Структура свідомості

Попри те, що прояви свідомості мають системний та інтегрований характер, вчені для зручності вивчення цього феномену виробили структуру, що має такі компоненти:

Цілком очевидно, що структура свідомості взаємопов'язана з її функціями, майже кожний компонент відповідає за певну функцію, наприклад, знання - за пізнавальну і прогностичну, рефлексивна функція забезпечується роботою самосвідомості тощо.

35) Філософія, на відміну від інших історичних типів світогляду (міфології та релігії), здійснює свою світоглядну функцію на основі теоретичного ставлення до дійсності. Вона протиставляє міфологічному антропоморфізмові - уявленню про світ як поле дії об'єктивних деперсоніфікованих сил, традиційності й безпосередності міфу - свідомий пошук та відбір достовірних суджень на основі логічних і пізнавальних критеріїв. У філософії, як у теоретичній свідомості загалом, модель світу не просто постулюється, задається на основі традиції, віри чи авторитету. Прийняттю філософських тверджень про світ передує обґрунтування, переконання в правомірності певної точки зору. А це пов'язано з рефлексивним аналізом пізнавального процесу, що постає як пошук істини.

36)філософія розглядає процес пізнавальної діяльності людини як процес відображення. Пізнання в ідеальній формі відтворює предмети і процеси об'єктивної реальності. Для реконструкції цього процесу потрібно осмислення основних категорій процесу пізнання як відображення. Ними, насамперед, є категорії об'єкта і суб'єкта пізнання.

37) Істина – це правильне, перевірене практикою, відображення в нашій свідомості предметів та явищ природи і суспільства, що існують поза свідомістю і незалежно від неї. Друге питання, по-суті, є питанням про співвідношення абсолютної і відносної істини. Отже, з цього всього виникає необхідність вирішення питання про об'єктивну, абсолютну і відносну істину.

Під об'єктивною істиною розуміється такий зміст наших знань, який не залежить ні від людини, ні від людства. Будь-яка істина є об'єктивною істиною. її об'єктивність визначається джерелом пізнання, тобто об'єктивним матеріальним світом, що відображається в свідомості людини.

Не можна ототожнювати істину з самим об'єктивно існуючим предметом. Не сам предмет, а його правильне відображення в свідомості людини – ось що є об'єктивною істиною..

Під об'єктом пізнання розуміється весь навколишній світ людини, все, що знаходиться за межами її свідомості. У більш вузькому сенсі є не весь світ, а та його частина, на який спрямована пізнавальна і предметно-перетворююча діяльність людини.

38)Метод наукового дослідження — це система розумових і (або) практичних операцій (процедур), які націлені на розв'язання певних пізнавальних завдань з урахуванням певної пізна-вальної мети. В кінцевому підсумку і мета, і завдання досліджен-ня зумовлені духовними і матеріальними потребами суспільства і (або) внутрішніми потребами самої науки.З філософської точки зору методи поділяються на:

— загальнонаукові (тобто для всіх наук);

— конкретні (для певних наук);

— спеціальні або специфічні (для конкретної науки)