Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Електробезпека
1. Що визначає термін „електробезпека” – система організаційних і технічних заходів та засобів, що забезпечує захист людей від шкідливої і небезпечної дії...: A – електричного струму; B – електричної дуги; C – електромагнітного поля; D – статичної електрики.
2. Електротравма – це травма, спричинена дією на організм людини: A – електричного струму; B – електричної дуги; C – електричного поля; D – статичної електрики.
3. Яким чином повинна забезпечуватись електробезпека: A – конструкцією електроустановок; B – технічними засобами та способами захисту; C – організаційними засобами; D – технічними заходами.
4. В чому полягає термічна дія електроструму на організм людини: A – в нагріванні тканин; B – в нагріванні кровоносних судин; C – в нагріванні органів людського організму; D – в функціональних розладах організму.
5. В чому полягає електролітична дія електроструму на організм людини: A – в розкладі органічних речовин; B – в порушені біохімічних процесів в тканинах і органах людини; C – в розкладі крові; D – в порушенні фізико-хімічного складу органічної рідини організму людини.
6. В чому полягає біологічна дія електроструму на організм людини: A – в збуджуванні живих тканин організму; B – в подразненні живих тканин організму; C – в порушенні та підриві життєдіяльності організму – підриві біохімічних процесів; D - в порушенні внутрішніх біоелектричних процесів.
7. В чому полягає механічна (динамічна) дія електроструму на організм людини: A – в розшаруванні, розривах та інших ушкодженнях тканин організму; B - в розшаруванні, розривах та інших ушкодженнях стінок кровоносних судин; C - в розшаруванні, розривах та інших ушкодженнях тканин легенів; D – в порушенні цілісності тканин організму в результаті перегріву тканинної рідини і крові.
8. Які, з наведених нижче травм, відносяться до місцевих електротравм: A – електроопіки; B – електричні знаки (мітки); C – електрофтальмія; D – електрошок.
9. Які, з наведених нижче травм, відносяться до місцевих електротравм: A – металізація шкіри; B – механічні ушкодження; C – електричний удар; D – дугові опіки.
10. Які, з наведених нижче травм, відносяться до загальних електричних травм: A – електричний удар; B – елетроофтальмія; C – електрошок; D – механічні ушкодження.
11. Які фактори впливають на тяжкість ураження електричним струмом: A – величина струму, що проходить через тіло людини; B – величина напруги, під яку людина попадає; C – величина опору тіла людини; D – частота струму.
12. Який фактор найбільшою мірою впливає на тяжкість ураження електричним струмом: A – величина струму, що проходить через тіло людини; B – величина напруги, під яку людина попадає; C – величина опору тіла людини; D – частота струму.
13. Які види електроструму виділяють за характером дії струму на організм: A – відчутний струм; B – невідпускаючий струм; C – фібриляційний струм; D – постійний струм.
14. Які показники визначають пороговий „відчутний” струм: A - 0, 63-1, 50 мА при f = 50 Гц; B – 5, 0 – 7, 0 мА для постійного струму; C – 10, 0 – 15, 0 мА при f = 50 Гц; D – 50, 0-100, 0 при f = 50 Гц.
15. Які показники визначають пороговий „невідпускючий” струм: A – 0, 63 мА f = 50 Гц; B – 15, 0 мА при f = 50 Гц; C – 50, 0 мА при f = 50 Гц; D – 100, 0 мА при f = 50 Гц.
16. Які показники визначають пороговий „фібриляційний” струм: A – 0, 63 мА при f = 50 Гц; B – 15, 00 мА при f = 50 Гц; C – 50, 0 мА при f = 50 Гц; D – 100, 0 мА при f = 50 Гц.
17. Який фактор визначає, в основному, питомий опір людини в цілому: A – м’язові тканини; B – кров; C – кістки; D – шкіра.
18. Яка розрахункова величина опору тіла людини: A – 200 Ом; B – 400 Ом; C – 800 Ом; D – 1000 Ом.
19. В яких випадках, з наведених нижче, опір шкіри людини різко знижується: A – ушкодження рогового шару; B – порушення її цілісності; C – збільшення потовиділення; D – забруднення.
20. Які, з наведених нижче, фактори неелектричного характеру впливають на тяжкість ураження електричним струмом: A – шлях струму через тіло людини; B – індивідуальні особливості і стан організму; C – час дії струму; D – раптовість і непередбачуваність дії струму.
21. Які, з наведених нижче, фактори виробничого середовища впливають на небезпеку ураження людини електричним струмом: A – температура повітря в приміщенні; B – вологість повітря; C – атмосферний тиск; D – забруднення повітря хімічно активними речовинами.
22. Який, з наведених нижче, шлях струму в тілі людини є найбільш впливовим: A – рука – рука; B – нога – нога; C – ліва рука – ноги; D – голова – руки.
23. Які, з наведених нижче, чинників визначають умови праці з підвищеною небезпекою згідно класифікації умов праці по ступеню електробезпеки: A – підвищена температура (більше 35° С); B – відносна вологість більше 75 %; C – відносна вологість 100 %; D – струмопровідний пил, підлога.
