Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Загальна частина
1. Що означає термін „охорона праці”: А – система правових заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я, працездатності людини у процесі трудової діяльності; B – система соціально-економічних та організаційно-технічних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я, працездатності людини у процесі трудової діяльності; С – система санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я, працездатності людини у процесі трудової діяльності; D – система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я, працездатності людини у процесі трудової діяльності;
2. На що спрямована державна політика України в галузі охорони праці: А – на створення умов по досягненню максимальної продуктивності праці; B – на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням; С – на створення безпечних та здорових умов праці; D – на створення безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам і профзахворюванням з ціллю досягнення максимальної продуктивності праці.
3. На яких з наведених нижче основних принципах базується державна політика України в галузі охорони праці: A – пріоритет життя і здоров’я працюючих перед результатами виробничої діяльності; B – повної відповідальності роботодавця за створення безпечних та нешкідливих умов праці; C – соціального захисту працівників, які потерпіли від нещасних випадків та профзахворювань на виробництві; D – комплексного розв’язання завдань з охорони праці;
4. Чому вдосконалення методів забезпечення безпеки праці розглядається як один з резервів підвищення ефективності виробництва: A – травматизм визначає істотну частину непродуктивних втрат робочого часу; B – зниження рівня виробничого травматизму та професійних захворювань має гуманістичне спрямування; C – зниження рівня виробничого травматизму та професійних захворювань має чітко виражений економічний аспект; D – безпека праці – один з факторів, який забезпечує високу продуктивність праці.
5. Які, з наведених нижче, проблеми визначають високий рівень травматизму в будівництві: A – виконання робіт без проектів виконання робіт; B – низький організаційний рівень підприємств; C – масове залучення до будівництва некваліфікованих працівників; D – щорічне зростання обсягів будівельно-монтажних робіт.
6. Забезпечення проблеми безпеки праці комплексне. Воно включає такі елементи: A – людина; B – машина; C – екологічна безпека; D – умови праці.
7. Що, з наведеного нижче, включає в себе поняття „умови праці”: A – сукупність факторів виробничого середовища; B – сукупність факторів трудового процесу; C – сукупність факторів навколишнього середовища; D – сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини під час виконання нею трудових обов’язків.
8. По яким, з наведених нижче, критеріям проводиться сертифікація машин: A – безпека; B – екологічність; C – взаємо сполученість; D – зваємозаміняємість.
9. Які, з наведених нижче, взаємосполученості визначають якість машин: A – інформаційна; B – енергетична; C – просторово-антропометрична; D – біофізична та техніко-естетична.
10. Що визначає інформаційна взаємосполученість: A – рівень керованості машини; B – динамічний образ стану машини; C – динамічний образ поведінки людини; D – надійне керування машиною.
11. Що визначає енергетична взаємо сполученість: A – визначеність навантаження на кінцівки людини; B – надійне та упевнене керування машиною; C – рівень керованості машини; D – динамічний образ стану машини.
12. Які проблеми, з наведених нижче, вирішуються за допомогою просторово-антропометричної взаємосполученості: A – вибір об’єму та форм відсіку управління; B – забезпечення зони досягаємості для кінцівок оператора; C – забезпечення раціональної пози оператора; D – забезпечення раціонального пульту управління.
13. Моторне поле виробничого місця працівника включає наступні зони: A – оптимальної досяжності; B – легкої досяжності; C – помірної досяжності; D – досяжності.
14. Який, з наведених нижче, мотивів до виробничої діяльності стоїть у людини не першому місці: A – безпеки; B – зручності; C – вигоди; D – задоволення.
15. Реалізація яких факторів дозволяє забезпечити формування свідомого позитивного відношення до питань охорони праці у працівників: A – наявність необхідних знань; B – наявність відповідальності за порушення норм і правил охорони праці; C – наявність системи контролю за реалізацією отриманих знань на практиці; D – наявність системи стимулювання за досягнуті результати.
16. Які виробничі стресори відносяться до числа основних: A – інтенсивність роботи та її одноманітність; B – тиск фактору часу; C – ізольованість робочих місць, недостатня рухова активність з високим ступенем готовності до дії; D – вплив факторів виробничого середовища.
