Завдання 4.1.

Провідна діяльність раннього віку це:

а) ігрова;

б) предметна;

в) діяльність спілкування.

Дати розгорнуту характеристику відповіді…

Для раннього дитинства основними видами діяльності є предметна діяльність, мовлення і гра. Розвиток предметної діяльності пов'язаний з оволодінням виробленими людством способами користування предметами. Дитина вчиться від дорослих використовувати предмети, осягає значення речей. Відмінність предметної діяльності від характерного для періоду немовляти простого маніпулювання предметами полягає в підпорядкуванні способів дії дитини з предметами функціональному їх призначенню у житті культурної людини.Засобом здійснення предметної діяльності, знаряддям оволодіння суспільними способами використання предметів є спілкування. Попри те що емоційне спілкування перестає бути провідною діяльністю в ранньому дитячому віці, воно продовжує дуже інтенсивно розвиватися і стає мовним. Адже пов'язане з предметними діями спілкування не може бути тільки емоційним, воно повинне опосередковуватися словом, яке стосується предмета.Ранній дитячий вік є сенситивним (сприятливим) періодом для розвитку мовлення, оскільки саме в цей час оволодіння мовою є найефективнішим. До трьох років дитина оволодіває мовленнєвим диханням, засвоює майже всі звуки рідної мови. її словниковий запас становить 1200-1500 слів, вона використовує поширені речення (5-6 слів), що свідчить про опанування основ синтаксису, виявляє активність у мовному спілкуванні з дорослими та дітьми, оволодіває експресивно-мімічними діями (усмішка, контакт очей, рухи, пози, дотики тощо). Якщо дитина з певних причин не має необхідних умов для розвитку мовлення, то пізніше надолужити втрачене дуже важко. Тому на 2-3-му роках життя необхідно особливо інтенсивно займатись її мовленнєвим розвитком.

Для розвитку малюка особливе значення має гра - діяльність, спрямована на орієнтування в предметній і соціальній дійсності.

Елементи гри використовують уже немовлята, маніпулюючи предметами (іграшками, сосками). На другому році життя гра стає більш спонтанною і змістовною. Вона є не просто маніпуляцією, а розгортається як дії з предметами, в яких дитина відтворює те, що роблять дорослі (наприклад, розмова по телефону, пиття чаю). Це перші кроки на шляху до символічних дій. Найпоширенішими у цьому віці видами ігор є гра-досліджен-ня (ігрове дослідження особливостей предметів), гра-конструювання (самостійне зведення споруд і обігрування їх), рольова (перебирання дитиною на себе ролі дорослого) гра.Ігрова діяльність малюка є основою формування майбутніх умінь і навичок, розумових дій. У процесі ігрового експериментування формується багато його нових складних здібностей. До двох років малюки вже можуть бавитися в елементарні логічні (передбачають використання і розвиток навичок логічного мислення) і тематичні (за заданою дорослими чи самостійно обраною) ігри, виявляючи свою здатність складати план дій

З розвитком символічної (умовне позначення у грі предметів, подій, явищ) гри змінюється ставлення дитини до інших дітей. На першому році життя вони майже не взаємодіють між собою. Десятимісячні діти ставляться один до одного, як до живих забавок: смикають за волосся, торкаються пальцями очей тощо. На 18-20 місяці вони починають взаємодіяти з партнерами по грі, прагнуть бавитися одне з одним.…Отже, предметна діяльність, мовлення і гра свідчать про психічний розвиток малюка. У цих видах діяльності проявляються певні психічні новоутворення раннього дитинства.………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

Завдання 4.2. Визначити основні ознаки кризи 3 років та надати їхню характеристику

1. Негативізм

Це негативна реакція, пов'язана зі ставленням однієї людини до іншої. Дитина відмовляється взагалі підкорятися певним вимогам дорослих. Негативізм слід відрізняти від звичайної неслухняності, адже дитина не слухається вас не тому, що їй так хочеться, а тому, що в даний момент не може вчинити інакше.

У загальному сенсі негативізм означає прагнення дитини суперечити, робити навпаки тому, що їй говорять. Дитина може бути дуже голодна або дуже хотіти послухати казку, та вона відмовиться лише тому, що дорослий їй це пропонує.

Відмовляючись від вашої пропозиції або прохання, вона «захищає» своє «Я». У разі різкої форми негативізму справа доходить до того, що можна отримати протилежну відповідь на будь-яку пропозицію, зроблену авторитетним тоном. Наприклад, дорослий дитині заявляє авторитетно: «Ця сукня чорна», — і отримує у відповідь: «Ні, вона біла». А коли говорять: «Сукня — біла», дитина відповідає: «Ні, чорна».

2. Упертість

Упертість полягає в тому, що дитина наполягає на своєму рішенні. Тут відбувається виділення особи і висувається вимога, щоб на цю особу зважали. Висловивши власну точку зору або попросивши про щось, трирічний малюк дотримуватиметься свого, що б там не було. Чи так він бажає виконання «заявки»? Можливо. Та, швидше за все, вже не дуже або взагалі давно не бажає. Але як же малюк зрозуміє, що на нього зважають, що до його думки прислухаються, якщо ви вчините по-своєму? Упертість не слід змішувати з наполегливістю.

3. Норовистість

Близька до негативізму й упертості, але має специфічні особливості. Норовистість є більш загальною і безособовою за характером. Норовистість, на відміну від негативізму, — це загальний протест супроти звичного способу життя, норм виховання. Дитина незадоволена всім, що їй пропонують.

4. Свавілля

Прагнення до незалежності від дорослого. Дитина сама хоче щось робити. Частково це нагадує кризу першого року, але там дитина прагнула до фізичної самостійності. Тут йдеться про глибші речі — про самостійність наміру, задуму. Свавільний малюк приймає лише те, що він вирішив і задумав сам. Це своєрідна тенденція до самостійності, але гіпертрофована і неадекватна спроможностям дитини. Неважко здогадатися, що така поведінка викликає конфлікти і сварки з тими, хто оточує дитину.

5. Знецінення

Знецінюється все те, що раніше було цікавим, звичним, дорогим. Улюблені іграшки в цей період стають поганими, ласкава бабуся — осоружною, батьки — злими. Дитина може розпочати лаятися, обзиватися (відбувається знецінення старих норм поведінки), зламати улюблену іграшку або порвати книжку (знецінюються прихильності до дорогих раніше предметів) і так далі.

6. Протест-бунт

Краще за все цей стан можна охарактеризувати словами відомого психолога Л. С. Виготського: «Дитина перебуває у стані війни з тими, хто її оточує, у постійному конфлікті з ними».

7. Деспотизм

Ще нещодавно ласкавий малюк у віці трьох років нерідко перетворюється на справжнісінького сімейного деспота. Він диктує всім свої норми і правила поведінки: чим його годувати, у що одягати, кому можна виходити з кімнати, а кому не можна, що робити одним членам сім'ї, а що - іншим. У разі, якщо в сім'ї ще є діти, деспотизм починає набувати ознак загострених ревнощів. Адже, з погляду трирічного карапуза, його брати або сестри взагалі не мають у сім'ї жодних прав.……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

Завдання 4.3. Визначити основні принципи психологічного дослідження дитини раннього віку

Поведение психологического исследование подчиняется ряду принципов:

Принцип ненанесения ущерба испытуемому требует от психолога такой организации своей работы, чтобы ниее процесс, ни ее результаты не наносили испытуемому вреда его здоровью.

Принцип компетентности требует от психолога браться за решениетолько тех вопросов, по которым он профессионально осведомлен и для решениякоторых владеет практическими методами работы и наделен соответствующимиправами и полномочиями, состоянию, или социальному положению.

Принцип беспристрастности недопускает предвзятого отношения к испытуемому.

Принцип конфиденциальности означает, что материал, полученный психологом в процессе его работы сиспытуемым на основе доверительных отношений, не подлежит сознательному илислучайному разглашению вне согласованных условий

Принцип осведомленного согласия требует, чтобы психолог, заказчик и испытуемый были извещены об этическихпринципах и правилах психологической деятельности, целях, средствах ипредполагаемых результатах психологической деятельности и принимали в нейдобровольное участие.

Любое психологическое исследование имеет несколько общих этапов.

Подготовительный этап психологического исследования. На этом этапе собранные предварительные сведениядают возможность выдвинуть гипотезу - предположение о каких-либо психологических закономерностях, которое проверяется на следующем этапе.

Собственно исследование. На втором этапе с использованием конкретныхметодик получают данные, которые зависят от поставленной задачи. Для сбора психологических фактов применяется, как правило, несколько методов в ихсочетании.

Обработка полученных данных. На этом этапе проводится количественный икачественный анализ полученных данных, который дает возможность выявитьсуществующие связи и закономерности.

Обработка материала включает следующие стадии:

первичный анализ - анализ каждого отдельно зафиксированного факта;

первичный синтез - установление связей между данными первичного анализаи выдвинутой ранее гипотезой;

сравнительный (вторичный) анализ - выделение фактов, которые устойчивоповторяются;

вторичный синтез - объединение фактов, сопоставление их с гипотезой иустановление существенных закономерностей;

Интерпретация результатов. На этом этапе дается объяснение полученныхданных на основе той или иной психологической теории, выявляется правильностьили ошибочность выдвинутой гипотезы исследования.

Характерные особенности раннего возраста (от 1 до 3 лет):

• освоения предметных (орудийных) действий путем повторения, подражание;

• изменение отношения к взрослому (взрослый - образец для подражания);

• осознание себя и стремление реализовать собственное «Я»;

• необходимость активного участия в жизни взрослых;

• кризис трех лет.

Симптомы кризиса трех лет:

1) негативизм;

2) непокорность;

3) упрямство;

4) самовольство.

Негативизм - такие проявления в поведении ребенка, когда он не хочет чего-то делать только потому, что это предложено взрослым; это реакция не на само действие, а на взрослого.

