Органи та посадові особи місцевого самоврядування, їх повноваження.

Повноваження місцевого самоврядування — це визначені Конституцією і законами України, іншими правовими актами права і обов'язки територіальних громад, органів місцевого самоврядування із здійснення завдань та функцій місцевого самоврядування.

Відповідно до Європейської хартії про місцеве самоврядування основні повноваження місцевого самоврядування встановлюються конституцією або законом. В Україні вони закріплені в загальному вигляді у ст. 143 Основного Закону, а деталізуються в Законі " Про місцеве самоврядування в Україні, тд.

Стаття 143 Конституції України передбачає, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку І контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують і ліквідовують комунальні підприємства, організації 1 установи, здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.

Органи місцевого самоврядування – це структурно-організовані колективи службовців або один службовець, що наділяється владою в системі місцевого самоврядування для реалізації владних рішень.

До органів місцевого самоврядування, що входять у систему місцевого самоврядування належать:

· а)сільські, селищні, міські ради;

§ б)сільський селищний голова;

§ в)виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад;

§ г) представницькі органи влади в областях, районах, містах Києві та Севастополі.

§ д) районні в місті ради (можуть бути створені у містах з районним поділом).

Органи місцевого самоврядування можна поділити на:

- виборні (рада);

- виконавчі;

- посадові особи органів місцевого самоврядування

- органи самоорганізації населення.

Посадові особи місцевого самоврядування – особи, які в органах місцевого самоврядування, мають відповідні службові повноваження у здійсненні організаційно – розпорядчих та консультативна - дорадчих функцій і отримують заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Посадами в органах місцевого самоврядування визнаються:

1) виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою;

2) виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;

3) посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі.

Громадяни, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування, складають присягу. Не можуть бути прийняті на службу особи, які будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі своїм близьким родичам.

В органах місцевого самоврядування встановлюються різні категорії посад і в межах цих категорій посад присвоюються ранги.

На осіб, які обираються на посади в органи місцевого самоврядування не поширюються обмеження щодо граничного перебування на службі.

Сільські, селищні, міські ради - виборні органи які складаються з депутатів, наділеними правом представляти інтереси відповідної територіальної громади та приймати від їх імені рішення. Склад ради встановлює вона сама.

Рада правомочна за умови обрання не менша ніж 2/3 депутатів від загального складу ради. Якщо обрано менше 2/3 складу, до обрання необхідної кількості депутатів продовжує здійснювати повноваження рада попереднього скликання.

Депутати можуть об’єднуватись в депутатські групи і депутатські фракції. У депутатські фракції об’єднуються на основі єдності поглядів партійного членства. Порядок вступу та виходу з неї визначається самою фракцією.

Депутати сільських, селищних рад об’єднуються у фракції на основі єдності поглядів або партійного членства. Якщо позапартійні депутати сільських та селищних рад підтримують політичну спрямованість фракції, вони також можуть входити до складу фракції;

В депутатські групи об’єднуються на основі взаємної згоди. Групи можуть об’єднуватися за єдністю територій їх виборчих округів, спільністю проблем та іншими ознаками. Депутати місцевої ради можуть об’єднуватися у групу в будь-який час за рішенням на визначений ними період. Група реєструється місцевою радою за подання особи, яка її очолює. Зазначається назва групи, партійна приналежність депутатів. Кількість осіб в групі місцевої ради – не менше 3-ьох депутатів, районна, обласна і міська ради – не менше 5 депутатів.

Депутати групи можуть, також самі приймати рішення про її розпуск.

Постійні комісії ради є органами ради обирається з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду проектів програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, для підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

Депутати працюють у постійних комісіях на громадських засадах. За рішенням обласних рад голови постійних комісій з питань бюджету можуть працювати в раді на постійній основі.

Постійні комісії є підзвітні раді та відповідальні перед нею.

Тимчасові контрольні комісії ради є органами, які обираються з числа депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань. Рішення про створення контрольної комісії, її склад і т.д. вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше третини депутатів від загального складу ради. Депутати, які працюють у конкретних комісіях, не мають права розголошувати відому їм інформацію. Повноваження тимчасової контрольної комісії припиняються з моменту прийняття радою остаточного рішення щодо результатів роботи комісії, а також у разі припинення повноважень ради.

Тільки на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання:

1) затвердження регламенту ради;

2)утворення і ліквідація постійних і інших комісій ради, затвердження та зміна їхнього складу, обрання голів комісій;

3) утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу, внесення змін до складу виконавчого комітету ат його розпуск;

4) обрання за пропозицією сільського, селищного, міського голови на посаду та звільнення секретаря ради;

5) затвердження за пропозицією голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та їх виконавчих органів, витрат та їх утриманням.

Крім вищезазначених повноважень, виключно на пленарних засіданнях міських рад (міст з районним поділом) вирішуються питання:

1) визначення об’єму і меж повноважень, які здійснюють районні у містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі комітети в інтересах територіальних громад районів у містах;

2) встановлення нормативів централізації коштів земельного податку на спеціальних бюджетних рахунках районів міста;

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Сільський, селищний, міський голова. Сільський, селищний, міський голова – головна посадова особа територіальної громади відповідного села (добровільного об’єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Він обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 роки і здійснює свої повноваження на постійній основі. Він не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою в тому числі на громадських засадах, крім викладацької та творчої роботи в позаробочий час. На сільського голову поширюється повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законодавством про статус депутатів рад.

Повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з початку оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією, на пленарному засіданні ради рішення про його обрання і закінчується у момент вступу на цю посаду іншої особи.

Голова вносить пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету ради і здійснює керівництво ним. Вносить на розгляд ради кандидатуру секретаря, призначає та звільняє керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємницьких організацій, що належать до комунальної власності держави. Він скликає сесії ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання; скликає загальні збори громадян за місцем проживання; вносить на розгляд ради пропозиції про утворення спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правової допомоги; забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету; є розпорядником бюджетних коштів; укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради; веде особистий прийом громадян; звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів тощо.

Секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі, він є посадовою особою органів місцевого самоврядування. Секретар сільської, селищної, міської ради не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю. Повноваження секретаря: тимчасово виконує обов`язки голови у зв`язку з достроковим припиненням ним повноважень; організовує підготовку сесій, а також питань, що вносяться на розгляд ради; скликає сесію ради у разі відмови голови її скликати; забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності; за дорученням сільського, селищного, міського голови координує діяльність постійних та інших комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій; сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень; забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування офіційних документів, пов'язаних з місцевим самоврядуванням відповідної територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку; вирішує за дорученням сільського, селищного, міського голови або відповідної ради інші питання, пов'язані з діяльністю ради та її органів.

Виконавчі органи сільської, селищної, міської ради – це їх виконавчі комітети, відділи, управління. Ці органи рад підконтрольні і підзвітні відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади також підконтрольні відповідним органам виконавчої влади. У сільській раді де менше 500 жителів функції виконавчих органів здійснює голова (крім розпоряджень на землю).

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад поділяються на власні (самоврядні) і делеговані органами державної виконавчої влади:

1) у сфері соціально – економічного і культурного розпорядку: підготовка програм соціально – економічного розпорядку сіл, селищ, міст; цільових програм з інших питань самоврядування; - забезпечення збалансованого економічного розпорядку відповідної території, ефективного використання природних, трудових, фінансових ресурсів, - розгляд проектів планів підприємств і організацій, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, внесення до них зауважень та пропозицій здійснення контролю за їхнім використанням; - попередній розгляд планів використання природних ресурсів місцевого значення на відповідній території, пропозиції щодо розміщення, спеціалізації та розпорядку підприємств і організацій, незалежно від форми власності.

2) у галузі бюджету, фінансів і цін: - складання проекту бюджету, передання його на затвердження відповідної ради, щоквартальне подання раді місцевих звітів, про хід і результати виконання бюджету; - встановлення тарифів щодо оплати комунальних, коштів транспортних та інших послуг, які надаються підприємствам комунальної власності відповідної територіальної громади, погодження цих питань із підприємствами, установами, які належать до комунальної власності;

3) щодо управління комунальною власністю, тобто:

- управління майном, що належить до комунальної власності;

- встановлення порядку і здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад;

- підготовка на внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації.

4) в галузі житлово – комунального господарства, побутового, торгівельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв’язку, зокрема – реєстрація житлово – будівельних і дорожніх кооперативів; - прийняття рішень про організацію стоянок автомобільного транспорту і ін.

5) в галузі будівництва.

6) у сфері освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту.

7) розгляд питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків,

проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на

території відповідного населеного пункту, а також підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом.

35. Конституційний статус Президента України як глави держави.(ст.. 102-112)

Президент України є главою держави і виступає від її імені.

Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.

Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд.

Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.

Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю березня п'ятого року повноважень Президента України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень.

Порядок проведення виборів Президента України встановлюється законом.

Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.

Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Конституційного Суду України.

Президент України, обраний на позачергових виборах, складає присягу у п'ятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів.

Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень.

За посягання на честь і гідність Президента України винні особи притягаються до відповідальності на підставі закону.

Звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту.

Президент України:

1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;

2) звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;

4) приймає рішення про визнання іноземних держав;

5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;

6) призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 цієї Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

7) призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені цією Конституцією;

8) припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених цією Конституцією;

9) вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованої відповідно до статті 83 Конституції України, подання про призначення Верховною Радою України Прем'єр-міністра України в строк не пізніше ніж на п'ятнадцятий день після одержання такої пропозиції;

11) призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора України;

12) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України;

13) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

14) вносить до Верховної Ради України подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України;

15) зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності;

16) скасовує акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

17) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;

18) очолює Раду національної безпеки і оборони України;

19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

20) приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;

21) приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації - з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України;

22) призначає на посади та звільняє з посад третину складу Конституційного Суду України;

23) утворює суди у визначеному законом порядку;

24) присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини;

25) нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними;

26) приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;

27) здійснює помилування;

28) створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби;

29) підписує закони, прийняті Верховною Радою України;

30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів (крім законів про внесення змін до Конституції України) з наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;

31) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.

Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.

Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених пунктами 5, 18, 21, 23 цієї статті, скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання.

Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Рада національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

Головою Ради національної безпеки і оборони України є Президент України.

Президент України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента України.

Повноваження Президента України припиняються достроково у разі:

1) відставки;

2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

3) усунення з поста в порядку імпічменту;

4) смерті.

Відставка Президента України набуває чинності з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Верховної Ради України.

Неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я має бути встановлена на засіданні Верховної Ради України і підтверджена рішенням, прийнятим більшістю від її конституційного складу на підставі письмового подання Верховного Суду України - за зверненням Верховної Ради України, і медичного висновку.

Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.

Питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Для проведення розслідування Верховна Рада України створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі.

Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради України.

За наявності підстав Верховна Рада України не менш як двома третинами від її конституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента України.

Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту приймається Верховною Радою України не менш як трьома четвертими від її конституційного складу після перевірки справи Конституційним Судом України і отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину.

У разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110, 111 цієї Конституції виконання обов'язків Президента України на період до обрання і вступу на пост нового Президента України покладається на Голову Верховної Ради України. Голова Верховної Ради України в період виконання ним обов'язків Президента України не може здійснювати повноваження, передбачені пунктами 2, 6 - 8, 10 - 13, 22, 24, 25, 27, 28 статті 106 Конституції України.