Наука як предмет філософського аналізу

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

ТЕМА 1.

Наука — сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення й систематизація знань про дійсність.

Основні завдання науки - опис, пояснення й пророкування явищ дійсності на основі законів, що відкриваються нею.

Поняття „наука” включає:

· діяльність по одержанню нових знань;

· знання, отримані за допомогою науково-дослідної діяльності;

· соціальний інститут, зайнятий виробленням знань.

Багатоманітність та складність феномену науки розкриває як діахронний (історичний) аспект так і синхронний (сучасний стан) її буття.

Так, діахронний (історичний) аспект буття науки включає:

1) древню східну преднауку (вавилоно-шумерська, єгипетська, давньоіндійська, давньокитайська);

2) антична наука;

3) середньовічна європейська наука;

4) новоєвропейська класична наука;

5) некласична наука;

6) постнекласична наука.

Наука у сучасному її розумінні, як специфічна форма пізнання сформувалася у Новий час (16-17 ст.) і у своєму розвитку пройшла ряд принципово протилежних один одному етапів. Серед них:

· період класичної науки;

· період некласичної науки;

· період постнеклассичної науку (В.С. Степиним).

З іншого боку існує також і синхронний плюралізм науки, що обумовлений істотним розходженням предметів і методологічного арсеналу різних наукових дисциплін, реалізованих у них ідеалів і норм наукового дослідження.

Так наприклад, у сучасній науці можна виділити чотири основні класи наук:

· логіко-математичні;

· природничо-наукові;

· інженерно-технічні й технологічні;

· соціально-гуманітарні.

Певні загальні характеристики, які могли б поєднати ці принципово різні класи наук можна побудувати лише за допомогою філософського методу, який прагне знайти загальний зміст поняття „наука”.

До загальних характеристик поняття „наука”, поряд з визначенням науки як раціонально-предметного виду пізнання, ставиться також виділення в ній трьох її основних аспектів (підсистем):

· наука як специфічний тип знання;

· наука як особливий вид діяльності;

· наука як особливий соціальний інститут.

Всі ці аспекти пов'язані між собою й тільки у своїй єдності дозволяють досить повно й адекватно описати функціонування реальної науки як цілого.

Сучасна наукова діяльність не зводиться лише до пізнавальної, а є важливим аспектом інноваційної діяльності, яка направлена на створення нових споживчих цінностей. Наукові інновації є первинним і основним джерелом сучасної. Як частина інноваційної діяльності наука має відповідну структуру:

· фундаментальні дослідження,

· прикладні дослідження,

· корисні моделі,

· досвідно-конструктурські розробки.

Суттєво, що лише фундаментані дослідження має на меті одержання нових наукових знань про об'єкти, і становить лише 10% наукових досліджень, все інше спрямоване на вироблення нових споживчих цінностей різного призначення. Внаслідок цього сучасна наука жорстко обумовлена практичними і соціальними потребами у максимально корисних інноваціях.