Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Початок наступу радянських військ. Збройне повстання в Катеринославі






Зробивши своїм центром Харків, Антонов-Овсієнко поставив першим завданням своїх військ перекрити шляхи зв’язку міжЦентральною Радою та Каледіним, ізолювати їх сили, щоб вони не могли надавати один одному допомогу. Для цього він наказав оволодіти такими важливими залізничними вузлами та станціями, як Лозова, Павлоград, Синельникове. Загони петроградських і московських червоногвардійців під командуванням П.Єгорова разом із харківськими червоногвардійцями і солдатами 30-го полку під командуванням М.Руднєва та донецькими червоногвардійцями на чолі з Д.Жлобою розгорнули наступ і зайняли 14 грудня Лозову, 18-го – Павлоград, а 21 грудня – Синельникове. Із наближенням радянських військ і після одержання великого транспорту зі зброєю з Москви (10 тис. гвинтівок, 10 кулеметів, багато патронів) більшовики, керовані військово-революційним комітетом (В.Аверін, Е.Квірінг та ін.), 26 грудня підняли повстання проти влади Центральної Ради в Катеринославі. Червоногвардійці Брянського заводу захопили броньовик, який належав сердюцькому полку ім. Пилипа Орлика. Уранці 27 грудня командування сердюцького полку зажадало повернення броньовика. У місті розгорілися бої. Але вранці 28 грудня з Синельникова до Катеринослава прибув загін петроградських, московських і донецьких червоногвардійців, очолюваний П.Єгоровим, і тільки завдяки бойовим діям за його участю у Катеринославі була встановлена влада рад.

Боротьба на півдні. Повстання в Одесі

Після оволодіння Катеринославом зведений загін П.Єгорова, до якого приєднався і новий загін Петроградсь-кої Червоної гвардії, попрямував до Олександрівська, де більшовицький військово-революційний комітет організував збройний виступ червоногвардійців, і 2 січня 1918 р. після бою з гайдамаками зайняв місто. Складною ситуація була в Одесі. Там діяв загальноміський коаліційний ревком, де співробітничали представники Одеської ради солдатських депутатів і військової ради, якою керували комісари Центральної Ради. У їх розпорядженні були чотири гайдамацькі полки й юнкерські училища. У ніч на 14 січня загони Червоної гвардії та матросів підняли повстання й зайняли найважливіші пункти міста. Але вранці 15 січня гайдамаки й юнкери розгорнули наступ із використанням броньовиків і артилерії, і зайняли вокзал і штаб військового округу. На прохання більшовиків ревком 8-ї армії надіслав до Одеси бронепоїзд, піхотний полк, загони кінноти. За їх участю червоногвардійці, матроси та солдати увечері 15 січня перейшли в контрнаступ. Бої тривали до ранку 17 січня, коли наступаючі зайняли вокзал – останній опорний пункт гайдамаків. Отже, 17 січня влада Центральної Ради в Одесі була повалена та перейшла до переобраної ради робітничих депутатів. У січні 1918 р. було встановлено владу рад і в Миколаєві, Херсоні, Маріуполі та ряді інших південних міст. На середину січня радянська влада перемогла в Криму.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.005 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал