Гематологічне дослідження.

Може бути корисним підрахунок лейкоцитів. З цією метою кров беруть при підвищеній температурі тіла. Якщо спостерігають лейкопенію(4000 на мл), то тварина може бути хворою на ПЛК. Деякі автори вважають, що зниження концентрації лейкоцитів до 50-500 лейкоцитів/мл [8, 9], або до 2000-3000 лейкоцитів /мл[27, 28, 37, 39]., або нижче 2х10⁹/л. [32, 37, 38, 39], або до 100-50 лейкоцитів у 1 мм³ [36] також є підозрою на дане захворювання.

Приблизно через 7 днів після інфікування може відмічатися нейтрофілія зі зрушенням ядра вліво.[20, 32]

В лабораторній діагностиці значну увагу приділяють вірусологічному, серологічному, електронно - мікроскопічному методам дослідження. Вірус може бути виділений в первинно трипсинізованій культурі клітин нирки кошеняти або перевивній лінії цієї ж культури. [11]

2. Із серологічних методів використовують РН в культурі клітин.Кров від хворих кішок беруть 2 рази з інтервалом 2 тижні, перший раз в період гострого захворювання[11] Також відбирають сироватку крові, носоглоткові змиви, сечу та кал.[12, 26, 43]

Для серологічної діагностики застосовується також набір для визначення антигену парвовірусного ентериту собак, вірусного ентериту норок і панлейкопенії норок (науково-виробниче об'єднання " Нарвак"). Даний набір призначений для виявлення специфічного антигену панлейкопенії в біологічному матеріалі від хворих і експериментально заражених тварин імуноферментним аналізом.

Метод заснований на взаємодії іммобілізованого на поверхні лунок планшета специфічного імуноглобуліну з антигеном панлейкопенії з досліджуваної проби і наступному виявленні отриманого комплексу кон'югатом (міченим пероксидазою хрому специфічним імуноглобуліном G до антигену панлейкопенії). Зв'язана пероксидаза викликає розпад водню, що знаходиться в хромоген-субстратному розчині і окислення хромогену. У лунках виникає забарвлення, інтенсивність якої прямопропорційна кількості антигену в пробі.

Матеріал, що використовується для постановки реакції. Для аналізу використовують проби фекалій, дефібриновану кров, а також ділянки тонкого і товстого відділів кишечнику, взяті від полеглих або вимушено убитих тварин в перші години після загибелі. З матеріалу готують 10 % суспензію на забуференому физрастворе і центрифугують при 2000-3000 об/хв. Призначений для дослідження матеріал можна зберігати в морозильній камері побутового холодильника. Розморожувати тільки перед аналізом.

Постановку та облік реакції проводять у відповідність з настановою по застосуванню набору.[27]