасний рівень конформності суспільства значно перевищує норму, особливо серед молоді. Більшість населення проявляє надмірний конформізм, що є негативним явищем для суспільства. Попередні дослідження довели, що конформна поведінка є достатньо масштабним явищем суспільної психології людства. Найвразливішим об’єктом соціального впливу, а, отже, і носієм конформної поведінки є молодь. Не зважаючи на масштаб та актуальність явища конформності, з огляду на складність виділення основних рушіїв такого явища та на велику кількість різних гіпотез та підходів, вона ще не набула наукового обґрунтування як феномен суспільної психології, а, отже, потребує вивчення та дослідження.
Гносеологічна проблема:
Недостатня дослідженість причин конформізму серед молоді
Соціальна проблема:
Високий рівень конформізму серед молоді України
Об’єкт (теоретичний):
Конформізм молоді України
Об’єкт (емпіричний):
Молодь України
Предмет:
Причини та чинники, що зумовлюють прояв конформізму у прийнятті рішень серед молоді України
Мета:
З’ясувати причини та чинники, що зумовлюють прояв конформізму у прийнятті рішень серед молоді України
Завдання:
| Основні | Часткові | Додаткові | |
| Встановити зв’язок конформної поведінки молоді з різними факторами. | 1. З’ясувати залежність конформної поведінки від віку: · Поділити молодь на вікові групи · Встановити найбільш вразливий до конформної поведінки вік 2. З’ясувати залежність конформної поведінки молоді від: · Виховання · Соціальне положення · Належність до субкультури · Стать · Професія · Місце проживання (місто, мегаполіс, село) | · Встановити найбільш сприятливий вік для формування моделі конформної поведінки у людини. · Визначити соціальні наслідки конформної поведінки. · Встановити чинники які впливають на формування нонконформної моделі поведінки. · Визначити причини нонконформної поведінки. | |
| З’ясувати, в яких сферах суспільного життя особа найбільше проявляє конформну поведінку. | 1. З’ясувати рівень прояву конформної поведінки: · на роботі · в сім’ї · з друзями · в оточенні незнайомих людей 2. З’ясувати вплив основних агентів соціального тиску на формування псевдо бажань/рішень: · батьки · друзі · колеги · лідери(формальні/неформальні) | ||
| Визначити основні причини високого рівня конформності серед молоді. | 1. З’ясувати рівень усвідомлення молодими людьми конформності їх поведінки. 2. Зясувати мотивацію та прийняття псевдо рішень серед молоді. |
Інтерпретація понять:
| Поняття та теоретична інтерпретація | Емпірична інтерпретація | Операціоналізація |
| Конформність - вразливість людини до групового тиску, зміна своєї поведінки під впливом інших людей, свідома поступливість людини перед думкою більшості групи з метою уникнення конфлікту з нею | вразливість до групового впливу | - спостереження поведінки індивіда у групі; - експеримент: помістити об’єкт у групу проінформованих учасників експерименту, які спробують чинити вплив на об’єкт) |
| здатність змінювати думку під впливом думки іншої людини | - спостереження поведінки об’єкту з постійно оточуючими його людьми (члени сім’ї, колеги, друзі); - експеримент: створити такі умови, при яких дослідник або інший суб’єкт дослідження зможуть спробувати вчинити вплив на об’єкт.) | |
| відсутність власної чіткої позиції | - опитування: питання «Чи маєте Ви принципи, від яких ніколи не відмовляєтесь?», «Чи можете Ви змінити свою думку під впливом думки іншої особи?»;) | |
| Нонконформність – спростування людиною думки більшості, протест проти підпорядкування впливові, намагання показати незалежність своєї особистості від думки групи | бунтарська поведінка | - спостереження поведінки об’єкту в різних умовах його суспільного життя - експеримент: створити атмосферу нав’язування та соціального тиску на об’єкт |
| невизнання авторитетів | - Опитування: питання «Чи легко Вам визнати авторитет іншої особи у неформальній ситуації?», «Чи легко Вам визнати авторитет іншої людини, якщо це тільки формально?» з можливими варіантами відповіді: «Легко», «Залежно від ситуації», «Важко» | |
| намагання виділитися з-поміж інших людей шляхом експериментів над зовнішністю | - спостереження, опитування: питання «Чи вважаєте Ви доцільним виражати свою індивідуальність через зовнішній вигляю?», «Чи легко Ви зважуєтесь на кардинальні зміни своєї зовнішності?», «Чи боїтеся Ви, що Ваш зовнішній вигляд може здатися смішним чи незрозумілим іншим людям?» | |
