Розрахункова графічна робота

з теми:

«Оцінка радіаційної обстановки»

Виконала:

студентка 63 групи

фізико-математичного факультету

Карапетян Л.С.

Перевірив:

кандидат педагогічних наук,

доцент Пуляк О.В.

Кіровоград 2013

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………....3

РОЗДІЛ 1. Поняття про хімічну обстановку…………………….………..5

РОЗДІЛ 2. Розрахунки оцінки радіаційної обстановки …………….…...8

2.1. Визначення категорії стійкості…………………………...……....8

2.2. Визначення середньої швидкості вітру в шарі поширення

радіоактивної хмари………………………...…………………….8

2.3 Нанесення на карту прогнозованої зони радіоактивного

забруднення………………………………………………………....9

2.4. Визначення можливих доз опромінення………..……………….10

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….12

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………….....13

ДОДАТКИ…………………………………………………………………14

ВСТУП

У комплексі заходів захисту населення і об'єктів економіки від наслідків НС основне місце займає оцінка радіаційної, інженерної, хімічної та пожежо-вибухонебезпечної обстановок.

Оцінка обстановки в загальному плані включає визначення:

· Масштабу і характеру НС.

· Заходів необхідних для захисту населення.

· Доцільних дій сил РСЧС при ліквідації НС.

· Оптимального режиму роботи об'єкта економіки в умовах НС.

Необхідність цієї оцінки випливає з небезпеки ураження людей радіоактивними речовинами, що вимагає швидкого вмещательства, враховуючи її вплив на організацію рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт, а також на виробничу діяльність об'єкта народного господарства в умовах зараження.

Радіаційна обстановка складається на території адміністративного району, населеного пункту чи об'єкта внаслідок радіоактивного зараження місцевості і всіх розташованих на ній предметів і вимагає вживання певних заходів захисту, що виключають або сприяють зменшенню радіаційних втрат серед населення.

Під оцінкою радіаційної обстановки розуміється рішення основних задач по різних варіантах дій формувань, а також виробничої діяльності об'єкта в умовах радіоактивного зараження, аналізу отриманих результатів і вибору найбільш доцільних варіантів дій, при яких виключаються радіаційні втрати. Оцінка радіаційної обстановки проводиться за результатам прогнозування наслідків застосування ядерної зброї і за даними радіаційної розвідки.

Оцінка радіаційної обстановки проводиться як методом прогнозування, так і за даними розвідки (показаннями дозиметричних приладів).

Вихідні дані для прогнозування рівнів радіоактивного зараження:

Ø час здійснення ядерного вибуху;

Ø координати здійснення ядерного вибуху;

Ø вид і потужність вибуху;

Ø напрямок і швидкість середнього вітру.

Тільки достовірні дані про радіоактивне зараження, отримані органами розвідки за допомогою дозиметричних приладів, дозволяють об'єктивно оцінити радіаційну обстановку. На об'єкті розвідка ведеться постами радіаційного спостереження, ланками і групами радіаційної розвідки. Вони встановлюють початок радіоактивного зараження, вимірюють рівні радіації й іноді визначають час наземного ядерного вибуху. Отримані дані про рівні радіації і часу вимірів заносяться до журналу радіаційної розвідки і спостереження. По нанесеним на схеми рівням радіації можна провести границі зон радіоактивного зараження.

Вихідні дані: 4.

Назва об’єкту	Рівненський АЕС
Адреса об’єкту	м. Рівне
Координати АЕС
Тип реактора	ВВЕР-440
Потужність	2835 МВт
Частка викинутих радіоактивних речовин	30 %
Час виникнення аварії	01.00
Напрямок вітру (град)	120˚
Швидкість вітру на висоті 10м	2 (м/с)
Температура повітря	+10˚ С
Прогноз на найближчі 12 годин	Без змін
Хмарність	середня
Відстань від АЕС до міста	600 км
Коефіцієнт послаблення дози

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ПРО РАДІАЦІЙНУ ОБСТАНОВКУ

Під радіаційною обстановкою (РО) розуміють радіоактивне забруднення (зараження) місцевості, водоймищ, продовольства, фуражу вище природних (допустимих) значень, в результаті аварій на радіаційно-небезпечних об’єктах. а також при застосуванні ядерної зброї (ЯЗ), яка вимагає вживання певних мір захисту населення (виробничого персоналу об’єктів господарювання).

