Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
|
Литовсько-польський період
| Роки | Події |
| ХІV століття | |
| Галицький князь Юрій Львович добився від Константинополя дозволу на створення окремої митрополії в Галичині (після переїзду Київського митрополита до Володимира на Клязьмі). | |
| Заснування Кафської католицької єпархії. Генуезці закріплюються у Воспоро (Черкіо) | |
| Битва на річці Ірпінь: литовський князь Гедимін розбив руське військо і зайняв Київ (або 1321) | |
| Галицьким князем бояри обрали Болеслава II (Юрія) Мазовецького (1325 — 1340) | |
| Декілька тисяч вірмен переселяються з Ак-Сарая до Кафи. | |
| Заснування католицьких єпархій в Воспоро і Сарсоне (Херсонесі) | |
| Правління в Польщі Казимира ІІІ Великого (1333 — 1370) | |
| Санок, перше з руських міст, отримав Магдебурзьке право. | |
| Бояри отруїли галицького князя Юрія (1325 — 1340), після чого через 9 днів війська польського короля Казимира ІІІ вдерлись у Галичину. Проголошений боярами правитель Дмитро Детко вимушений визнати залежність від короля Польщі. На Волині бояри проголосили князем зятя Юрія Мазовецького — сина князя Литви Гедіміна — Любарта. | |
| 1340 (1343) | Захоплення Генуєю Сюмболона (Чембало) |
| 1342—1382 | Правління в Угорщині Людовіка І Анжуйського |
| Смерть галицького правителя Дмитра Детка і початок війни Польщі і Литви за Галичину і Волинь (до 1366 р.) | |
| 1345—1377 | Під контроль Великого князівства Литовського переходить Чернігівщина і Переяславщина |
| Хан Джанібек обступає Кафу | |
| Успішна кампанія Казимира ІІІ і окупація Галичини і частини Волині. | |
| Вірмени Львова отримують привілеї власного судочинства | |
| Чембало: початок будівництва фортеці та заснування католицької єпархії | |
| Заснування вірменського монастиря Сурб-Хач (біля Старого Криму) | |
| Битва на Синіх водах (1363?): князь Литовський Ольгерд переміг татарське військо і заволодів Києвщиною, Поділлям і всім Правобережжям Дніпра до Чорного моря | |
| Похід князя Литовського Ольгерда на Крим і на Москву | |
| Заснування Краківського університету. | |
| 1364—1425 | Період посилення і зростання Московського великого князівства |
| Судак переходить до Генуї; заснування тут католицької єпархії | |
| Похід князя Литовського Ольгерда на Москву | |
| Після смерті короля Польщі Казимира ІІІ польськім королем стає король Угорщини Людовик І Анжуйський; Галичина переходить до Угорського королівства. Похід князя Литовського Ольгерда на Москву | |
| Похід князя Литовського Ольгерда на Московське князівство | |
| Людовик І Анжуйський позбавив польську шляхту від сплати всіх податків | |
| Похід князя Литовського Ольгерда на Смоленські землі | |
| 1380—1387 | Згідно низці договорів з татарами, Південний берег Криму від Кафи і Солдайї до Алушти та Чембало переходять до Генуї. |
| Польська королева Ядвіга повертає Галичину Польщі (1385 — 86?) | |
| Кревська унія: об'єднання Польщі і Литви в результаті браку польської королеви Ядвіги і Великого князя Литовського Владислава Ягайла (Ягеллона) | |
| Вітовта (кузена короля Ягайла) визнано Великим князем Литовським | |
| Ліквідація поляками Галицького князівства | |
| 1393 — 1394 | Ліквідація литовцями руських удільних князівств |
| Крим та Кавказ спустошені військами Тимура, особливо постраждали християни. | |
| Великий князь Литовський Вітовт дійшов до Кафи, взяв Кирк-Ор і зруйнував Херсонес. Золотоординський хан Тохтамиш (знаходячись у вигнанні у Литві) погодився на передачу під контроль Великого князівства Литовського Київщини, Переяславщини, Чернігівщини і степів на правому березі Дніпра в обмін на допомогу в боротьбі з Тамерланом. | |
| Херсонес остаточно зруйнований темником Єдігеєм, після чого вже не відновлювався. Битва на Ворсклі: русько-литовсько-польські війська на чолі з князем Вітовтом (75 000) зазнають поразки від татар Єдігея (20 000). Розорення татарами Київщини, Поділля, Волині. | |
| ХV століття | |
| Вітовт остаточно оволодів Смоленським князівством. | |
| Відновлення фортеці Феодоро (Мангуп) в гірському Криму | |
| Договір між Москвою та Литвою на Угрі, який встановлював кордон по цій річці, що не виключало переходу князів з литовського берегу на службу до Москви | |
| Грюнвальдська битва: перемога польсько-литовсько-руського війська над тевтонськими лицарями. | |
| Городельська унія між Вітовтом та Ягайлом. Литовські бояри-католики отримали права польської шляхти. | |