24. Які, з наведених нижче, чинників визначають особливо небезпечні умови праці згідно класифікації умов праці по ступнею електробезпеки: A – наявність сирості (100 % відносна вологість); B – можливість одночасного доторкання людини до металевих частин електроустановок та еквівалента землі; C - наявність хімічно активного середовища; D – наявність двох і більше чинників умов праці з підвищеною небезпекою.
25. В якому випадку приміщення відноситься до категорії без підвищеної безпеки: A – відсутні чинники підвищеної небезпеки; B – відсутні чинники особливої небезпеки; C – при наявності в приміщенні всього одного із чинників підвищеної небезпеки; D – при наявності в приміщенні всього одного із чинників особливої небезпеки.
26. Приміщення вважаються особливо небезпечними при наявності: A – двох і більше чинників підвищеної небезпеки; B – одного чинника особливої небезпеки; C – не менше двох чинників особливої небезпеки; D – хімічно активного середовища.
27. Яка тривалість „клінічної смерті”: A – до 2 хв.; B – до 4 хв.; C – до 6 хв.; D – до 1 год.
28. Назвіть стадії електрошоку: A – збудження; B – гальмування; C – судомні скорочення м’язів; D – виснаження.
29. Що з наведеного нижче відноситься до технічних засобів та заходів захисту від дії електроструму: A – захисне заземлення; B –занулення; C – вирівнювання потенціалів; D – затвердження переліку робіт, що виконуються за нарядами.
30. Що з наведеного нижче відноситься до технічних засобів та заходів захисту від дії електроструму: A – використання малих напруг; B – захисне розділення електромереж; C – оформлення робіт нарядом-допуском; D – забезпечення недоступності струмопровідних частин.
31. Що з наведеного нижче відноситься до організаційних заходів, що забезпечують захист працівників від дії електроструму: A – оформлення робіт нарядом-допуском; B – оформлення робіт розпорядженням; C – оформлення робіт, щ виконуються в порядку поточної експлуатації; D – захисне розділення електромереж.
32. Що з наведеного нижче відноситься до організаційних заходів, що забезпечують захист працівників від дії електроструму: A – призначення осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт; B – проведення підготовки робочих місць до виконання робіт; C – організація нагляду під час виконання робіт; D – оформлення перерв в роботі та її закінчення.
33. В чому полягає фізичне уявлення захисту людини від дії електроструму при використанні захисного заземлення: A – в забезпеченні величини струму, що проходить через людину, меншим ніж пороговий невідпускаючий; B – в створенні ланцюга заземлюючого пристрою з величиною опору, що забезпечує величину струму, що проходить через людину, відпускаючим; C – в зменшенні величини фазової напруги до напруги заземлення (Uз = Rз • Iз = jз); D – в забезпеченні неможливості включення людини в мережу замикання на землю.
34. Які конструктивні елементи (в загальному випадку) включає заземлення: A – внутрішньо магістраль (контур) заземлення; B – з’єднуючі провідники; C - магістраль заземлення; D – контур заземлення.
35. Що, з наведеного нижче, відноситься до природних заземлювачів: A – обсадні труби; B – металеві електроди, що закладені в ґрунт; C – арматура залізобетонних конструкцій, металеві конструкції, що мають надійний контакт з землею; D – оболонки кабелів, прокладені в землі трубопроводи (невибухонебезпечних газів і речовин).
36. Що з наведеного нижче відноситься до організаційних заходів, що забезпечують захист працівників від дії електроструму: A – призначення осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт; проведення підготовки робочих місць до виконання робіт; B – організація нагляду під час виконання робіт; C – оформлення перерв в роботі та її закінчення; D – проведення підготовки робочих місць до виконання робіт.
37. В чому полягає фізичне уявлення захисту людини від дії електроструму при використанні захисного заземлення: A – в забезпеченні величини струму, що проходить через людину, меншим ніж пороговий невідпускаючий; B – в створенні ланцюга заземлюючого пристрою з величиною опору, що забезпечує величину струму, що проходить через людину, відпускаючим; C – в зменшенні величини фазової напруги до напруги заземлення (Uз=Rз•Iз=jз); D – в забезпеченні неможливості включення людини в мережу замикання на землю.
38. Допустимий опір захисного заземлення електроустановки напругою 380/220 В за сумарної потужності трансформаторів понад 100 кВА такий: A - 2 Ом; B - 4 Ом; C - 8 Ом; D - 10 Ом.
39. Захисна дія захисного заземлення в електроустановки з ізольованою нейтраллю полягає у: A - зменшенні напруги дотику; B - відключенні пошкодженої ЕУ; C - вирівнюванні потенціалів; D - створенні ізольованої зони.
40. Що з наведеного нижче відноситься до штучних заземлювачів: A – вертикально забиті в ґрунт металеві стріжні, труби; B - вертикально забита в ґрунт кутова сталь; C - вертикально забита в ґрунт смугова сталь; D – обсадні труби.
41. На яку глибину повинен бути заглиблений в ґрунт верх електроду постійного заземлюючого пристрою: A – на 0, 5-0, 6 м; B – на 0, 7-0, 8 м; C – на 0, 9-1, 0 м; D – на 1, 1-1, 2 м.
