Переломи можуть бути вродженими і набутими.

Вродженими переломами називають такі види пошкоджень, які виника­ють під час утробного життя під впливом різних факторів.

Набутими прий­нято вважати такі види переломів, які виникають внаслідок дії тих або інших механічних факторів у дорослих і дітей. Переломи, які виникають у процесі родового акту, відносять до набутих, їх ще називають акушерськими.

Виділя­ють так звані патологічні переломи, які спостерігають при тих чи інших захворюваннях кісток (остеомієліт, пухлина, кіста тощо).

Найчастіше переломи виникають у людей похилого віку внаслідок втра­ти кістками еластичності.

За частотою переломи розподіляють таким чином: верхня кінцівка - 50%, нижня кінцівка - 31%, таз та хребет — 12% і череп — 6%.

Залежно від механізму виникнення переломів, їх поділяють на:

1) перело­ми від стиснення (компресійні) можуть виникати в повздовжньому або по­перечному до осі кістки напрямку;

2) переломи від згинання - найпоширен­іший вид переломів. У цьому випадку кістка ламається в поперечному напрям­ку з утворенням кісткового трикутника з боку згинання;

3) переломи від скручування (торсійні, гвинтоподібні, спіральні) виникають у тому випадку, коли один кінець кістки фіксований, а інший підлягає силі, що скручує. Лінія перелому при цьому має вигляд спіралі;

4) відривні переломи утворюються при різкому і сильному скороченні м'язів. При цьому, як правило, відривається кістковий фрагмент у зоні прикріплення сухожилків до кістки.

З урахуванням ступеня ушкодження переломи поділяють на повні і неповні.

При повних переломах порушується цілісність кістки по всьому поперечнику, а при неповних цілісність кістки порушується частково (сюди відносять тріщини та піднадкісничні переломи, або переломи за типом " зеленої гілки", які в основному трапляються у дітей).

За відношенням площини перелому до осі кістки розрізняють такі види переломів:

1) поперечні — лінія перелому перпендикулярна до осі кістки;

2) поздовжні — лінія перелому іде паралельно до осі кістки;

3) косі — лінія перелому розташована в косому напрямку відносно осі кістки;

4) гвинто­подібні, або спіральні - лінія перелому має вигляд спіралі, що йде по кістці.

В залежності від кількості переломів і числа кісток, що зазнали пошкод­ження, розрізняють поодинокі і множинні переломи.

При поєднанні перело­му і пошкодження кістковими відламками сусідніх органів переломи ділять на ускладнені і неускладнені.

При збереженні цілісності шкіри переломи назива­ють закритими, а при її пошкодженні кістковими відламками - відкритими.

Як правило, при переломах спостерігається зміщення кіст­кових відламків. Якщо зміщен­ня пройшло внаслідок механіч­ного фактору, що викликав пе­релом, то воно називається первинним. Опісля зміщення може збільшуватись за рахунок тяги м'язів або опори на пошко­джену кінцівку - таке зміщен­ня називається вторинним.

Відомо декілька видів зміщення кісткових відламків.

Бокове зміщення - осі кісткових відламків відстоять одна від одної по ширині.

Зміщення по довжині - кісткові відламки заходять один за інший і зміщуються по довжині, чим викликається вкорочення кінцівки.

Зміщення під кутом - осі кісткових відламків розташовуються під кутом одна до одної.

Ротаційне зміщення — периферичний кістковий відламок зміщується внаслідок повороту навколо осі.