17. Якими індивідуальними характеристиками визначається поведінка людини: A – типом нервової системи, станом здоров’я; B – характером і темпераментом4 C – вихованням, освітою, досвідом роботи; D – відношенням до охорони праці.
18. В чому полягає сумність охорони праці при проектуванні виробничих процесів: A – у визначенні небезпечних та шкідливих факторів; B – у прогнозуванні моментів прояву зазначених факторів; C – у визначенні методів та засобів захисту працюючих; D – у проектуванні необхідних профілактичних заходів.
19. В чому полягає сутність охорони праці при забезпеченні безпеки праці на практиці: A – у визначенні небезпечних та шкідливих факторів; B – у прогнозуванні моментів прояву зазначених факторів; C – у локалізації або усуненні виявлених факторів; D – у визначенні методів і засобів захисту працюючих та стимулюванні безпечного виконання робіт.
20. Чим визначається дійсний стан безпеки праці у виробничих системах: A – частотою виникнення небезпечних ситуацій; B – їх повторюваність і тяжкість; C – тривалість існування небезпечних ситуацій; кількість небезпечних факторів та людей, що знаходяться під їх впливом; D – надійність захисних засобів.
21. Під впливом яких чинників формується на робочих місцях травматизм як явище: A – несприятливих факторів виробничого середовища; B – психофізіологічних та соціальних навантажень; C – суб’єктивних факторів та існуючого відношення робочих та керівників виробництва до питань з охорони праці; D – існуючих методів та засобів захисту працюючих.
22. Які, з наведених нижче, наук утворюють структуру наук про безпеку праці: A – природознавчі науки; B – інженерні науки та науки про суспільство; C – гуманітарні науки та науки про людину; D – науки про захист навколишнього середовища.
__________________________ 1. Категорія робіт – це розмежування робіт: A – за тяжкістю праці; B – за напруженістю праці; C – за ступенем професійної небезпеки; D – за ступенем професійної шкідливості. 2. Напруженість праці – це характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження: A – на центральну нервову систему та опорно-руховий апарат працівника; B – на центральну нервову систему працівника; C – на органи чуттів та емоційну сферу працівника; D – на функціональні системи організму працівника. 3. Важкість (тяжкість) праці – це характеристика трудової діяльності людини, яка визначає: A – ступінь залучення до роботи; B – відображає фізіологічні витрати; C – відображає навантаження на органи чуттів працівника; D - відображає навантаження на емоційну сферу працівника. 4. Важкість праці - це така характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на: A - центральну нервову систему та опорно-руховий апарат працівника; B - органи чуттів і функціональні системи організму працівника; C - опорно-руховий апарат і функціональні системи організму працівника; D - органи чуттів та емоційну сферу працівника. 5. Комплекс заходів та засобів, спрямованих на запобігання або зменшення дії на працівників шкідливих виробничих факторів, називають: A - виробнича безпека; B - виробнича санітарія; C - охорона праці; D - безпека праці. 6. 3а порушення вимог законодавства про охорону праці інспектор державного органу нагляду за охороною праці має право притягати до: A - дисциплінарної відповідальності; B - матеріальної відповідальності; C - кримінальної відповідальності; D - адміністративної відповідальності. 7. За порушення вимог законодавства про охорону праці роботодавець (адміністрація підприємства) має право притягати до: A - дисциплінарної відповідальності; B - адміністративної відповідальності; C - матеріальної відповідальності; D - кримінальної відповідальності. 8. Страхування працівника від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання відбувається: A - під час прийому на будь-яку роботу; B - під час прийому на роботу зі шкідливими або небезпечними умовами праці; C - після подання працівником заяви про бажання застрахувати своє життя і здоров'я; D - після атестації робочого місця і виявлення на ньому хоча б одного небезпечного або шкідливого виробничого чинника. 