Геодезична мережа 3 класу

Геодезична мережа 3 класу (далі – ГМ-3) будується з метою збільшення кількості пунктів до щільності, яка забезпечує створення знімальної основи великомасштабних топографічних та кадастрових зйомок. Вона включає наявні геодезичні мережі 3 та 4 класів, побудовані згідно з вимогами Основних положень про державну геодезичну мережу СРСР 1954-1961 рр. з наступним перевизначенням та переведенням пунктів 4 класу у 3, та нові пункти геодезичної мережі 3 класу, побудовані згідно з вимогами цих Основних положень.

Нові пункти ГМ-3 визначаються методами супутникових геодезичних спостережень, а також традиційними лінійно-кутовими методами: тріангуляції, трилатерації та полігонометричних ходів.

Вихідними пунктами для побудови геодезичних мереж 3 класу служать пункти геодезичних мереж 1 і 2 класів та УПМ ГНСС.

Між суміжними пунктами ГМ-3 по можливості повинна забезпечуватись видимість (земля – земля) між суміжними пунктами мережі, а в разі її відсутності на пункті закладаються два СП, згідно з вимогами Основних положень.

Основні вимоги до побудови ГМ-3 наведено у табл. 2.

Таблиця 2

Нормальні висоти пунктів ГМ-3 визначаються геометричним або GPS/нівелюванням. GPS/нівелювання виконується відносними методами супутникової геодезії з врахуванням висот квазігеоїда, отриманих з гравіметричних даних, які забезпечують середню квадратичну похибку взаємного положення пунктів за висотою не більше 0, 05 м.

У гірській і важкодоступній місцевості нормальні висоти можуть визначатись тригонометричним нівелюванням або GPS/нівелюванням. У цьому випадку середня квадратична похибка визначення взаємного положення суміжних пунктів за висотою не повинна перевищувати 0, 10 м.

15 Гравіметрична мережа

Фундаментальна гравіметрична мережа

Для забезпечення максимально можливої точності спостережень і довготривалої схоронності пунктів фундаментальної гравіметричної мережі (далі – ФГМ) їх розміщують у капітальних будівлях, по можливості в астрономічних, геофізичних обсерваторіях та пунктах УПМ ГНСС або поблизу них при середній відстані між ними в 200-300 км.

На пунктах ФГМ виконуються абсолютні й відносні визначення прискорення вільного падіння, визначення координат і висот, а також аналіз гідрологічного режиму за даними спеціалізованих організацій.

Середні квадратичні похибки абсолютних визначень не повинні перевищувати ±5 мкГал, відносних визначень між пунктами ФГМ та пунктами гравіметричної мережі 1 класу – ±20 мкГал.

Пункти ФГМ повинні бути зв’язані гравіметричними визначеннями із аналогічними пунктами Міжнародної гравіметричної стандартної мережі 1971 року L – International Gravity Standardization Net 1971 (IGSN-71) та не менше ніж з чотирма пунктами гравіметричної мережі 1 класу.

Періодичність визначень прискорення вільного падіння на пунктах ФГМ – 5-8 років. У випадку землетрусів чи інших явищ у районі пункту, які можуть викликати зміни значення прискорення вільного падіння, повинні виконуватись повторні визначення.

Навколо пунктів ФГМ у радіусі до 50 км розміщується не менше чотирьох супутників пунктів, які служать для виявлення можливих локальних варіацій прискорення вільного падіння. Середня квадратична похибка відносних визначень між пунктами ФГМ та супутниками пунктів не повинна перевищувати ±20 мкГал.

Гравіметрична мережа 1 класу

Побудову гравіметричної мережі 1 класу (далі – ГрМ-1) необхідно виконувати за такими основними правилами:

пункти ГрМ-1 розміщують по можливості рівномірно по території країни на відстанях 100-200 км один від одного, суміщаючи їх із пунктами УПМ ГНСС, ГМ-1 або розташовуючи поблизу них;

пункти ГрМ-1 зв’язують відносними визначеннями прискорення вільного падіння з пунктами ФГМ та суміжними пунктами 1 класу;

середня квадратична похибка визначення прискорення вільного падіння між пунктами ГрМ-1 чи між ними і пунктами ФГМ не повинна перевищувати ±20 мкГал;

Навколо пунктів ГрМ-1 у радіусі до 15 км розміщується не менше двох СП, які можуть суміщатися із пунктами ДГМ. Середня квадратична похибка відносних визначень між пунктами ГрМ-1 та СП не повинна перевищувати ±20 мкГал.

16 Геодезичні мережі спеціального призначення

9.1 До геодезичних мереж спеціального призначення належать:

просторові геодезичні мережі на геодинамічних полігонах;

спеціальні геодезичні мережі для інженерно-геодезичного забезпечення об’єктів будівництва, гірничої справи та інші мережі, які будуються відповідно до вимог технічних проектів, що розробляються різними відомствами для вирішення спеціальних завдань.

9.2 Геодезичні мережі спеціального призначення будуються методами супутникових геодезичних спостережень, а також традиційними лінійно-кутовими методами: тріангуляції, трилатерації та полігонометричних ходів.

У сейсмічно активних і техногенних районах країни на геодинамічних полігонах створюють просторові геодезичні мережі для вивчення сучасних рухів земної кори.

9.3 Кутові, лінійні, висотні, астрономо-гравіметричні вимірювання та супутникові спостереження у просторових геодезичних мережах виконуються з підвищеною точністю і приводяться до єдиної геодезичної системи для використання їх у процесі вирівнювання ДГМ.

9.4 Створення геодинамічних полігонів, періодичність і точність геодезичних та гравіметричних вимірювань на них регламентуються нормативно-технічною документацією у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

1710.1 Геодезичний моніторинг ДГМ включає:

контроль стану та стабільності пунктів ДГМ;

спостереження за горизонтальними і вертикальними деформаціями земної поверхні, змінами величин прискорення у вільному повітрі на території держави.

10.2 Моніторинг геодезичних пунктів забезпечується систематичними та періодичними обстеженням стану пунктів ДГМ.

Систематичні обстеження та оновлення пунктів ДГМ здійснюються виконавцями геодезичних робіт на локальних територіях під час проведення топографо-геодезичних робіт, земельно-кадастрових зйомок, інженерно-геодезичних вишукувань, пов’язаних з використанням пунктів ДГМ. Результати обстежень пунктів ДГМ передаються в банк геодезичних даних спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з топографо-геодезичної та картографічної діяльності.

Періодичне обстеження та оновлення геодезичних, гравіметричних пунктів і нівелірних реперів у різних регіонах України виконуються, виходячи з необхідності, але не рідше ніж через 10 років, а на території міст і зон активної господарської діяльності не рідше ніж через 5 років.

10.3 Пункт ДГМ вважається втраченим, якщо не збереглися ні верхній, ні нижній моноліти центру. Питання щодо виключення пунктів з каталогів та банку геодезичних даних розглядається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з топографо-геодезичної і картографічної діяльності чи його органами на місцях з організацією, яка проводила обстеження. Втрата центру підтверджується даними інструментально-геодезичного пошуку.

10.4 Побудовані та оновлені пункти ДГМ здаються за актами місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам і організаціям чи фізичним особам – землекористувачам або землевласникам для нагляду за їх збереженням.

10.5 Спостереження за деформаційними процесами та створення карти сучасних рухів земної поверхні виконується з метою визначення достовірної та надійної інформації про рухи земної поверхні, спричинених високими техногенними навантаженнями, та оцінюванням їх впливу на просторову стабільність пунктів ДГМ. Періодичні спостереження за сучасними рухами земної поверхні території держави здійснюються методами супутникових геодезичних спостережень, геометричного нівелювання І, ІІ класів та відносних гравіметричних спостережень на пунктах ДГМ.

10.6 Періодичність спостережень на локальних ділянках, де можлива активізація небезпечних геологічних процесів, та на територіях інтенсивного техногенного навантаження обґрунтовується спеціальними геодезичними, маркшейдерськими та геологічними даними і здійснюється за окремими технічними проектами.