Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
На території виробничо-господарських комплексів, л/с
В основному це витрата води на зовнішнє пожежогасіння для громадських будівель і місць масового зберігання грубих кормів об’ємом понад 1000 м3, відносячи їх до будівель V ступеня вогнестійкості (табл. 6.1). Розрахункова витрата води на зовнішнє пожежогасіння для жилих зон поселень приймається така:
Розрахункова кількість одночасних пожеж приймається: для території жилої зони поселення і виробничо-господарського комплексу площею до 150 га – 1 пожежа; понад 150 га – дві пожежі по двох будівлях, для яких потрібна найбільша витрата води. У місцях сільської забудови корисна ємкість водойм приймається в межах 50–150 м3. Корисний об’єм водойми складається із загального наповнюваного об’єму за вирахуванням об’єму льоду і мертвих просторів, з яких вода не може бути забрана. Для відкритих протипожежних водойм їх об’єм слід встановлювати з урахуванням випаровування води, що відбувається влітку, і замерзання її в зимовий час. Глибина води водойми-копані має бути не менше 2, 5 м, водойм-резервуарів має бути не більше 5 м і не менше 2 м. Проектування протипожежного водопостачання із водойм або резервуарів, обладнаних під’їздами для мотопомп або автонасосів згідно зі СНиП ІІ-Г, 3-62, п.2.7, допускається для підприємств з площею території не більше 20 га, з категорією виробництва В, Г, Д, витратою води на зовнішнє пожежогасіння 20 л/с і менше, а також для населених місць із кількістю жителів не більше 8 тис. чоловік і для окремо розміщених громадських будівель. Отже, за вказаних умов можна обмежитися безводопровідним протипожежним водопостачанням, а за більш високої пожежної небезпеки об’єкта необхідно передбачити протипожежне водопостачання із застосуванням водопроводу. За призначенням водопроводи поділяються на господарсько-питні, виробничі, протипожежні, об’єднані. Самостійно протипожежні водопроводи будуються рідко. У більшості випадків вони об’єднуються з господарсько-питними або виробничими водопроводами і називаються об’єднаними господарсько-протипожежними або виробничо-протипожежними водопроводами. Загальна продуктивність господарсько-протипожежного водопроводу населеного місця визначається з розрахунку забезпечення господарсько-питних, виробничих, протипожежних та інших потреб, що приймаються за відповідними нормами витрати води на кожні потреби, зокрема. Протипожежні потреби складаються з розрахункової витрати води на зовнішнє пожежогасіння через гідранти (табл. 6.2) і внутрішнє пожежогасіння із пожежних кранів, спринклерних, дренчерних та інших пожежогасильних систем і установок. Об’єм недоторканого протипожежного запасу води Qн.п.з. в системі водопроводу при площі території підприємства менше 150 га, коли розрахункова кількість одночасних пожеж n = 1, визначається за формулою , (42) де – розрахункова витрата води на зовнішнє пожежогасіння за нормами, л/с; – розрахункова витрата води на внутрішнє пожежогасіння за нормами, л/с: для житлових і громадських будівель менше 25 тис. м3 – 2, 5 л/с; для виробничих будівель – 5 л/с; – розрахункова витрата води спеціальними засобами пожежогасіння (спринклерні установки за нормами 30–50 л/с); – розрахункова витрата води на господарсько- питні потреби за нормами, л/с: у цехах з тепловиділенням понад 20 ккал на 1 м3 . год - 45 л на 1 людину за зміну; у решти цехів – 25 л на 1 людину за зміну; – розрахункова витрата води на виробничі потреби, л/с. Таблиця 6.2 Розрахункова витрата води на зовнішнє пожежогасіння через гідранти на одну пожежу для промислових підприємств (згідно зі СНиП ІІ-Г, 3-62, п. 2.9)
