Фізико-географічне районування Північної Америки.

В основі поділу Північної Америки на субконтиненти можна виділити 2 фактори: тектоніка і рельєф, що зумовлює поділ на Західну і Схінду; кліматичний – внаслідок виділяється Американський сектор Арктики.

Є 4 фізико-географічні субконтиненти:

Американський сектор Арктики – суворі природні умови викликаються полярним положенням і потужним розвитком сучасного зледеніння. Низькі температури і стала кількість опадів створюють умови вічної мерзлоти. Існує полярна ніч, що створює негативні умови для розвитку і життєдіяльності рослинності. Тут переважають загалом ландшафти льодових пустинь, тундра і лісотундра. Тут виділяють дві фізико-географічні країни: Гренландія та Канадський арктичний архіпелаг.

Схід – великі території від субарктики до субтропіків. Переважає рельєф низовин, плато і середньовисотних гір. Є 7 фізико-географічних країн:

Субарктичні рівнини – смуга низовин між р. Маккензі у нижній течії і північчю Лабрадора. Рельєф рівнинний і заболочений, клімат суворий – січень -30^о, липня +10^о. Серед ландшафту – тундра і лісотундра з озерами та болотами.

Лаврентійська височина – займає територію від Великих озер до Гудзонової затоки і півострів Лабрадор. Рельєф складає Лаврентійська височина і лагунні низовини на півострові Лабрадор. Клімат суворий. Формуються хвойні ліси, що чергуються з болотами.

о. Ньюфаунленд – в рельєфі плато із слідами зледеніння. Клімат морський, вологий та холодний. Великий вплив Лабрадорської холодної течії.

Апалаччі і Приапалачські райони – гірська система з середноьвисокими та ерозійнорозчленованими горами. Клімат холодний. Простежується висотна поясність від мішаних лісів до високогірних луків.

Центральні рівнини – розміщені по обидва боки р. Міссісіпі, з висотами до 500 м. В основному тут зона мішаних лісів та широколистяні ліси. Карст в районі Огайо.

Берегові рівнини – ступінчасте узбережжя Атлантики порізане естуаріями та лагунами. Клімат під впливом мусонів, субтропічний.

Великі рівнини – протяжність від 62^о до 29^о пн. ш. Клімат різноманітний з нестійкою погодою. На півночі помірний, на півдні субтропіки. Ландшатна різноманітність – на півночі лісостеп, у центрі – степ, на півдні – напівпустині і савани. Переважають прерії – низько травний степ.

Кордільєри – подяліються на:

Кордільєри Аляски і північно-західної Канади – в рельєфі внутрішнє плато оточене хребтами. Клімат холодний із великими опадами. Переважають хвойні ліси, на Алеутських островах луки.

Кордільєри південно-Західної Канади і північно-західного США – займають Береговий хребет, Каскадні і Скеляясті гори. Клімат мякий із великою кількістю опадів. Переважають хвойні ліси, на півдні ксерофіти.

Кордільєри південно-захдного США – у субтропіках між 45-30^о пн. ш. масив Сьєра-Невада і Скелясті гори. Клімат засушливий, на заході субтропічний середземноморський. В ландшафтах характерні пустині і напівпустині.

Північна Мексика – півострів Каліфорнія, мексиканське плоскогір’я. клімат посушливий тропічний. Опади зростають із півночі на південь. В такому напрямку змінюється рослинність поступово від пустинь до напівпустинь і степів, мішаними, вічнозеленими, хвойними лісами, луками.

Центральна Америка – південна звужена частина материка – продовження Кордільєр. Панують тропічні і субекваторіальні широти. Виділяють дві фізико-географічні країни:

Перешийок – смуга суші між Мексиканською затокою, Карибським морем і Тихим океаном. На узбережжі прибережні рівнини, а в центрі гірські хребти. Клімат із високим зволоженням. Висотна поясність від вологих тропічних лісів до саван на висотах.

Острови Вест-Індії – найбільші Великі Антильські острови – Куба, Ямайка. Клімат жаркий, тропічний, пасатна діяльність. Багата рослинність.