Ми^аі § 1. Поняття та зміст економічного аналізу

У судовій бухгалтерії широко застосовується метод економічного аналізу який є ефективним засобом виявлення економічних невідпо­відностей, відображених у системі економічної інформації. Економіч­ний аналіз використовують для оцінки найрізноманітніших явищ господарської діяльності, зафіксованих у таких показниках, як про­дуктивність праці, собівартість і якість продукції, матеріальні і фінан­сові ресурси підприємства тощо. Економічний аналіз дозволяє роз­крити причини відхилень господарського характеру від нормальної виробничої діяльності і дати їм об'єктивну оцінку. Цей метод ґрунту­ється на взаємозв'язку і взаємозалежності різноманітних економічних показників, що мають досить чіткі, добре вивчені характеристики і об'єктивно зумовлені взаємодією реальних процесів, які становлять господарську діяльність підприємства. Наприклад, обсяг виробництва продукції залежить від обсягу матеріально-технічних і трудових ре­сурсів певного підприємства та ефективності їх використання, а ті, у свою чергу, впливають на собівартість продукції, розмір прибутку та інші показники.

У разі вчинення економічних злочинів взаємозв'язок і взаємоза­лежність показників порушуються, внаслідок чого економічні невід­повідності набувають виразних характеристик і стають підґрунтям для конкретних висновків. Наприклад, коли працівники ковбасного цеху списують на виробництво завищену порівняно з тією, що фак­тично надійшла, кількістю м'яса, а надлишки привласнюють, що призводить до збільшення витрат сировини і підвищення ціни готової продукції або зменшення її кількості. Тут має місце порушення зв'язку між показниками «обсяг витрат сировини» і «обсяг виробни­цтва продукції».

Отже, економічний аналіз дає змогу вчасно виявляти і припиняти розкрадання усіх форм власності, посадові та господарські злочини.

Економічний аналіз — це системне дослідження економічних по­казників, що характеризують різноманітні сторони господарювання з метою виявлення економічних невідповідностей, які відбивають де­структивні відхилення в діяльності підприємства.

У широкому розумінні економічний аналіз є процесом вивчення системи показників, що характеризують господарську діяльність під­приємств, організацій, установ для внутрішніх і зовнішніх користува­чів з метою прийняття ними рішень.

Показники господарської діяльності поділяють на кількісні (або об'ємні) та якісні. До перших належать обсяг сировинних, фінансо­вих, трудових ресурсів, обсяг виготовленої і реалізованої продукції. Другу групу утворюють продуктивність праці, собівартість і якість продукції.

Відображені в показниках результати господарської діяльності ви­вчаються в їхньому взаємозв'язку і взаємозалежності. Не можна, на­приклад, робити висновок про збільшення обсягу продукції, що ви­пускається, у зв'язку зі змінами її якості. Формуються такі показники у звітності підприємства, яка надсилається у вищі органи, банки, ор­гани статистики тощо; у звітності структурних підрозділів, цехів, що подається керівництву підприємства, а також у самих даних бухгал­терського обліку. Саме на основі підсумкових даних бухгалтерського обліку і заповнюється основна маса звітних показників, навіть більше: за даними бухгалтерського обліку шляхом їхнього спеціального гру­пування і узагальнення може бути знайдено багато інших економічних показників, не передбачених чинними формами звітності, оскільки остання складається за заздалегідь розробленими схемами, що не охоп­люють всієї множинності показників.

Економічний аналіз розмежовують на декілька видів. Залежно від того, хто його здійснює (власники, кредитні організації, правоохорон­ні органи тощо), економічний аналіз поділяють на відомчий та поза­відомчий; за змістом і повнотою досліджуваних питань — на локаль­ний та повний; за методами вивчення об'єкта — на системний, суціль­ний, вибірковий, кореляційний тощо. Найбільшого поширення набув поділ економічного аналізу на три види залежно від періоду проведен­ня: попередній, поточний та наступний. Попередній аналіз передує впорядкуванню економічних і фінансових планів розвитку, поточний здійснюється в процесі виконання цих планів, а наступний призначено для вивчення результатів та оцінки господарської діяльності підпри­ємств, установ і організацій за певний проміжок часу Завданням по­переднього аналізу є визначення оптимальних розмірів найважливіших виробничих показників (обсяг випуску та реалізації продукції, собі­вартість). Поточний економічний аналіз проводиться з метою повсяк­денного контролю за перебігом виконання планових завдань. Його здійснюють працівники фінансових, економічних, бухгалтерського відділів, економісти цехів і структурних підрозділів, майстри, началь­ники дільниць та інші посадові особи.

Можливість глибокого і всебічного вивчення економіки підпри­ємства, об'єктивної оцінки роботи його структурних підрозділів надає наступний аналіз.

Вихідна інформація, що зазвичай використовується для аналізу господарської діяльності, може поділятися на три групи: 1) дані контро­люючих та інших органів: матеріали ревізій і документальних переві­рок, висновки кредитних, фінансових та аудиторських структур, ви­сновки і пропозиції вищих органів; 2) дані самого підприємства: планові документи, що містять розрахунки та обґрунтування ефектив­ності намічених заходів, первинна облікова документація, зведена ін­формація, звітність (річна і поточна); 3) матеріали виробничих нарад, засідань профспілкового органу, зборів трудового колективу, засобів масової інформації, додаткові дані, що розширюють і поглиблюють характеристику окремих сторін діяльності підприємства тощо).

Під час здійснення аналізу економічних показників можуть бути виявлені ознаки порушення планової, бюджетної, фінансової та кошто­рисної дисциплін, факти нераціонального і нецільового використання державних коштів та інші обставини у вигляді невідповідностей різно­манітних економічних показників.

У найзагальнішому вигляді ці невідповідності можуть виступати як порушення економічних зв'язків у системі показників (обсяги ви­трати сировини і випущеної продукції); порушення економічних зв'язків показників підприємства і зовнішнього середовища; вияв алогічних зв'язків у економічних показниках підприємства.

Найпоширенішими у звичайній практиці способами виявлення невідповідностей є: порівняння звітних показників із плановими, зві­тами за попередні періоди, аналогічними показниками інших, родинних підприємств; обчислення середніх і відносних величин для наступних порівнянь: виробіток продукції, заробітна плата і кількість відпрацьо­ваних одним робітником днів за один місяць, квартал; витрати сиро­вини, матеріалів, електроенергії в середньому на одиницю вироблю­ваної продукції.

Порівняння — один із найпоширеніших прийомів економічного аналізу. В процесі розслідування розкрадань, наприклад, застосовують порівняння первинних документів окремих підрозділів і структур. Для цього організовується зустрічна перевірка рахунків-фактур, накладних та інших документів, вилучених у підприємств, пов'язаних господар­ськими зв'язками. Використовується також порівняння документаль­них даних із фактичними залишками товарно-матеріальних цінностей; фактичних витрат сировини на одиницю продукції з нормами витрат на вироби відповідно до сертифіката якості тощо.

Будь-які правопорушення, як і дії щодо їх приховування, неминуче позначаються на економічних показниках, наприклад, у вигляді дина­міки показників або невідповідностей в економічних показниках, що може тлумачитися як ознака злочину. Розкрадання матеріалів, напри­клад, виявляється у вигляді збільшення матеріаломісткості виробів. Проте економічна невідповідність може бути зумовлена й багатьма іншими причинами, не пов'язаними із злочинними чи умисними діями. Необхідно відповідально підходити до використання матеріалів відом­чого аналізу в практиці попередження і виявлення злочинів. У разі недостатності первинної інформації в перебігу розслідування можуть братися до уваги лише чітко виражені й досить стійкі, характерні для найтиповіших способів злочинів тенденції невідповідностей між еко­номічними показниками. Наприклад, такі.

Перша — наростання суми втрат порівняно з попередніми періо­дами за одночасного зниження розміру збитку, що відшкодовується посадовими особами. Під виглядом втрат (списання на псування, усушку тощо за завищеними нормами або в значних розмірах через неналежні умови зберігання тощо) нерідко приховують розкрадання.

Друга — систематичне погіршення рентабельності підприємства порівняно з попередніми періодами показників (зростання собівартос­ті продукції під виглядом виробничих витрат тощо) або показників додержання фінансової дисципліни (збільшення наднормативних за­пасів товарно-матеріальних цінностей, незатребуваної дебіторської заборгованості і т. под.).

Третя — помітні диспропорції між взаємозалежними об'ємними показниками, наприклад, занадто великий обсяг будівельних робіт за порівняно малих витрат матеріалів, значний пробіг автомашин за не­великої витрати пального тощо.

Четверта — невідповідності між звітними показниками декількох тотожних за родом діяльності підприємств, наприклад, великі витрати сировини на одиницю продукції на одному із підприємств галузі, за­ниження технологічних норм тощо.