Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Підсумки другої п’ятирічки у галузі сільського господарства
Одним із завдань другоїп’ятирічки було повне завершення колективізації. В Україні на жовтень 1932 р. налічувалося 23 тис. колгоспів, у яких об’єднувалося 3135 тис. селянських господарств, або 71, 1% усієї їх кількості. Поза колгоспами залишилося близько 1275 тис. дворів. Селян, які не ввійшли до колгоспів, влада презирливо називала одноосібниками, індусами і різними способами утискувала. Їх наділяли найгіршими і найвіддаленішими ділянками землі, позбавляли можливості придбати сільськогосподарські машини, інвентар, добрива. Для них норми здачі хліба державі за твердими цінами наполовину були вищими, ніж для колгоспів, які обслуговувалися МТС. Сільськогосподарський податок, відповідно до закону 1935 р., для одноосібників був не менш, як на чверть, більшим, ніж для колгоспників. Отже, індивідуальні селянські господарства були поставлені в значно гірші умови, ніж колгоспники. У цих умовах одноосібники змушені були вступатидо колгоспів, і на кінець другої п’ятирічки колективізація в Україні була повністю закінчена. На липень 1937 р. в УСРР стало 27347 колгоспів, у яких налічувалося 3756, 8 тис. селянських дворів, або 96, 1%. У них було усуспільнено 99, 7% посівної площі. На кінець другої п’ятирічки в УСРР збільшилося виробництво сільськогосподарської продукції, але п’ятирічний план з основних показників не було виконано. Урожайність зернових у 1937 р. становила в середньому по республіці 10, 3 ц з га проти 8, 1 ц у 1932 р. (за планом вона мала досягти у 1937 р. 11, 6 ц). Загальний збір зернових зріс з 146, 6 млн. ц у 1932 р. до 227, 7 млн. ц у 1937 р. (план – 238, 5 млн. ц). Збільшувалося поголів’я худоби і виробництво тваринницької продукції. На кінець другої п’ятирічки усі колгоспи і радгоспи мали ферми продуктивної худоби. На кінець 1937 р. кількість великої рогатої худоби зросла до 7, 7 млн. голів проти 4 млн. голів у 1932 р., свиней – відповідно 7, 7 млн. проти 2, 6 млн. голів, овець і кіз – 3, 3 млн. проти 1, 5 млн. голів. При абсолютному збільшенні поголів’я п’ятирічний план з його зростання по чисельності корів, свиней, овець і кіз не був виконаний, коней майже на мільйон голів стало менше. Поряд з колгоспниками на кінець другої п’ятирічки в республіці було 803 радгоспи, які обробляли 9% посівних площ і давали державі 10, 5% поставок зернових, 12% м’яса, майже четверту частину заготівель молока і вовни. Одночасно зі зростанням обсягу продукції сільського господарства зростали і її поставки державі. За роки п’ятирічки державні заготівлі і закупки зернових збільшилися на 41%, картоплі – на 62%, цукрових буряків – на 117%. Хлібороби України у 1932 р. здали державі 255 млн. пудів хліба, у 1937 р. – 496 млн. пудів. Отже, протягом другої п’ятирічки сільське господарство УСРР, як і всієї країни, зробило у порівнянні з першою п’ятирічкою певний крок уперед, але його розвиток значно відставав від зростаючих потреб країни. 4. 4. Народна освіта, наука і культура
|