Непокорность - проявления поведения, которые в отличие от негативизма безличностные, направленные против норм поведения, навязывают ребенку.

Упрямство - реакция, когда ребенок настаивает на чем не потому, что ей этого хочется, а потому, что она требует этого.

Самовольство - стремление к самостоятельности, выраженное в реакции «Я сам».

Основные педагогические правила воспитания детей раннего возраста:

1. Принцип единства оздоровительной и воспитательной работы.

2. Единство подхода к воспитанию ребенка со стороны окружающих ее людей.

3. Индивидуальное обращение к детям.

4. Учета возрастных и индивидуальных особенностей и возможностей детей.

5. Воспитание позитивного отношения к предложениям и поручений взрослых.

6. Вред частых запретов, длительных пассивных ожиданий.

7. Своевременное формирование навыков самостоятельности и их осложнениями.

8. Психологическая подготовка ребенка к выполнению требований взрослого.

9. Поведение взрослого - образец для подражания.

Адаптация - установление наиболее правильных соотношений (биологических и социальных) между организмом и внешней средой (Н. М. Аксарина). Основана на формировании динамического стереотипа поведения.

Биологическая адаптация - перестройка физиологических систем организма, обеспечивающий целесообразное приспособление к новым условиям жизни. Осуществляется на основе врожденных механизмов.

Социальная адаптация - способность предвидеть и заранее подготовиться к изменениям внешней среды, что дает возможность быстро и без существенных нарушений приспособиться к новым условиям, равно как воздействовать на них в соответствии со своими потребностями. Эта высокая адаптивная способность человека не является врожденной, она развивается как следствие связей человека со средой, постоянно расширяются.

Степени адаптации:

1) легкий - поведение ребенка нормализуется (в течение 10-15 дней) - физиологическая, естественная адаптация;

2) средний (в течение 15-30 дней) - ребенок худеет, болеет, но не тяжело, без осложнений;

3) тяжелое (длится от 2 месяцев и более) - патологическая адаптация.

Факторы биологического и социального характера, влияющих на характер и продолжительность адаптации ребенка:

• отягощенная наследственность (психические заболевания, алкоголизм родителей);

• патология родов;

• перенесенные острые заболевания;

• неправильная организация режима дня дома (сон, бодрствование);

• жилищно-бытовые условия (чистота воздуха, освещенность помещения, отопление);

• состав семьи.

Наиболее критический возраст для адаптации - от 9-10 месяцев до 1 года 6 месяцев и от 3 до 3, 5 лет.

Облегчение адаптации достигается:

1) максимальным приближением режима дня ребенка к режиму дня дошкольного учреждения;

2) приучением ее к активному участию в режимных процессах;

3) широким использованием комплекса закаливающих процедур;

4) увеличением двигательной активности, необходимой для повышения работоспособности детского организма.

Режим - рациональное распределение во времени и правильная взаимная последовательность удовлетворения основных физиологических потребностей организма ребенка (сон, прием пищи, бодрствования), а также смена видов деятельности.

Бодрствование - деятельное состояние коры головного мозга, поддерживаемый раздражителями из внешнего мира (И. П. Павлов).

Сон - активный процесс, который возникает в результате естественной усталости после достаточного по продолжительности (в соответствии с возрастом) бодрствования.

Физиологическая основа режима - динамический стереотип (система условных рефлексов на время).

Принципы построения режима для детей раннего возраста:

• обеспечение продолжительности бодрствования, соответствующей границы трудоспособности;

• обеспечение необходимого количества дневного и ночного сна;

• соблюдение соответствующих возрасту интервалов между кормлением;

• обеспечение рационального чередования сна, кормления и бодрствования.

Показатели педагогически целесообразного режима:

1) отсутствие у ребенка отрицательных эмоций (плача, капризов, негативных реакций и т.д.);

2) уровень деятельности малыша соответствует возрасту;

3) ребенок спокойно переходит от одного состояния к другому (от бодрствования ко сну и наоборот), от одного вида деятельности к другому;

4) у ребенка хороший аппетит, глубокий сон;

5) малыш активно участвует во всех режимных процессах и положительно к ним относится.

Возрастные подгруппы детей первой группы раннего возраста (1-й год жизни):

1) от 2 до 5-6 месяцев;

2) от 5-6 до 9 месяцев;

3) от 9 до 12 месяцев.

Возрастные подгруппы детей второй группы раннего возраста (2-й год жизни):

1) от 1 до 1, 5 года;

2) от 1, 5 до 2 лет.

С детьми 2-го года жизни проводят занятия:

• по развитию речи и ознакомлению с окружающим;

• с сенсорного развития и развития действий с предметами;

• по развитию движений;

• музыкальные занятия;

• игры-развлечения.

С детьми 3-го года жизни проводят занятия:

• по развитию речи и расширение ориентировки в окружающем;

• по развитию движений (физкультурные занятия);

• по развитию изобразительной и конструктивной деятельности;

• по развитию элементарной трудовой деятельности;

• музыкальные занятия;

• дидактические игры (сенсорного содержания).