9. В якому році прийнятий Закон України „Про охорону праці”: A – в 1990 р.; B – в 1991 р.; C – в 1992 р.; D – в 1996 р. 10. В якому році прийнятий Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про охорону праці”: A – в 1996 р.; B – в 2001 р.; C – в 2002 р.; D – в 2006 р. 11. З якої дати набрав чинності Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про охорону праці” в цілому: A – з дня його опублікування; B –з 1 квітня 2001 р.; C – з 1 листопада 2002 р.; D – з 1 січня 2003 р. 12. Чинним Законом України «Про охорону праці» не передбачено такий вид пільги чи компенсації за роботу в шкідливих або небезпечних умовах: A - лікувально-профілактичне харчування; B - оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення; C - скорочення тривалості робочого часу; D - санаторно-курортне лікування. 13. Підставою для видачі працівнику безкоштовно спеціального одягу, спеціального взуття або іншого засобу індивідуального захисту є: A - відповідні типові галузеві норми; B - рішення профспілкового комітету працівників підприємства; C - рішення профспілкової організації працівників галузі; D - рішення адміністрації підприємства, узгоджене з трудовим колективом. 14. Гранична маса вантажів під час постійного підіймання і переміщення їх жінкою-робітницею протягом робочої зміни становить: A - 5 кг; B - 7 кг; C - 10 кг; D - 12 кг. 15. Гранична маса вантажів під час постійного підіймання і переміщення їх жінкою-робітницею до 2 разів на годину становить: A - 5 кг; B- 7 кг; C - 10 кг; D - 12 кг. 16. Гранична маса вантажів під час постійного підіймання і переміщення їх чоловіками протягом робочої зміни становить: A - 5 кг; B - 10 кг; C - 15 кг; D - 20 кг. 17. Гранична маса вантажів під час постійного підіймання і переміщення їх чоловіками до 2 разів на годину становить: A - 10 кг; B - 20 кг; C - 30 кг; D - 50 кг. 18. Сумарна маса вантажів, що переміщуються протягом зміни з підлоги для жінок становить: A – 175 кг; B – 250 кг; C – 350 кг; D – 500 кг. 19. Сумарна вантажів, що переміщуються протягом зміни з робочої поверхні для жінок становить: A – 175 кг; B – 250 кг; C – 350 кг; D – 500 кг. 20. Сумарна маса вантажів, що переміщуються протягом зміни з підлоги для чоловіків становить: A – 175 кг; B – 350 кг; C – 435 кг; D – 870 кг. 21. Сумарна маса вантажів, що переміщуються протягом зміни з робочої поверхні для чоловіків становить: A – 175 кг; B – 350 кг; C – 435 кг; D – 870 кг. 22. У разі гибелі працівника або ушкодження його здоров'я на виробництві відповідні відшкодування здійснює: A - Пенсійний фонд; B - роботодавець; C - Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві; D - загальнодержавні органи соціального страхування. 23. Роботу міністерств, відомств, місцевих держадміністрацій, суб'єктів підприємницької діяльності в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища координує: A - Кабінет Міністрів; B - Держгірпромнагляд; 24. Громадський контроль за станом охорони праці на підприємстві здійснюють: A - інспектори Держгірпромнагляду; B - експерти ФССНВ; C - уповноважені профспілками або трудовим колективом особи; D - уповноважені місцевими держадміністраціями особи. 25. Роботодавець повинен створити службу охорони праці як окрему структуру на підприємстві за такої кількості працівників: A - за будь-якої кількості; B - 10 і більше осіб; C - 20 і більше осіб; D - 50 і більше осіб. 26. В обов'язки служби охорони праці не входить функція: A - створення на робочих місцях, у структурних підрозділах умов праці відповідно до вимог охорони праці; B - оперативно-методичного керівництва роботою з охорони праці; C - організації роботи підрозділів і всього підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці; D - контролю за дотриманням чинного законодавства з охорони праці; 27. Рішення про створення на підприємстві комісії з питань охорони праці приймає: A - профспілкова організація підприємства; B - трудовий колектив підприємства; C - адміністрація підприємства; D - Держгірпромнагляд; 28. Під час прийняття на роботу від працівника не вимагається проходження попереднього медичного огляду у разі: A - прийняття на важкі роботи; B - прийняття на роботи із шкідливими чи небезпечними умовами праці; C - прийняття на роботи, де є потреба у професійному доборі; D - прийняття на роботи, які вимагають спеціальної підготовки; 29. Інструктаж з охорони праці, що проводить з працівниками спеціаліст з охорони праці, називається: A - вступний; B - первинний; C - повторний; D - цільовий. 30. У разі зміни технологічного процесу, заміни або організації устаткування, що впливає на стан охорони праці з працівниками проводиться: A - первинний інструктаж; B - повторний інструктаж; C - позаплановий інструктаж; D - цільовий інструктаж. 31. До складу комісії з розслідування нещасного випадку, яку створює роботодавець, не входить: A - керівник робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на місці, де стався нещасний випадок; B - керівник (спеціаліст) служби охорони праці; C - керівник структурного підрозділу, в якому стався нещасний випадок; D - представник профорганізації, членом якої є потерпілий. 32. Комісія з розслідування нещасного випадку, створена Роботодавцем, зобов'язана провести розслідування і скласти відповідні акти протягом: A - однієї зміни; B - однієї доби; C - трьох діб; D - десяти діб. 33. Спеціальне розслідування нещасного випадку проводить комісія, яку очолює: A - експерт ФССНВ; B - керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства; C - представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий; D - посадова особа Держгірпромнагляду. 34. Розслідування випадків виявлення професійного захворювання організовує: A - відповідна установа державної СЕС; B - роботодавець; C - профорганізація, членом якої є хворий; D - відповідний робочий орган ФССНВ. 35. Коефіцієнт частоти нещасних випадків характеризує: A - кількість нещасних випадків, що припадає на 1000 працівників; B - кількість людино-днів непрацездатності на 1000 працівників; C - кількість нещасних випадків, що припадає на 1 000 000 відпрацьованих людино-годин; D - середню втрату працездатності в днях на одного потерпілого. 36. Коефіцієнт важкості нещасних випадків характеризує: A – кількість нещасних випадків, що припадає на 1000 працівників; B – кількість людино-днів непрацездатності на 1000 працівників; C – кількість нещасних випадків, що припадає на 1 000 000 відпрацьованих людино-годин; D – середню втрату працездатності в днях на одного потерпілого. 37. Загальний показник травматизму (коефіцієнт виробничих втрат) характеризує: A - кількість нещасних випадків, що припадає на 1000 працівників; B - кількість людино-днів непрацездатності на 1000 працівників; C - кількість нещасних випадків, що припадає на 1 000 000 відпрацьованих людино-годин; D - середню втрату працездатності в днях на одного потерпілого. 38. Умови праці, за яких фактори виробничого середовища не перевищують встановлених нормативів, але можуть викликати зміни функціонального стану організму, що відновлюються до початку наступної зміни, називають: A - оптимальними; B - допустимими; C - шкідливими; D - небезпечними. 39. Заходи, спрямовані на покращення умов праці та її безпеку, спричиняють економічний ефект: A - завжди; B - в деяких випадках; C - ніколи. 40. Внутрішнє стимулювання охорони праці здійснюється: A - державою шляхом надання податкових пільг; B - роботодавцем через СУОП; C - системою соціального страхування від нещасних випадів на виробництві та професійних захворювань; D - запровадженням умов для інвестування, які враховують охорону праці. 41. Система зовнішнього стимулювання передбачає: A - диференціацію внесків на державне соціальне страхування; B - винагороди працівникам за винахідництво та раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці; C - преміювання робітників бригад, дільниць, цехів за тривалу роботу без травм і аварій; D - зниження розміру премії або позбавлення премії тих працівників, що порушують вимоги охорони праці. 42. Показник ефективності витрат підприємства на заходи з охорони праці визначається: A - зменшенням витрат на пільги і компенсації за незадовільні умови праці; B - зменшенням відшкодувань потерпілим унаслідок травм на виробництві І професійних захворювань; C - зменшенням суми штрафів та інших примусових відшкодувань, пов'язаних з аваріями і нещасними випадками на виробництві; D - відношенням величини річної економії від поліпшення умов і безпеки праці до суми вкладень у заходи з охорони праці. 43. Фінансування заходів з охорони праці повинно бути: A - не менше 3% річного бюджету системи страхування; B - не менше 0, 5% від суми реалізованої продукції; C - не менше 0, 5% річного бюджету системи страхування; D - не менше 0, 2% від фонду оплати праці підприємств, що утримуються за рахунок бюджету.
