Загальна фізико-географічна характеристика Північної Америки.

Північна Америка — третій за розмірами материк Землі (після Євразії і Африки). Її площа 4 20, 4 млн км2 (з островами 24, 25 млн км2).

Північна Америка розташована повністю у Північній півкулі. На півдні материк перетинає тропік, на півночі — Північне полярне коло. Крайні точки материка: на півночі —мис Мерчісон (73° пн. ш., півострів Бутія); на півдні—мис Мар’ято. (8° пн. ш.); на сході - мис Сент-Чарльз (56° зх. д.); на заході –мис Принца Уельського (168° зх. д.).

Північна Америка омивається вои дами Тихого (із заходу), Атлантичною (зі сходу) й Північного Льодовитого (з півночі) океанів, серед яких для зв’язку з іншими материками мають значення тільки два перші. Берингова протока відокремлює Північну Америку від Єв-і разії, а Панамський канал - від Південної Америки.

Більша частина материка розташована у помірному тепловому поясі, крім Крайньої Півночі, яка розміщена у холодному поясі, і Центральної Америки, що знаходиться у жаркому поясі.

Північна Америка за своєю формою нагадує трикутник, оскільки її південна частина значно вужча, ніж північна. Найвужчу частину материка, що розташована на південь від паралелі 20° пн. ш., називають Центральною Америкою. Протяжність материка від берегів Північного Льодовитого океану до берегів Тихого океану по меридіану 100° зх. д. становить 52° (5772 км), а від берегів Тихого до берегів Атлантичного океану по паралелі 40° пн. ш. - 50° (4270 км).

Берегова лінія Північної Америки дуже порізана. На півночі материка розташований найбільший острів земної кулі - Ґренландія (2, 2 млн км2) і велика група островів Канадського Арктичного архіпелагу. Північно-західна окраїна материка утворює півострів Аляску, продовженням якої є Алеутські острови, а східна - півострів Лабрадор, що омивається великою, але мілкою Гудзоновою затокою. Біля східних берегів Північної Америки лежать острови Ньюфаундленд та Великі і Малі Лнтильські. Останні відокремлюють від Атлантичного окену Карибське море та Мексиканську затоку, обмежену півостровами Флорида і Юкатан. Берегова лінія Північної Америки найбільше порізана на північному ій.чоді, де багато островів, заток і бухт. На західному узбережжі материка є велика звужена затока — Каліфорнійська, яка відокремлена від океану півостровом Каліфорнія. У вузьких затоках східних берегів, що глибоко врізуються в суходіл, простежуються найвищі на Землі морські припливи - до 18 м (затока Фанді). Значний вплив на природу материка мають і морські течії, що омивають його бврегш Аляскинська, Каліфорнійська, Лабрадорська і течія Гольфстрим.

Територія Північної Америки розташована в усіх кліматичних поясах, крім екваторіального.

Материк багатий на поверхневі та підземні води. По його території протікають повноводні річки, є багато озер, гірські та покривні льодовики, підземні води. Річкова сітка добре розвинута, проте розподілена нерівномірно. Нічки та озера Північної Америки належать до басейнів Атлантичного, Тихого і Північного Льодовитого океанів та шіутрішнього стоку. Головний вододіл між ними проходить по Кордильєрах.