Поняття конституційно-правової відповідальності, співвідношення з іншими видами юридичної відповідальності

Ознаки конституційно-правової відповідальності:

1) відповідальність є наслідком правопорушення;

2)вона пов'язана із реалізацією санкцій, встановлених у нор­мах права.

такими специфічними ознаками:

1) вона спрямована на правову охорону Конституції України;

2)вона часто межує з політичною відповідальністю, але характер цієї відповідальності проявляється тільки щодо тих суб'єктів правовідносин, діяльність яких пов'язана із здійсненням політичної влади: Президент України, КМУ, Верховна Рада України, народні депутати, політичні партії тощо;

3)не існує єдиної процедури застосування цього виду від­повідальності. Практично кожен захід конституційно-правової пі відповідальності має свій особливий порядок її призначення.

конституційно-правова відповідальність — це передбачений нормами конституційного права вид соціальної та юридичної відповідальності, що існує у сфері конституційно-правових відносин, характеризується наявністю специфічних суб'єктів, механізму реалізації та санкцій і полягає у примусовому перетерплюванні заходів впливу за протиправне діяння (ретроспективний аспект) та у відповідальному стані зобов'язаного суб'єкта (позитивний аспект), є найважливішою гарантією реалізації та захисту конституції.

Конституційно-правова відповідальність є передбачений нормами конституційного права специфічний обов'язок суб'єктів конституційного права зазнати несприятливих наслідків особистого, майнового чи громадського характеру за скоєне правопорушення, який виступає як засіб забезпечення норм конституційного права, часто має чітко виражений політичний характер, реалізує інтереси особливого кола суб'єктів через спеціальний механізм реалізації, містить цілу низку юридичних санкцій.

Тож особливістю конституційної відповідальності є те, що вона включає в себе два аспекти, а відтак, може бути:

а) позитивною, що передбачає відповідальну поведінку, підзвітність, юридичну компетентність, усвідомлення свого обов'язку, його сумлінне і неухильне виконання, тобто відповідальність як обов'язок здійснити дії, встановлені у законі. Підставою активної (позитивної) відповідальності є покладення на суб'єкта конституційно-правових відносин і невиконання або неналежне виконання цим суб'єктом певних своїх функцій (бездіяльність посадової особи, недосягнення поставлених цілей і завдань, неефективна робота певних органів тощо);

б) ретроспективною, що передбачає відповідальність за вчинення конституційного правопорушення і являє собою специфічні правовідносини між суб'єктами конституційного права з приводу скоєного конституційного делікту, що характеризуються осудом протиправного діяння і суб'єкта правопорушення та покладенням на останнього обов'язку зазнати негативних наслідків особистого, майнового чи громадського характеру за скоєне правопорушення.

конституційно-правова відповідальність реалізується:

- безпосередньо в межах конституційно-правових і конституційно-процесуальних відносин;

- через конституційно-процесуальні норми у поєднанні з нормами інших галузей права;

- на підставі норм інших галузей права, які забезпечують виконання приписів конституційних норм;

- внаслідок порушення норм інших галузей права, зокрема кримінального і адміністративного;

- на підставі притягнення до політичної відповідальності суб'єктів політичної системи суспільства.

Конституційна відповідальність часто поєднується з іншими видами юридичної відповідальності, зокрема кримінальною і адміністративною. Тому підставою для притягнення до конституційно-правової відповідальності може бути порушення як норм конституційного права, так, скажімо, і положень кримінального законодавства. Наприклад, вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину є підставою для усунення його з поста в порядку імпічменту, що є різновидом конституційно- правової, а не кримінальної відповідальності. А відповідальність народного депутата, що вчинив кримінальний злочин, поєднує в собі конституційно-правову і кримінально-правову відповідальність. У цих випадках конституційна відповідальність виступає своєрідною передумовою настання інших видів юридичної відповідальності. Адже після того, коли глава держави усувається з поста або народний депутат позбавляється свого мандата, вони уповноваженими на те органами притягаються до тієї відповідальності, матеріальна підстава якої послужила формальною підставою настання щодо них конституційної відповідальності. Більше того, не можна забувати, що у разі, коли конституційна відповідальність не настає фактично, тобто президент чи народний депутат в силу певних причин не позбавляються свого конституційно-правового статусу, можливість притягнення їх до інших видів відповідальності, зокрема кримінальної чи адміністративної, виключається автоматично, позаяк відповідна їх статусу недоторканність охороняє їх від примусу та інших заходів будь-якої юридичної відповідальності.

У цьому якраз і виявляється сама суть конституційної відповідальності, правова природа якої двозначна: з одного боку, вона не має формальних меж застосування, а з іншого - обумовлює, як правило, додаткове навантаження на суб'єкта, оскільки на додаток до заходів, передбачених власне нею самою, вона тягне за собою настання відповідних наслідків, передбачених заходами інших видів юридичної відповідальності.