Недоторканий протипожежний запас води зберігається в протипожежних водоймах-резервуарах. Для забору води із протипожежних водопроводів на сітках встановлюють пожежні гідранти. Їх слід розміщати вздовж проїздів на відстані один від одного не більше 150 м і поблизу перехресть проїздів, не ближче 5 м від стін будівель. Якщо гідранти встановлюють поза проїжджою частиною, то їх розміщують не далі 2, 5 м від краю проїжджої частини. По відношенню до будівель пожежні гідранти розміщують у такий спосіб, щоб довжина прокладуваних рукавних ліній з урахуванням висоти будівель при влаштуванні протипожежних водопроводів високого тиску не перевищувала 125 м і 150 м водопроводів низького тиску. Кількість гідрантів для обслуговування окремих будівель і споруд визначають із розрахунку прийняття продуктивності одного пожежного гідранта не більше 20 л/с. Крім зовнішнього протипожежного водопостачання, деякі будівлі повинні також забезпечуватися і внутрішнім протипожежним водопостачанням. Воно здійснюється тільки від внутрішніх пожежних кранів або внутрішніми пожежними кранами спільно з спринклерними і дренчерними установками. Норми витрати води на внутрішнє пожежогасіння за допомогою пожежних кранів СНиП ІІ-Г 2-62, п. 2.6 такі: а) у виробничих будівлях з розрахунку двох пожежних струменів продуктивністю не менше 2, 5 л/с кожен; б) у допоміжних будівлях із розрахунку одного пожежного струменя продуктивністю не менше 2, 5 л/с. Внутрішні пожежні крани встановлюють на всіх поверхах отополюваних будівель, обладнаних внутрішнім протипожежним водопроводом. При цьому їх встановлюють на висоті 1, 35 м над підлогою приміщень, переважно поблизу виходів із приміщень або на площадках опалювальних сходинкових кліток, у вестибюлях, коридорах, в найбільш помітних місцях. Кожний пожежний кран розміщують в спеціальній шафі і забезпечують пожежним рукавом однакового з краном діаметра довжиною 10 або 20 м і пожежним стволом. Приклад 1. Визначити розрахункову витрату води на зовнішнє пожежогасіння, якщо на території виробничо-господарського комплексу, площа якої дорівнює 15 га, перебувають такі будівлі: № 1 – І ступеня вогнестійкості, об’єм 15 тис. м3; № 2 – ІІІ ступеня вогнестійкості, об’єм 12 тис. м3; № 3 – V ступеня вогнестійкості, об’єм 6 тис. м3; № 4 – ІV ступеня вогнестійкості, об’єм 6 тис. м3; № 5 – ІІ ступеня вогнестійкості, об’єм 10 тис. м3. Розв’язок. 1. Визначаємо розрахункову витрату води на одну пожежу на зовнішнє пожежогасіння q для кожної будівлі окремо (табл.6.1). Для будівель: № 1 =10 л/с; № 4 =15 л/с; № 2 =15 л/с; № 5 =10 л/с. № 3 =20 л/с; Приймаємо для розрахунку найбільшу витрату води по будівлі № 3–20 л/с. 2. Визначаємо розрахункове число одночасних пожеж на об’єкті. Оскільки площа території об’єкта менша 150 га, то приймаємо, що n = 1. 3. Розрахунковий час пожежогасіння =3 год. 4. Обчислюємо необхідну кількість води на зовнішнє пожежегасіння за формулою (1): 5. м3. Отже, корисний об’єм протипожежних водойм має бути не менше 216 м3.
Приклад 2. Визначити об’єм недоторканого протипожежного запасу води в резервуарах для підприємства, яке характеризується такими даними: 1) площа території – 15 га; 2) будівлі, для яких планується вода на пожежогасіння:
3) витрата води на господарсько-питні потреби становить 1, 0 л/с; 4) витрата води на виробничі потреби дорівнює 4, 0 л/с; 5) будівлі обладнані внутрішніми пожежними кранами і спринклерними системами. Розв’язок. За формулою (42) необхідно: 1. Визначити розрахункову витрату води на зовнішнє пожежогасіння на одну пожежу qзп для кожної з будівель окремо (табл. 6.2): № 1 – = 15 л/с; № 4 – = 15 л/с; № 2 – = 20 л/с; № 5 – = 10 л/с. № 3 – = 25 л/с; 1. Для розрахунку найбільша витрата води – 25 л/с. 2. Знайти норму витрати води на одну пожежу на внутрішнє пожежогасіння . Згідно зі СНиП ІІ-Г. 2-62, qвп = 5 л/с. 3. Розрахувати норму витрати води на спринклерну установку. Згідно зі СНиП ІІ-Г. 2-62, qспр = 30 л/с. 4. Оскільки площа території підприємства менше 150 га, то n = 1 – одночасна кількість пожеж. Обчислимо об’єм недоторканого протипожежного запасу води в резервуарах, користуючись формулою (4.2).
.
Контрольні запитання
|