__________________________ 1. Основу трудової діяльності людини становлять процеси: A - фізіологічні і психічні; B - механічні і психічні; C - біохімічні і психічні; D - фізичні і динамічні. 2. Сферою дії виробничої санітарії є: A - вивчення виробничих небезпечних факторів; B - запобігання дії на працівників небезпечних виробничих факторів; C - запобігання впливу на працівників шкідливих виробничих факторів; D - запобігання виникненню у працівників перевтоми. 3. Площа і об'єм виробничого приміщення, що припадають на одного працівника, для більшості виробничих процесів повинні бути: A - не менше 4 м2 і 14 м3; B - не менше 4, 5 м2 і 15 м3; C - не менше 5 м2 і 16 м3; D - не менше 6, 0 м2 і 20 м3. 4. Площа і об'єм виробничого приміщення, що припадають на одного працівника, для експлуатації персональних електронно обчислювальних машин: A - не менше 4 м2 і 14 м3; B - не менше 4, 5 м2 і 15 м3; C - не менше 5 м2 і 16 м3; D - не менше 6, 0 м2 і 20 м3. 5. У виробничих приміщеннях нормуються такі параметри мікрокліматичних умов: A - температура і швидкість руху повітря, атмосферний тиск і освітлення; B - температура і вологість повітря, інтенсивність теплового випромінювання та атмосферний тиск; C - вологість і швидкість руху повітря, атмосферний тиск та інтенсивність теплового випромінювання; D - температура, вологість і швидкість руху повітря, інтенсивність теплового випромінювання та температура поверхні обладнання. 6. Механічна вентиляція виробничих приміщень за місцем дії буває: A - припливною і місцевою; B - витяжною і загальнообмінною; C - загальнообмінною і місцевою; D - загальнообмінною і комбінованою; 7. ЕМВ радіочастотного діапазону зумовлює в організмі людини такі зміни: A - функціональні і морфологічні; B - морфологічні і теплові; C - механічні і теплові; D - функціональні і механічні. 8. Найефективнішим і найекономічнішим методом захисту від інфрачервоного випромінювання є: A - захист відстанню; B - теплова ізоляція; C - усунення джерел тепловиділень; D - захист часом. 9. Найбільш раціональним методом захисту від ультрафіолетового випромінювання є: A - екранування джерел випромінювання; B - захист відстанню; C - екранування робочих місць; D - захист часом. 10. Найбільш поширений засіб захисту від іонізуючого випроміненювання є: A - захист часом; B - організаційні заходи; C - застосування 313; D – екранування. 11. Дія шкідливих чинників на користувачів ПЕОМ характеризується: A - порушеннями зорових функцій; B - захворюваннями м'язів, сухожиль та нервових закінчень; C - впливом ЕМП широкого спектра; D - функціональними порушеннями, пов'язаними зі скелетом людини. 12. Для користувачів ПЕОМ слід передбачати такі особливості режимів роботи: A - додаткові перерви під час роботи; B - скорочений робочий день; C - подовжена обідня перерва; D - особливостей немає. 13. Простір біля виробничого обладнання, у якому постійно діють чи періодично утворюються небезпечні та/чи шкідливі виробничі фактори, називають: A - робочою зоною; B - постійним робочим місцем; C - небезпечною зоною; D - непостійним робочим місцем. 14. Посудини, які працюють під тиском, з метою попередження підвищення тиску повинні оснащуватись такими пристроями: A - запірною і запірно-регулювальною апаратурою; B - пристроями для продувки і видалення конденсату; C - манометрами із триходовими кранами; D - запобіжними клапанами чи мембранами. 15. Гідравлічні випробування посудин, що працюють під тиском, включають такі операції: A - заповнення посудини рідиною і витримку протягом випробного часу; B - заповнення посудини рідиною, встановлення пробного тиску і зовнішній огляд поверхні; C - заповнення посудини рідиною, витримку протягом випробного часу і зовнішній огляд поверхні; D - заповнення посудини рідиною, встановлення пробного тиску, витримку протягом випробного часу, зняття пробного тиску і зовнішній огляд поверхні. 16. Статичне випробування вантажопідіймальних кранів виконується вантажем, що перевищує вантажопідіймальність на: A - 20%; B - 35%; C - 30%; D - 25%. 17. Динамічне випробування вантажопідіймальних кранів виконується вантажем, що перевищує вантажопідіймальність на: A - 20%; B - 35%; C - 30%; D - 25%. 18. Верхолазні роботи виконуються на висоті від рівня землі чи перекриття: A - понад 5 м; B - понад 1, 3 м; C - понад 3 м; D - понад 4 м.
|