Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Відновлення УНР. Державне будівництво




19 грудня 1918 р. було вирішеновідновитиУкраїнськуНароднуРеспубліку, але Центральну Раду не відновлювати, а зберегти верховну владу до скликання Конгресу трудового народу в руках Директорії. Директорія прийшла до влади та діяла в дуже складних і тяжких умовах – із заходу Україні загрожували польські війська, з півночі і сходу в Україну рухалися більшовицькі загони, на південному кордоні скупчувалися білогвардійські війська Денікіна, на півдні причорноморську смугу зайняли війська Антанти. У самій Україні багаточисленні повстанські загони, що повалили гетьманщину, з кожним днем танули, оскільки селяни, які складали їхню основну масу, розходилися по домівках, поспішаючи ділити поміщицькі землі. До того ж деякі з повстанських загонів повертали зброю проти Директорії і приставали до радянських військ. Директорія не мала готового адміністративного апарату, на місцях фактичною владою були отамани військових частин, панували анархія і хаос. 26 грудня Директорія опублікувала першу декларацію, у якій виклала свою програму дій. Вона заявила, що поміщицькі, монастирські, церковні землі перейдуть у користування безземельних і малоземельних селян, буде встановлено 8-годинний робочий день, влада належатиме лише класам працюючим – робітництву й селянству. Директорія пропонувала трудовому селянству, міському робітництву і трудовій інтелігенції обрати своїх представників на Конгрес трудового народу України, який матиме всі верховні права і повноваження вирішувати питання соціального, економічного і політичного життя республіки. Конгрес мав вирішити також форми влади як на місцях, так і в центрі. “У сфері міжнародних відносин, - говорилось у декларації, - Директорія стоїть на ґрунті цілковитого нейтралітету й бажання мирного співжиття з народами всіх держав…”. 26 грудня 1918 р. Директорія створила свій перший уряд – Раду Народних Міністрів на чолі з українським соціал-демократом В.Чехівським. З 18 членів уряду українських соціал-демократів було 6, есерів – 4, соціалістів-самостійників – 4, соціалістів-федералістів – 3 і 1 представник єврейської соціал-демократичної партії “Поалей-ціон”, тобто всі міністри були соціалістами. У губернії та повіти були призначені комісари і коменданти. Перші представляли цивільну, а другі – військову владу. У губерніях, повітах і волостях Директорія відновлювала старі земські установи, у містах – міські думи. Замість гетьманської Державної варти формувалася “народна міліція”. Але у самій Директорії, її уряді і партіях, представлених у ньому, не було єдності щодо питання про характер відновлюваної УНР та її перспективи. В.Винниченко, В.Чехівський, А.Макаренко та деякі інші керівні діячі стояли за прийняття радянської системи і досягнення угоди з більшовиками. С.Петлюра, П.Андрієвський та їхні прихильники – за союз з Антантою і спільні з нею дії проти більшовиків. У січні 1919 р. відбувся VІ конгрес УСДРП, на якому більшість делегатів висловилися за демократичний, парламентський лад, про­ти встановлення робітничої диктатури у формі рад. Але окрема група, яка назвала себе фракцією незалежників, стала на радянську платформу і виділилася з УСДРП, створивши незабаром окрему партію. Лідерами незалежників були М.Ткаченко, А.Річицький, А.Драгомирецький, Ю.Мазуренко та ін. Ліві українські есери-боротьбисти ще в час німецької окупації утворили Головний революційний комітет, до якого ввійшли М.Шинкар, Г.Михайличенко, О.Шумський та ін. Він брав участь в ор­ганізації селянських повстань проти гетьманщини, а зі встановленням влади Директорії став виступати і проти неї, підтримуючи ідею влади рад і зближаючись із більшовиками. Безпорадність і розбіжність поглядів на характер влади та держави особливо засвідчила державна нарада 16 січня 1919 р. у Києві, на яку зібралися члени Директорії, уряду, керівники полі­тичних партій і корпусу Січових стрільців. Представники січових стрільців О.Назарук і Ю.Чайківський запропонували замість Дирек­торії встановити військову диктатуру - тріумвірат у складі С.Пет­люри, командира корпусу січових стрільців Є.Коновальця і його заступника А.Мельника. Один з лідерів УСДРП М.Порш відстоював парламентський шлях розвитку, представник есерів М.Шаповал виступив за встановлення влади рад. При такій полярності думок і пропозицій нарада не змогла схвалити конкретного рішення, і керівниц­тво УНР не мало певної визначеної лінії в державному будівництві.


Данная страница нарушает авторские права?


mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.009 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал