Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
|
Період поширення і ствердження російської влади
| ХVІІІ століття | |
| 1702 - 1704 | Повстання на Правобережжі під проводом Семена Палія, Самійла Самуся, Захара Іскри та Андрія Абазіна. |
| Облога поляками Семена Палія у Фастові. | |
| 1703 - 1711 | Антигабсбурзьке повстання угорців під проводом трансільванського князя Ференца Ракоці; основний осередок повстання знаходився у Мукачеві. |
| 1703 – 1725 | Десятки тисяч українських селян та козаків були насильно зігнані на будівництво Петербурга і Ладозького каналу, близько 25 тисяч загинули від хвороб в тамтешніх болотах. |
| 1704 – 1706 | Похід І.Мазепи та російських військ на Правобережну Україну (Біла Церква-Острог-Замостя), під час якого, зокрема, було схоплено і страчено провідника повстання полковника С.Палія, а І.Мазепа отримав згоду Петра І на долучення до своїх володінь Правобережжя. (Польща у цей час вела Північну війну зі Швецією і не мала можливості дати гідну відсіч Гетьману). |
| 1707 - 1709 | Повстання у Росії під проводом К.Булавіна – охопило, зокрема, Східну Слобожанщину і Запоріжжя. |
| Під час Північної війни шведські війська на чолі з королем Карлом ХІІ окупували Польщу і вступили на Смоленщину, після чого повернули на Україну. Петро І надавати військову допомогу І.Мазепі відмовився. Донос полковник Кочубея та Іскри на І.Мазепу Петру І. 28 (30?) жовтня – Гетьман Іван Мазепа з частиною старшини і козаків перейшов на бік ворога Петра І - короля Швеції Карла ХІІ. Наказ Петра І страчувати кожного запорожця. Російський церковний Синод за вказівкою Петра І оголошує анафему гетьману І.Мазепі. 2 листопада – Взяття і знищення військами князя О.Меншикова столиці – Батурина і від 6 до 15 тисяч його мешканців. 6 (11?) листопада – обрання промосковською старшиною нового Гетьмана – Івана Скоропадського (1708 – 1722). Перенос гетьманської столиці на російський кордон до Глухова. На чолі козацької армії і полкових округів призначено російських офіцерів. О.Меньшиков отримав землі на Лівобережній Україні, зокрема, Стародубщину. 19 листопада 1708 – 7 січня 1709 – оборона Веприка. 8 грудня: Петро І запровадив у Росії губернський поділ (засновано 8 губерній). Зокрема, утворено Київську губернію (у складі Гетьманщини, а також курських земель) і Азовську – у басейні Дону та Сіверського Дінця. | |
| 1 квітня – 26 червня – облога шведами Полтави. 14 (25) травня – російські війська за підтримку І.Мазепи взяли і зруйнували Запорізьку Січ (Чортомлицьку). Козаки рятуються у пониззі Дніпра – на землях Кримського ханства і споруджують тут Кам’янську Січ біля Газикермена (1709-1711). 27 (28) червня: Полтавська битва – російська армія Петра І розгромила шведську. 30 червня: капітуляція шведської армії під Переволочною. Карл ХІІ та І.Мазепа рятуються втечею у межі османських володінь у Молдавії, де І.Мазепа і помирає 21 вересня. Разом з гетьманом емігрувала частина козацької старшини та 4 000 запорожців. 7 липня – Решетилівські статті - петиція гетьмана І.Скоропадського з 1ё14 пунктів цареві Петру І з проханням регламентувати російсько-українські відносини. Задовільнені не були. На Україні поставлено на утримання 10 російських полків; козацькі загони спрямовуються у північну Росію для ведення бойових дій, а також будівництва Санкт-Петербурга і Ладозького каналу. Петро І примусив скоротити число студентів КиєвоМогилянської Академії з 2000 до 161, а кращі просвітники переїхали до Москви. Указ про обов'язковість цензурування до друку українських книжок у Москві 29 липня: ультиматум російського посла султанові про видачу Карла ХІІ і І.Мазепи. | |
| 5 квітня – обрання у Бендерах гетьманом Пилипа Орлика (1710 -1742); проголошення «Пактів й конституцій законів і вольностей війська Запорізького». Травень: Кримський хан Девлєт ІІ Герай уклав союз з Пилипом Орликом. 20 листопада – Турція оголошує війну Росії. Початок Російсько-турецької війни 1710 - 1713 рр. | |
| Січень – квітень: похід кримських татар на Правобережну Україну (за підтримки П.Орлика і польськіх загонів Й.Потоцького). 30 квітня: за відсутності провідника угорського повстання Ференца Ракоці його воєначальник барон Ш.Карої укладає з австрійською владою мирний договір у Сатмарі. 1 травня – основні сили куруцев (12 000) капітулюють біля Сатмара. 25 травня: невдалий штурм Білої Церкви татарами та козаками П.Орлика. Весна: московська армія вступає на Правобережну Україну. Початок Прутського походу Петра І. Квітень – Петр І укладає союз з молдавським господарем Д.Кантемиром. Червень: невдалий похід гетьмана І.Скоропадського (20 000) і Бутурліна (7 000) на Крим (Перекоп). 22 червня: здача габсбурзьким військам останньої фортеці угорських повстанців – куруцев – Мукачівського замку. 25 червня: армія Петра І (46 000 воїнів і 120 гармат) та загін Д.Кантеміра (5 000 воїнів) підступили до м.Ясси. 8-9 липня: битва і оточення російської армії південніше Ясс на Пруті. 12 липня: Прутська мирна угода: Росія повертала Османській імперії Азов, знищувала фортеці Таганрог, Кам’яний затон на Дніпрі та Новобогородицьку на Самарі, визнавала сюзеренітет турків над землями Запоріжжя, а також виводила свої війська з території Речі Посполитої (в т.ч. з Правобережної України). Фактичне припинення війни 1710 – 1713 рр. | |
| 1711 - 1728 (1734?) | Олешківська Січ у гирлі Дніпра. |
| Скасування полкового устрію на Правобережжі. | |
| Відновлення польського панування на Правобережжі. Уз Петра І, яким дозволялось українське збіжжя експортувати лише через російські порти (Ригу, Петербург, Архангельськ). | |
| Москва заборонила українцям їздити в Європу по крам | |
| Пожежею знищено бібліотеку Києво-Печерського монастиря. Москва заборонила вивозити до Європи український тютюн. | |
| Заборона вивезення українського збіжжя до Європи | |
| Указ Петра І про заборону друкувати в Малоросії будь-які книги, крім церковних. Заборона вивозити скляні вироби до Європи. | |
| 30 серпня – Ништадтський мир: закінчення Північної війни Росії зі Швецією; Росія отримала частину Ліфляндії з Ригою, Естляндію, Іжору, частину Карелії. Наказ про цензурування українських книжок. Накладені штрафи на Київську та Чернігівську друкарні за книжки «не во всем с великороссийскими сходные». Знищення Чернігівської друкарні. Замість Московського патріархату Петро І запроваджує Святійший Синод у складі чиновників і церковних ієрархів. | |
| 29 квітня - Лівобережна Україна із відомства Колегії закордонних справ була переведена під управління Сенату Росії, що мало на меті подальше обмеження самоврядування в Україні. Заборона привозити в Україну західноєвропейські вироби. | |
| З 16 травня - Перша Малоросійська колегія (1722 – 1727). Штат складався з 6 російських офіцерів та прокурора. Колегія стягувала побори до царської казни, розквартировувала на Україні російські війська, контролювала діяльність Генеральної військової канцелярії тощо. Призначення у Київ мітрополітом Варлама Вонятовича (1722 -1730). | |
| Гетьман на Лівобережжі – Павло Полуботок (1722 – 1723) | |
| 1722 - 1794 | Життя Григорія Сковороди |
| 29 лютого – у Петропавлівський фортеці у Петербурзі загинув гетьман П. Полуботок | |
| 1725 - 1727 | Царювання у Петербурзі Катерини І |
| 1 жовтня - Гетьман на Лівобережжі – миргородський полковник Данило Апостол (1727 – 1734) Заснування Харківського колегіуму. | |
| 1727 - 1730 | Царювання у Росії Петра ІІ Олексійовича |
| Заслання Київського митрополит Варлама на північ. | |
| 1730 - 1740 | Царювання Ганни Іоанівни |
| 1731 - 1733 | Спорудження Української оборонної лінії; загалом будівництво тривало і в 1740-ві. Існувала до 1764 р. |
| Запорожцям повернено статус підданих Російської імперії. Заснування Нової (Підпільнянської) Січі (1734 – 1775). Скасування гетьманства і створення «Правління гетьманського уряду»: 3 російських чиновника і 3 представника старшини під головуванням князя Шаховського (незабаром – Баратинського). | |
| Початок російсько-турецької війни 1735 – 1739 рр. Вторгнення російської армії (20 000) на чолі з Леонтьєвим у напрямку Криму, напади на ногайців і повернення в Україну. Втрати українців під час війни становили 35 000 осіб (при населенні Гетьманщини 1, 2 млн. осіб), витрати на утримання 50-75 російських полків – 1, 5 млн. карбованців (10 річних бюджетів). | |
| Гайдамацьке повстання на Правобережжі (1736 – 1740). Похід Х.Мініха з Ізюму на Азов і з Царичанки на Крим. 1 червня – здобуття росіянами Перекопу; похід на Бахчисарай (25 червня); 20 червня - здобуття росіянами Азову. 2 липня – здобуття Кінбурна; відступ на Самару. | |
| Квітень 70-тисячна армія Х.Мініха рушила на Очаків. 2 липня – здобуття росіянами Очаківа. 40-тисячна армія П.Лассі через Сиваш вдерлась у східний Крим і здобула 15 серпня Карасу-Базар, після чого відступила через Перекоп. | |
| Заснування Переяславського колегіуму і Глухівської співочої школи. Літо – похід П.Лассі в Північний Крим | |
| 1738 - 1745 | Дії опришків у Покутті під проводом О.Довбуша |
| Російські війська залишили Кінбурн і Очаків. 27 серпня: перемога російських військ на чолі з Х.Мініхом над турками при Ставучанах, здобуття Ясс і Хотина. Бєлградський мир (закінчення війни Турції з Росією і Австрією), за яким Росія отримала Азов (але без укріплень) і контроль над Запоріжжям. | |
| Початок царювання Єлизавети Петрівни (1741 – 1761) | |
| Запровадження «Прав, за якими судиться малоросійський народ». Візит імператриці Єлизавети до Києва; прохання старшини про вибори нового гетьмана. | |
| Серпень – загибель О.Довбуша | |
| 1747 - 1753 | Спорудження Андріївської церкви у Києві. |
| Випуск першої газети в Україні – «Кур’єр Львівський» (польською мовою). | |
| Поновлення гетьманства. Гетьман Лівобережжя і Запоріжжя – 22-річний Кирило Розумовський (1750 – 1764). Гайдамацьке повстання на Правобережжі. | |
| Травень – царський уряд виділив частину запорізьких земель між Синюхою і Дніпром сербам на чолі з полковником Й.Хорватом. Нова Сербія (1752 – 1764) | |
| Заснування Слов’яносербії на Сіверському Донці і Бахмуті (1752 – 1764) | |
| Утворення Новослобідського полку на південь від Нової Сербії. Існував у 1754 -1759 і у 1761 – 1764 рр. Бюджет Гетьманщини поставлено під контроль Петербурга, митні кордони з Росією скасовано. | |
| 1754 - 1757 | Будівництво фортеці Святої Єлизавети. Заснування Олександрії. |
| 1756 - 1763 | Семирічна війна за участю козацьких полків. |
| Після вбивства чоловіка – імператора Петра ІІІ (1761 – 1762) – імператрицею Росії під іменем Катерина ІІ (1762 – 1796) стає німецька принцеса. | |