| Хан Хаджі-Гірей домагається виокремлення Кримського ханства зі складу Золотої Орди. Феодоріти завершують будівництво гавані Авліта (Каламіта). | |
| Згадуються генуезькі консули в Кафі, Трапезунді, Тані, Чембало, Солдайї, Самастро, Коппі, Севастополісі, Синопі. | |
| 1432—1436 | «Велике князівство Руське» князя Свидригайла. Розкол у Великому князівстві Литовському. Сигізмунд Стародубський (брат Вітовта) дарує православному дворянству права, як і у католицького. |
| Повстання населення Чембало проти генузців, підтримане Феодоро. | |
| Поділля переходить до Польщі і перетворюється на воєводство. Експедиційний корпус з Генуї відвойовує Чембало у Феодоро, руйнує Каламіту, але зазнає поразки від кримських татар в битві під Солхатом. | |
| Флорентійська церковна унія — спроба об'єднати християнські церкви.. | |
| Невдала спроба генуезців відвойювати у феодоритів Алусту, Партеніт, Гурзуф | |
| 1438—1454 | Спорудження фортеці у Білгороді-Дністровському |
| Утворення незалежного Кримського ханства | |
| Собор російських єпіскопів призначає єпіскопа рязанського Іону митрополитом без отримання дозволу Вселенського патріарха: фактично Московська православна церква стала автокефальною. Константинополь затвердив Іону митрополитом 1451 р. | |
| Ліквідація Волинського удільного князівства і утворення Волинського воєводства. | |
| Взяття турками Константинополя — крах Візантійської імперії, після чого Генуя продає чорноморські колонії своєму банку Сан-Джорджо | |
| 1456 (1458?) | Під впливом короля Польщі (Литовського князя?) Вселенський патріарх призначає митрополитом Київським Григорія. Розкол руської церкви. Київська митрополія — 10 українських і білоруських єпископатів. |
| 1463—1485 | Період становлення Московського великого князівства в якості єдиної руської держави Північного сходу Русі. (Псков приєднано 1510 р., Рязань — 1521 р.) |
| Ліквідація Київського удільного князівства і утворення Київського воєводства. | |
| Кримське ханство потрапляє в залежність від Османської імперії | |
| Турецький десант у Крим у. Здається Кафа, взяті штурмом Судак, Чембало, Алуста (Алушта). Генуезські колонії знищені. Після декількох місяців героїчної оборони пала фортеця Мангуп і князівство Феодоро припинило своє існування | |
| Кримський хан визнає себе васалом Османської імперії | |
| Хан Великої Орди Ахмат пройшов з військом через землі свого союзника — короля Казимира IV на р. Угру, де гадав вдертися до меж Московського князівства, але був зупинений російським військом («Стояння на Угрі»). Кінець татаро-монгольського іга на Русі. | |
| Перший похід кримських татар (в якості союзників московського князя) на українські землі: хан Менглі-Герай грабує Київ і в подарунок князю Івану висилає віз з награбованим добром київських соборів і церков, в тому числі іконостас, золоту чашу і діскос з собору святої Софії | |
| Турецька армія переходить Дунай і бере Кілію та Білгород (Аккерман). Османська імперія бере під контроль все чорноморське узбережжя | |
| Перші відомі спогади про козаків у битві разом з поляками проти татар на Брацлавщині. | |
| 1490 - 1492 | На Галичині — повстання під проводом Мухи та Борулі |
| 1492—1494 | Російсько-литовська війна (князь Іван ІІІ і князь Олександр). |
| Іван ІІІ приймає титул «Государя всієї Русі» | |
| 5 лютого — завершення російсько-литовської війни 1492—1494 рр. Укладено «Вічний мир»: Олександр відмовився від претензій на Новгород, Тверь і Псков; більша частина земель верховських князівств, володіння хлепецьких і вяземських князів відходили Івану III, який повертав Литві Любутськ, Серпейськ, Мосальськ, Опаків и відмовлявся від претензій на Смоленськ и Брянськ. Литовський великий князь Олександр одружувався на доньці Івана III Олені | |
| Похід турецько-молдавського війська у Галичину проти Польщі. | |
| Під владу Москви від Литви перейшли князі Стародубсько-Можайський Семен Іванович і Новгород-Сіверський Василій Іванович Шемячич, що стало причиною війни між Московським і Литовським великими князівствами 1500 — 1503 рр. Другий похід Івана ІІІ проти литовського князя Олександра. | |
| ХVІ століття | |
| Молдова потрапляє у залежність від Османської імперії | |
| Армія союзника Москви — кримського хана Менглі І Герая — у кількості 90 000 воїнів в ході російсько-литовської війни спустошила землі Правобережжя аж до Львова, Любліна і Кракова. | |