Серед радіаційно-небезпечних об’єктів особливе місце займають атомні електростанції (АЕС). Так, у результаті аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) піддалися радіоактивному забрудненню 12 областей України, 234 міст і населених пунктів, 2 млн. га - сільськогосподарських угідь і 3 млн.га лісів. Площа зони радіоактивного забруднення із щільністю 1 Кі/км² і вище, складає більше як 45 тис.км². Найбільш забрудненими нині є Житомирська (11 439 км²), Рівненська (9 508 км²), Київська (9 479 км²), Кіровоградська (2 454 км²), Чернігівська (2 349 км²) області [4].

Для того, щоб спрогнозувати ступінь радіаційної небезпеки і вжити певних мір захисту населення (виробничого персоналу об’єкту), необхідно виявити РО і її оцінити.

Суть виявлення РО полягає в нанесенні на географічну карту місцевості зон радіоактивного зараження в напрямку розповсюдження хмари зараженого радіонуклідами повітря.

РО може бути виявлена двома способами:

· спосіб, що полягає в застосуванні методу прогнозу;

· спосіб, що полягає у використанні даних радіаційної розвідки.

Прогнозування РО може бути завчасним (оперативним) і аварійним (при виникненні радіаційної аварії). Прогноз РО проводиться для прийняття негайних рішень по організації захисту виробничого персоналу об’єктів і населення на початковій фазі радіаційної аварії і полягає в наступному.

Користуючись даними існуючих таблиць, визначаються розміри прогнозованих зон зараження в залежності від категорії стійкості атмосфери (інверсія, ізотермія, конвекція), а також швидкості переносу радіоактивної хмари, які в вигляді правильних еліпсів в масштабі наносяться на карту у напрямку вітру.

Далі визначається, чи потрапляє об’єкт (населений пункт) в зону зараження. Якщо потрапляє, то визначається в яку саме зону.

За даними радіаційної розвідки виявляється фактична радіаційна обстановка, оцінка якої дозволяє уточнити прийняті раніше рішення і здійснити конкретні заходи, спрямовані на зменшення радіоактивного ураження людей і забруднення довкілля.

Суть цього способу, полягає в наступному:

1. формування радіаційної та хімічної розвідки, користуючись дозометричними приборами (наприклад, ДП-5В), вимірюють рівні радіації () по γ -випромінюванням в окремих пунктах місцевості;

2. користуючись законом спаду рівня радіації при аварії на АЕС:

/год,

фактичні рівні радіації на час їх вимірювання відносно аварії на АЕС перераховуються на одну годину за формулою:

/год,

Де - рівень радіації (потужність дози) на одну годину після аварії, Р/год;

- рівень радіації на будь-який час після аварії, Р/год;

t- час після аварії на який визначається рівень радіації, год;

- коефіцієнт, характеризуючий тип ядерного реактора;

= 0, 3 для реактора РБМК;

= 0, 4 для реактора ВВЕР.

3. перераховані рівні радіації на одну годину після аварії наносять на карту у відповідних точках вимірювання (додаток 2);

4. точки з рівнями радіації однаковими або близькими за їх значеннями на межах зон М, А, Б, В, Г, з’єднують між собою плавними лініями відповідного кольору (М- червоний, А- синій, Б- зелений, В- коричневий, Г- чорний)

Виявивши РО, приступають до її оцінки.

Під оцінкою РО розуміють розв’язання задач з різних варіантів дії населення (виробничого персоналу об’єктів) на зараженій місцевості, аналіз отриманих результатів та вибір найбільш доцільного варіанту дій, при якому люди отримають найменшу експозиційну дозу випромінювання. Це можуть бути укриття людей в захисних спорудах, використання засобів індивідуального захисту, евакуація людей в безпечні райони, а також здійснення наступних захисних заходів:

ü забезпечення людей чистою водою та продуктами харчування;

ü ретельне виконання правил особистої гієни;

ü знання допустимих норм радіонуклідів в продуктах харчування [5];

ü періодичне проходження медичних оглядів;

ü щорічний виїзд із забрудненої зони (мінімальний термін один місяць) на відпочинок та інше.