| Гетьман К.Розумовський розділив Гетьманщину на 20 повітів. | |
| 22 березня – утворення Новоросійської губернії (початково – на землях Нової Сербії і Слов’яносербії) Польськім королем обрано проросійського кандидата – Станіслава Понятовського (1764 – 1795) 10 (17?) листопада – остаточна ліквідація гетьманства; утворення 2-ї Малоросійської колегії (1764 – 1786 рр.) | |
| Ліквідація слобідських козацьких полків. | |
| Коліївщина - антипольське повстання на Правобережжі під проводом М.Залізняка та І.Гонти. Придушені поляками за допомогою російських військ. Повстання на Запоріжжі. «Барська конфедерація» 1768 – 1769 рр. – рух проти проросійського короля Польщі. Напад гайдамаків на прикордонну Балту і спалення містечка. | |
| 1768 - 1774 | Російсько – турецька війна. |
| Червень – невдалий похід російських військ на чолі з генералом Бергом на Крим. Походи Крим-Герая на Запорізьки землі – останні походи татар на Україну. 9 вересня - Російські загони зайняли Хотин; 26 вересня – Ясси, а у листопаді – Бухарест. Створення Нововербованого козацького полку з населення Правобережної України. | |
| 1769 - 1770 | Повстання Дніпровського і Донецького пікінер них полків |
| 1769 - 1771 | Заснування астрономічної обсерваторії у Львові. |
| Російсько-турецька війна: перемоги при Чесме (26 червня), на Ларзі (7 липня), при Кагулі (21 липня); російські війська окупували Молдову, Валахію, Буджак і Єдісан. | |
| 1770 - 1771 | Спорудження Дніпровської укріпленої лінії (від Олександрівська вздовж Кримського кордону до Петрівської фортеці). Заснування Олександрівська (нині м.Запоріжжя). |
| Російсько-турецька війна: Похід Долгорукова на Крим: здобуто Перекоп (червень), Гезлев, Кафу. Кримське ханство визнавалось незалежним, але під протекторатом Росії. У Криму залишились російські гарнізони. | |
| 1-й розділ Речі Посполитої: Пруссія отримала землі у пониззі Вісли, Росія – східну Білорусь, Австрія – Галичину. | |
| Російсько-турецька війна: бойові дії йшли, в основному, на Нижньому Дунаї. | |
| 1773 - 1775 | Повстання у Росії О.Пугачьова. |
| 10 липня - завершення російсько-турецької війни 1768 – 1774 рр.: Кючук-Кайнарджийський мирний договір – Росія отримала Кабарду, Азов, Керч і Єнікале, Кінбурн і землі між Дніпром і Південним Бугом, а також низку переваг. | |
| 7 травня: австро-турецька угода, за якою до Австрійської імперії перейшла Буковина. 4 червня – 100-тисячна російська армія на чолі з генерал-поручиком Петром Текелі при поверненні з Балкан захопила і знищила Запорізьку Січ (Більшість козаків ще не повернулись з війни). Кошового отамана Петра Калнишевського (1765 – 1775) з частиною старшини заслано на Соловки, де останній кошовий і помер 1803 р. Частина запорожців осіла в дельті Дунаю під захистом імперії, де була створена Задунайська Січ Ліквідація Полтавського полку. | |
| Затверджено план побудови у пониззі Самари Катеринослава-І. Листопад - введення російських військ (кн. Прозоровський) до Криму з метою посадити на троні проросійського хана Шагин Герая. | |
| 1776 – 1785 | Задунайська Січ навколо Вілкова на Дунаї. |
| Літо – переселення кримських християн у Приазов’я, яке відбулося за ініціативи П.Румянцева-Задунайського і Катерини ІІ і за участю О.Суворова. Зокрема, Крим залишили 18 395 греків і 12 598 вірмен. 19 жовтня – заснування Херсону | |
| Заснування греками Маріуполя (на місці козацького поселення Домаха) | |
| Заснування Павлограду | |
| Ліквідація автономного устрою Лівобережної України | |
| Заснування Нікополя | |
| 8 квітня - Ліквідація Кримського ханства і долучення його земель у Криму, Приазов’ї і на Кубані до Російської імперії. 3 травня: Указ Катерини ІІ про закріпачення селян Лівобережної і Слобідської України. Ліквідація полкового устрою на Україні (Стародубський, Чернігівський, Ніжинський, Козелецький, Прилуцький, Переяславський, Лубенський, Миргородський, Гадяцький полки). На Україні засновано 5 намісництв: Новгород-Сіверське, Чернігівське, Київське, Харківське, Катеринославське. | |
| Заснування російських колоній в Криму: Сімферополя (татарська Ак-Мечеть), Євпаторії (татарський Гезлєв), Севастополя. Заснування першого в Україні університету – Львівського (на базі єзуїтського) | |
| «Жалувана грамота дворянству» Катерини ІІ: зрівняння української козацької старшини у правах з російським дворянством | |
| 1785 - 1805 | Розташування Задунайської Січі у Банаті. |
| 1785 - 1817 | Бузьке козацьке військо |
| Подорож Катерини ІІ разом з австрійським імператором до Криму. 9 травня - закладка імператрицею Преображенського собору і міста Катеринослав-ІІ (на новому місці – на Дніпрі). 13 серпня – початок російсько-турецької війни 1787 – 1791 років. Намагання турків оволодіти Кінбурном, відбиті загоном О.В.Суворова. | |
| 1787 – 1792 | Існування між Бузьким та Дністровським лиманами Чорноморського козацького війська. (Після 1792 р. чорноморці переселені на Кубань) |
| 1787 – 1796 | Існування між Південним Бугом і Інгулом Катеринославського козацького війська. |
| 24 травня – початок походу російської армії на Очаків. Бойові дії в Молдавії. 6 (17) грудня – штурм О.В.Суворовим Очакова і оволодіння ним; знищення турецького гарнізону. | |
| Російсько-турецька війна: турки зазнали низку поразок у Молдавії (під Фокшанами, на Римніку тощо) і 3 листопада здали Бендери. Австрійці оволоділи Бєлградом і Бухарестом. Заснування Миколаїва | |
| Російсько-турецька війна: турецький флот зазнав поразки на Чорному морі – біля Керчі і біля Тендри; російські війська оволоділи пониззям Дунаю. 11 грудня – О.Суворов захопив Ізмаіл. | |
| Російсько-турецька війна: російські війська просунулись до Галаца, а також оволоділи Анапою. 29 грудня – Ясський мир: Османська імперія остаточно відмовилась від претензій на Крим і Кубань, а також поступилася Росії Очаковим і землями між Південним Бугом і Дністром. | |
| Переселення козаків Чорноморського козацького війська на Кубань. Спорудження Кубанської укріпленої лінії по правому берегу Кубані. Заснування Тирасполю. | |
| Другий поділ Речі Посполитої: Пруссія отримала Познань, а Росія – Правобережну Україну із Східною Волинню і Білорусь | |
| 1793 - 1797 | Створення дендропарку «Олександрія» у Білій Церкві. |
| Біля Хаджибею засновано Одесу і Овідіополь. Березень – грудень: повстання у Польщі під проводом Т.Косцюшко – зокрема, охопило центральну Польщу, Підляшшя, Берестейщину, Холмщину. | |
| 26 жовтня: Третій поділ Речі Посполитої: Пруссія отримала Мазовію і Варшаву, Австрія – Холмщину і західну Галіцію, Росія – Литву, західну Білорусь з Брестом і Західну Волинь. | |
| Спорудження першої кам’яновугільної копальні у Донбасі (Лисичанськ) | |
| 1796 - 1801 | Створення дендропарку «Софіївка» в Умані. |
| 1796 - 1801 | Царювання у Росії імператора Павла І |
| Переведення контрактової ярмарки з Дубна до Києва | |
| Видання першого витвору нової української літератури – «Енеїди» І.П.Котляревського. | |
| Задуто першу в Україні велику доменну піч на Луганському чавуноливарному |
Данная страница нарушает авторские права?