| Підписано перемир'я між царем московським Іваном ІІІ і Великим князем Литовським, згідно з яким Іван ІІІ отримав Чернігів, Новгород-Сіверський, Брянськ, Путивль, Гомель, частину смоленських і вітебських земель. Таким чином Велике князівство Литовське втратило близько третини території. | |
| Польській король Олександр Казимирович видає Радомську конституцію. Прикріплення селян до сел. | |
| 1507 — 1508 | Російсько-литовська війна, завершилась мирним договором: кордони залишались старі, землі Глинських залишались за Великим князівством Литовським. |
| Виступ проти литовської влади магната Михайла Глинського з братом, їх дії на стороні московських військ і втеча до Москви. Кримсько-татарський набіг на Правобережну Україну. | |
| Кримсько-татарський набіг на Правобережну Україну | |
| Кримсько-татарський набіг на Волинь | |
| 1512 — 1522 | Російсько — литовська війна. За мирною угодою, до Москви переходили захоплені нею 1514 р. Смоленські землі (23 тис. кв.км), але від претензій на Київ, Вітебськ і Полоцьк, а також на повернення полонених Москва відмовлялась. |
| В ході війни з Великим князівством Литовським Московія захоплює Смоленськ | |
| Кримсько-татарський набіг на Волинь | |
| Всі володіння сіверських князів увійшли до складу Московії. | |
| Поход козаків на фортецю Очаків | |
| Битва при Могачі: турки захопили Угорщину; у Трансільванії утворилося васальне від Османської імперії князівство Трансільванія(Семигород). | |
| Запровадження 1-го Литовського статуту | |
| 1533 — 1538 | Після смерті великого московського князя Василія ІІІ править його вдова — Олена Глинська |
| 1534 — 1537 | Російсько-литовська війна (Стародубська). Стародуб було знищено. За умовами миру, Велике князівство Литовське повернуло собі Гомельську волость, але спірні Себеж та Заволоччя залишились за Москвою. |
| Перший відомий набіг козаків на чайках на Очаків. | |
| Іван ІV Грізний приймає царський титул | |
| Іван ІV Грізний здійснює 3-й похід на Казань. Казанське ханство — перша неруська держава, включена до складу Росії. | |
| 1552 — 1558 | Дмитро Вишневецький («Байда») об'єднав розрізнені козацькі загони і збудував на о. Мала Хортиця першу Запорізьку Січ (Хортицька Січ) |
| 1558 — 1583 | Ливонська війна (З 1562 — за участю Великого князівства Литовського): невдала спроба Росії приєднати Прибалтику. |
| В Польщі з'явився орден ієзуїтів. | |
| 1564 — 1593 | Томаківська Січ |
| Запровадження 2-го Литовського статуту. | |
| Люблінська унія: об'єднання Великого князівства Литовського та королівства Польського в єдину державу — Річ Посполиту. При цьому українські землі (Підляське, Брацлавське, Київське, Волинське воєводства) перейшли до польської частини держави, а за Литвою залишились білоруські. Українська шляхта отримувала ті ж права, що і польська. | |
| Кримські татари в останнє спалили Москву. | |
| Виникнення реєстрового козацтва — король Сигізмунд санкціонував створення загону у кількості 300 козаків на чолі з шляхтичем Бадовським. Незабаром загін було розформовано. | |
| Заснування Іваном Федоровим типографії у Львові. Видання Іваном Федоровим у львівській типографії першої книги — «Апостол» Смерть останнього короля з династії Ягеллонів; шляхта отримує право обирати монарха і укладати з ним договір з визначенням прерогатив. | |
| Заснування Острозької греко-слов'яно-латинської колегії (існувала до 1636 р.) і типографії (існувала до 1612 р.) | |
| Король Стефан Баторій встановив платню 600-м козакам і дозволив розташувати в м.Трахтемирові свій арсенал і шпиталь. Керували козаками офіцери-дворяни. | |
| Іван Федоров видає Біблію (1581?) в Острозькій типографії | |
| Взяття козаками Білгорода (Аккермана). Польській король Стефан Баторій для задоволення османського султана наказав стратити 31 козака — учасника штурму. | |
| 3-й Литовський статут. Закріпачення селян Брацлавщини і Придніпров'я. | |
| Реєстр козаків визначено у 3 000. | |
| 1589 — 1590 | Повстання у Білій Церкві. |
| 1591 — 1593 | Козацьке повстання на чолі з гетьманом Кшиштофом Косинським. |
| 1593 — 1594 | Козацька армія найманців в кількості 12 000 воює в Молдові, внаслідок чого молдовський господар на деякий час визнав себе васалом Габсбургів. |
| 1593 — 1630 | Базавлуцька Січ |
| 1594 — 1595 | Антипольське повстання у Брацлаві. |
| 1594 — 1596 | Повстання в Україні і Білорусі під проводом С.Наливайка і Г.Лободи. |
| Берестейська церковна унія. |
Данная страница нарушает авторские права?