Форми діяльності народного депутата України, його повноваження, гарантії діяльності.

Народний депутат України (далі - народний депутат) є обраний відповідно до Закону України " Про вибори народних депутатів України" представник Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України. Народний депутат у порядку, встановленому законом: 1) бере участь у засіданнях Верховної Ради України; 2) бере участь у роботі депутатських фракцій (груп); 3) бере участь у роботі комітетів, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій, утворених Верховною Радою України; 4) виконує доручення Верховної Ради України та її органів; 5) бере участь у роботі над законопроектами, іншими актами Верховної Ради України; 6) бере участь у парламентських слуханнях; 7) звертається із депутатським запитом або депутатським зверненням до Президента України, органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності у порядку, передбаченому цим Законом і законом про регламент Верховної Ради України. Народний депутат України як член Верховної Ради України і має всі права, що забезпечують його активну участь у діяльності Верховної Ради та утворюваних нею органів, він несе відповідальність перед Верховною Радою, виконує доручення Верховної Ради та її органів. Народний депутат має право: - обирати і бути обраним до органів Верховної Ради України; – пропонувати питання для розгляду Верховною Радою України або її органами; – законодавчої ініціативи у Верховній Раді України; – ставити питання про визнання законопроекту терміновим та про винесення його – на народне обговорення або референдум; - вносити проекти постанов, інших актів, поправки до них; - вносити пропозиції та поправки до проектів законів та інших законодавчих актів, а також пропозиції щодо порядку голосування; - висловлювати думку щодо персонального складу органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою України; - звертатися із запитами, брати участь у дебатах, ставити запитання доповідачам, головуючому на засіданні, вимагати відповіді на запит; - виступати з обгрунтуванням своїх пропозицій і з мотивів голосування, давати довідки; – ставити питання про недовіру складу органів, утворених Верховною Радою України, а також посадовим особам, яких обрано, призначено або затверджено Верховною Радою України; - порушувати питання про перевірку діяльності підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, щодо яких є дані про порушення ними чинного законодавства; - передавати головуючому на засіданні Верховної Ради України текст свого виступу, окремої думки, заяви, пропозиції і зауваження з питань, що розглядаються Верховною Радою, для включення до протоколу і стенографічного звіту засідання.На сукупність прав народних депутатів впливають і їх обов’язки, перелік яких закріплений чинними законами. Так, народний депутат зобов’язаний: бути присутнім та брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано; виконувати їх доручення й інформувати про виконання цих доручень; додержуватися Регламенту Верховної Ради України та інших нормативних актів, що визначають порядок діяльності Верховної Ради та її органів; брати участь у контролі за виконанням законів та інших актів Верховної Ради України, рішень її органів.Пленарні засідання Верховної Ради, комітетів, комісій є ефективними, якщо депутати не тільки присутні на них, але й беруть активну участь в роботі, а саме: подають пропозиції щодо порядку денного, процедур обговорення питань, виступають у обговоренні питань, проектів актів Верховної Ради, її органів, голосують тощо. У разі неможливості прибути на пленарне засідання депутат повинен завчасно повідомити про це з зазначенням причин Секретаріат Верховної Ради, голову комітету, комісії. Серед обов’язків народного депутата Закон про статус народного депутата України першим називає його обов’язок підтримувати тісні зв’язки з виборцями, регулярно інформувати їх про свою роботу у Верховній Раді України та її органах, про роботу Верховної Ради та її органів, виконання їх рішень і про реалізацію своєї передвиборної програми (ст. 23 Закону). Чинне законодавство України не тільки надає народним депутатам широкі повноваження, але й встановлює систему гарантій депутатської діяльності. Найважливішою правовою гарантією є непорушність депутатських повноважень. Ніхто не має права обмежувати повноваження народно­го депутата, крім випадків, передбачених Конституцією, Законом «Про статус народного депутата України» та іншими законами Укра­їни. Повноваження народного депутата та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного чи надзви­чайного стану.Суттєве значення для забезпечення захисту народного депутата від переслідувань, пов'язаних з його політичною діяльністю, є депутатська недоторканність, основу якої становить конституційне право кожної людини на свободу та особисту недоторканність. У створенні належних умов для плідної праці народних депутатів важлива роль відводиться організаційним гарантіям, до яких належать права депутата на забезпечення окремим технічно обладнаним кабіне­том у парламенті і виборчому окрузі, на забезпечення безпеки депутата та членів його сім'ї силами Управління державної охорони, користуван­ня послугами помічників-консультантів, на транспортне забезпечення, користування урядовим та іншими видами зв'язку.Народний депутат може мати до тридцяти одного помічника-кон­сультанта, правовий статус і умови діяльності яких визначаються Зако­ном «Про статус народного депутата України», іншими законами, а та­кож Положенням про помічника-консультанта народного депутата України.Чинне законодавство передбачає й низку інформаційних гарантій діяльності народних депутатів України. Зокрема, народний депутат має право виступу з питань його депутатської діяльності не рідше одного разу в місяць у друкованих засобах масової інформації, на радіо (до де­сяти хвилин на місяць) та телебаченні (до двадцяти хвилин на місяць), безкоштовно, засновником (співзасновником) яких є органи державної влади, організації або установи, що фінансуються повністю або частково за рахунок коштів Державного бюджету. Гарантією ефективного здійс­нення повноважень народним депутатом є також можливість одержан­ня ним необхідних інформаційних матеріалів, консультацій спеціа­лістів, використання технічних засобів.Значну групу становлять соціально-економічні гарантії діяльності народних депутатів. До них належать, насамперед, право депутата на фінансове, медичне та соціально-побутове забезпечення, на забезпечен­ня житловими приміщеннями. Окрему підгрупу становлять гарантії тру­дових прав народних депутатів. Зокрема, час роботи народного депута­та в парламенті зараховується до стажу державної служби, до загально­го і безперервного стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю. Після закінчення строку його повноважень надається попередня робота (по­сада), а в разі неможливості цього — він зараховується до резерву кадрів Головного управління державної служби України. Народному депутату надається щорічна оплачувана відпустка в міжсесійний період три­валістю сорок п'ять календарних днів з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі подвійної місячної заробітної плати.