42. На яку глибину повинен бути заглиблений в ґрунт низ електроду тимчасового заземлюючого пристрою: A – на довжину електрода; B – на довжину електрода плюс 0, 1 м; C – на довжину електрода плюс 0, 5 м; D – на довжину електрода плюс 0, 7 м.
43. В чому полягає фізичне уявлення захисту людини від дії електроструму при використанні занулення: A – в забезпеченні ланцюга максимального струму короткого замикання фази на корпус; B – в забезпеченні захисту людини від короткого замикання з використанням обладнання захисного відключення; C – в зменшенні величини фазової наруги; D – в забезпеченні неможливості включення людини в електромережу.
44. В чому полягає принцип дії занулення: A – в перетворенні замикання на корпус в однофазне коротке замикання; B – в створенні максимальних струмів короткого замикання в мережі електроживлення; C – в перетворенні замикання фази на корпус в однофазне коротке замикання з ціллю виклику струму, що здатний забезпечити спрацювання автоматичного відключення електроустановки від джерел живлення; D – в створенні електричної мережі, що здатна забезпечити спрацювання засобів захисту від дії електроструму;
45. Чому дорівнює величина максимальної напруги мережі живлення при застосуванні занулення: A – 220 В; B – 380 В; C – 1 000 В; D – 6 000 В.
46. Захисна дія занулення в електроустановках (ЕУ) полягає у: A – вирівнюванні потенціалів; B –створенні ізольованої зони; C – зменшенні напруги дотику; D – відключенні пошкодженої електроустановки.
47. В чому полягає призначення захисного відключення: A – у відключенні електроустановки (ЕУ) при пошкодженні ізоляції фазного дроту; B – у відключенні ЕУ при зміні (зниженні) величини опору ізоляції фази відносно землі; C – у відключенні ЕУ при замиканні на землю фазного дроту; D – у відключенні ЕУ при пошкодженні ізоляції і переході напруги на неструмопровідні елементи.
48. За рахунок чого досягається вирівнювання потенціалів; A – за рахунок навмисного підвищення потенціалу опорної поверхні, на якій може стояти людина, до рівня потенціалу струмопровідних частин, яких вона може торкатися; B – за рахунок зменшення перепаду потенціалів по поверхні землі чи підлоги приміщень в зоні можливого розтікання струму; C – за рахунок зменшення напруги дотику (Uдот.); D- за рахунок зменшення напруги кроку (Uкр.).
49. В чому полягає принцип дії захисного розділення електричних мереж: A – в зменшенні протяжності електромережі; B – в зменшенні активної проводимості електромережі; C – в збільшенні розгалуженості електромережі; D – в зменшенні напруги дотику (Uдот.).
50. Які напруги електромереж відносяться до категорії „малих напруг” в мережах змінного струму: A – 220 В і менше; B – 127 В і менше; C – 110 В і менше; D -42 В і менше.
51. Яким чином забезпечується недоступність струмопровідних частин: A – застосуванням захисних огороджень; B – застосуванням закритих комутаційних апаратів; C – обмеженням доступу сторонніх осіб в електротехнічні приміщення; D – розміщенням струмопровідних частин на висоті, неосяжній для навмисного доторкання до них.
52. На якій висоті необхідно розміщувати ЛЕП – лінії електропередач на будівельних майданчиках над робочими місцями: A – на висоті 2, 5 м; B – на висоті 3, 5 м; C – на висоті 5, 0 м; D – на висоті 6, 0 м.
53. На якій висоті необхідно розміщувати ЛЕП – лінії електропередач на будівельних майданчиках над ходами: A – на висоті 2, 5 м; B – на висоті 3, 5 м; C – на висоті 5, 0 м; D – на висоті 6, 0 м.
54. На якій висоті необхідно розміщувати ЛЕП – лінії електропередач на будівельних майданчиках над проїздами: A – на висоті 2, 5 м; B – на висоті 3, 5 м; C – на висоті 5, 0 м; D – на висоті 6, 0 м.
55. Як часто проводяться чергові перевірки знань працівників, що обслуговують електроустановки: A – кожні 3 місцяці; B – кожні 6 місцяців; C – один раз на рік; D – один раз на три роки.
56. Що, з наведеного нижче, відноситься до основних електрозахисних засобів для роботи в електроустановках напругою до 1 000 В включно: A – ізолювальні штани, кліщі; B – електровимірювальні кліщі; C – покажчики напруги; D – діелектричні рукавички.
57. Що, з наведеного нижче, відноситься до додаткових електрозахисних засобів для роботи в електроустановках напругою до 1 000 В включно: A – діелектричне взуття, килими; B – діелектричні рукавички; C – ізолювальні накладки, ковпаки; D – переносні заземлення.
58. Що, з наведеного нижче, відноситься до додаткових електрозахисних засобів для роботи в електроустановках напругою понад 1 000 В: A – діелектричні рукавички; B – ізолювальні підставки, накладки, ковпаки; C – сигналізатори напруги; D – плакати і знаки безпеки.
|