| постійна залученість до конфліктів на основі розходження думок | - спостереження за поведінкою об’єкта в нормальних умовах його життя, - експеримент: залучення підставної особи, яка буде висказувати протилежну поглядам об’єкта думку - опитування: питання: «Чи можете Ви доводити свою думку шляхом конфлікту з тими, хто не погоджується?» | |
| Конформна поведінка - ситуативна поведінка індивіда в умовах конкретного групового тиску (впливу). | наявність прояву конформності як реакції індивіда на певний соціальний тиск та у повсякденній поведінці індивіда | - спостереження поведінки об’єкту, експерименти: помістити об’єкт у групу проінформованих учасників експерименту, які спробують чинити вплив на об’єкт - опитування: питання «Чи легко Ви піддаєтесь тиску з боку вашого оточення?» |
| Молодь України -соціально-демографічна група, відокремлена на основі сукупності вікових характеристик. Згідно з ч.2 ст. 1 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», молодь - це громадяни України віком від 16 до 28 років. | повний вік 16-28 років | - опитування: «Скільки Вам повних років?» - аналіз документу: паспорт, свідоцтво про народження |
| громадянство України | ||
| Ставлення до масової культури (поп-культури, популярної культурої) - емоційно-вольова позиція людини щодо культури, яка, серед широких верств населення в даному суспільстві, переважно комерційно успішна та елементи якої знаходяться повсюди: в кулінарії, одязі, споживанні, засобах масової інформації, в розвагах — контрастуючи з «високою культурою». | Наявність певної позиції щодо поп-культури (музики, літератури, кіно та інших жанрів мистецтва) | - опитування: питання «Як ви розумієте поняття «високої» культури?», «Як ставитесь до поп-культури?», «Яку музику слухаєте?») - фокус-група: на тему «Ставлення до масової культури» |
| Залученість/ігнорування різних виявів масової культури (слухання поп-музики, відвідування виставок сучасного живопису тощо) | ||
| Належність до субкультури - це віднесення себе до такої спільності людей, чиї переконання, погляди на життя і поведінку відмінні від загальноприйнятих або просто приховані від широкої публіки. | визначення індивідом себе як члена певної субкультури | - опитування: питання «Чи відносите Ви себе до певної субкультури?» |
| наслідування загальноприйнятих у межах певної субкультури символіки та певного зовнішнього вигляду | - спостереження | |
| інтеріоризація індивіда під впливом ідей та цінносте що пропагуються певною субкультурою | - опитування: «Чи можете Ви себе віднести до певної субкультури?» | |
| слідування основним принципам та правилам певної субкультури | - спостереження - опитування: фільтруюче питання «Чи маєте Ви принципи, якими керуєтесь у Вашому повсякденному житті?», якщо є, то які? | |
| Псевдо бажання/рішення– бажання/рішення людини, яке є не результатом її особистої свідомої мотивації, а неусвідомленим результатом впливу зовнішніх соціальних чинників (інший індивід, група, соціум). | відсутність мотиваційного обґрунтування (з індивідуалістичної позиції) | - опитування: питання «Чи бувають у Вас такі ситуації, коли Ви не можете обґрунтувати своє рішення з позиції Вашої особистої точки зору?» - експеримент: створити умови для такого впливу на людину, яке вона не зможе усвідомити як прямий тиск і змусити її прийняти рішення |
Системний аналіз об’єкту:
Зовнішні чинники:
 | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
 |
Внутрішні чинники
Гіпотези:
1. 
Рівень конформності залежить від віку.
- Найбільш вразливою до соціального впливу людина є в дитинстві.
- З віком стійкість до соціального тиску зростає.
2. 
Рівень конформної поведінки залежить від статі
- У жінок рівень конформності вищий ніж у чоловіків.
3. Батьківське виховання може спричинити утворення моделі конформної поведінки у дитини.
- Конформність людини формується під впливом авторитарного виховання батьків.
4. 
Ставлення до масової культури має зв’язок із рівнем конформності особистості.
- Особи, які схвально ставляться до масової культури, виявляють вищій рівень конформності, ніж особи, що ставляться негативно
5. 
Псевдо рішення молодь приймає під впливом тиску соціального оточення
- Причиною формування та прийняття псевдо бажань є нав’язування індивідуальних позицій друзями, колегами та лідерами соціальних груп до яких належить дана особа.
6. 
Місце проживання має зв’язок з рівнем конформності особи
- У великому місті рівень конформності серед молоді більший ніж у селі.
7. Професійна діяльність має зв’язок з рівнем конформної поведінки людини.
8. Найпоширенішою мотивацією конформної поведінки серед молоді є бажання уникнути конфліктів на основі розходження думок