Геодезична мережа 2 класу

Геодезична мережа 1 класу

Геодезична мережа 1 класу (далі – ГМ-1) будується у вигляді однорідної за точністю просторової геодезичної мережі, яка складається з системи рівномірно розміщених геодезичних пунктів, віддалених один від одного на 30-50 км. Довкола великих міст і промислових районів відстань між пунктами ГМ-1 становить 20-40 км.

ГМ-1 є геодезичною основою для побудови геодезичних мереж нижчих класів і забезпечення подальшого підвищення точності існуючої ДГМ з використанням методів супутникової геодезії.

Система координат, яка задається пунктами ГМ-1, надійно зв’язана із станціями УПМ ГНСС та аналогічними пунктами різних держав у рамках узгоджених наукових проектів міжнародного співробітництва.

Просторове положення пунктів ГМ-1 визначається винятково методами супутникових геодезичних спостережень у загальноземній, європейській та референцній системах координат з відносною похибкою D р / р = 1: 10⁶ (D р – середня квадратична похибка визначеннявектора р).

Кожний пункт ГМ-1 повинен бути зв’язаний геодезичними вимірами не менш як з трьома суміжними пунктами мережі.

Нормальні висоти пунктів ГМ-1 визначаються геометричним або GPS/нівелюванням. GPS/нівелювання виконується відносними методами супутникової геодезії з врахуванням висот квазігеоїда, отриманих із супутникових геодезичних спостережень з урахуванням гравіметричних даних, які забезпечують середню квадратичну похибку взаємного положення пунктів за висотою не більше 0, 05 м.

У гірській і важкодоступній місцевості нормальні висоти можуть визначатись тригонометричним нівелюванням або GPS/нівелюванням. У цьому випадку середня квадратична похибка визначення взаємного положення суміжних пунктів за висотою не повинна перевищувати 0, 10 м.

Геодезична мережа 2 класу

Геодезична мережа 2 класу (далі – ГМ-2) є вихідною геодезичною основою для побудови геодезичної мережі 3 класу, геодезичних мереж згущення та геодезичних мереж спеціального призначення.

Пункти ГМ-2 розміщуються на відстані 8-12 км один від одного, а на території міських населених пунктів, великих промислових об’єктів – 5-8 км, їх положення визначається, як правило, відносними методами супутникових геодезичних спостережень, а також традиційними лінійно-кутовими методами: тріангуляції, трилатерації та полігонометричних ходів.

Вихідними пунктами для визначення координат пунктів ГМ-2 є пункти ГМ-1 та УПМ ГНСС. Група пунктів ГМ-2, що визначаються, повинна мати зв’язок не менш ніж з трьома пунктами ГМ-1 або УПМ ГНСС.

Основні вимоги до побудови геодезичної мережі 2 класу наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Нормальні висоти пунктів ГМ-2 визначаються геометричним або GPS/нівелюванням. GPS/нівелювання виконується відносними методами супутникової геодезії з врахуванням висот квазігеоїда, отриманих із супутникових геодезичних спостережень з урахуванням гравіметричних даних, які забезпечують середню квадратичну похибку взаємного положення пунктів за висотою не більше 0, 05 метра.

У гірській і важкодоступній місцевості нормальні висоти можуть визначатись тригонометричним нівелюванням або GPS/нівелюванням. У цьому випадку середня квадратична похибка визначення взаємного положення суміжних пунктів за висотою не повинна перевищувати 0, 10 м.

На всіх нових пунктах ГМ-2 встановлюються по два супутники пунктів (СП) з центрами на відстані від 500 до 1000 м (на забудованій та закритій місцевості – не менше 250 м) обов’язково із забезпеченням видимості (земля – земля) між пунктом мережі та супутником пункту.

Середня квадратична похибка визначення відстані між СП і пунктом мережі не повинна перевищувати 0, 05 метра. Середня квадратична похибка визначення дирекційних напрямків на СП не повинна перевищувати 5״.