Поняття: корисність блага, сукупна та гранична корисність. Закон спадної граничної корисності економічного блага.

Мікроекономіка як наука, її суб'єкти й об’єкти.

Мікроекономіка – це розділ економічної теорії, який вивчає діяльність окремих економічних суб’єктів. Ними можуть бути окремі споживачі, робітники, вона пояснює, як і чому приймають рішення окремі суб’єкти, а з іншого - вивчає взаємодію суб’єктів у процесі утворення більших структур – галузевих ринків.

Як економічна наука мікроекономіка шукає відповіді на основні запитання, що постають перед будь-якою економічною системою. Це насамперед запитання “що виробляти? ”. Тому однією з ключових проблем мікроекономіки є вивчення мотивів поведінки споживачів, теорія споживацького вибору.

- “як виробляти? ”. Досліджуючи теорію виробництва, мікроекономіка допомагає з'ясувати механізм розподілу ресурсів між підприємствами та галузями виробництва. “кому і які результати принесе виробництво? ”. Це пов'язане з вивченням доходів та їх розподілом на поточне та перспективне споживання.

мікроекономіка - це наука про прийняття рішень економічними суб'єктами

Суб’єкти мікроекономіки:
1)домогосподарство це економічний агент, який функціонує в споживчій сфері економіки і може складатися з однієї. декількох осіб. Його функції: а)носій попиту на споживчі блага; б)постачальний економічних ресурсів
2)фірма відособлена економічна структура, самостійний господарюючий суб’єкт, юридична особа, що здійснює виробничу, комерційну, науково-технічну діяльність з метою максимізації прибутку
3)держава як економічний суб’єкт представлена державною власністю і державним регулюванням, що створюють державний сектор. Функції: реалізація загальносуспільних інтересів, задоволення колективних потреб
Об'єкт мікроекономіки - економічна діяльність людей і загальні економічні проблеми, що виникають.

Поняття: корисність блага, сукупна та гранична корисність. Закон спадної граничної корисності економічного блага.

Потреба – відчуття незадоволення, із-за якого індивід намагається вийти, або відчуття задоволення, яке він намагається продовжити. Потреби задовольняються благами.

Блага – засоби, що придатні для задоволення потреб.
Корисність U — це задоволення, яке отримує споживач у процесі споживання товарів та послуг.
Формалізований аналіз поведінки споживача передбачає визначенняфункції корисності як певного

співвідношення обсягів споживаних благ і рівня корисності, що досягається споживачем.
Корисність збільшується, якщо збільшується кількість товару, що споживається. У цьому випадку

зростає загальна корисність. Але зростання загальної корисності уповільнюється зі збільшенням
споживання. Це є наслідком того, що зменшується додаткова, або гранична, корисність.
Гранична корисність МU-це приріст корисності за умов споживання додаткової одиниці товару чи послуги.

Згідно з законом спадної граничної корисності величина граничної корисності має тенденцію

зменшуватися по мірі збільшення кількості товару, що споживається.
Сукупна корисність ТU зростає в процесі споживання, але вона зростає все меншою і меншою

мірою. Це означає, що гранична корисність (МU) — додаткова корисність відспоживання кожної додаткової одиниці товару — знижується.

Мал. 23а Загальна корисність Мал. 23б Гранична корисність