Загальне програмне забезпечення

З огляду на завдання підручника та масовість IBM-сумісних персо­нальних комп'ютерів охарактеризуємо загальне програмне забезпечення саме цих комп'ютерів. На початок 1996 року найбільш поширеною операційною системою для IBM-сумісних комп'ютерів була MS DOS " •2 фірми Microsoft (або її попередники та аналоги інших виробників), а система Windows була звичайним пакетом розширення цієї операційної системи (в напрямках багатопрограмності, графічного інтерфейсу,

ЧАСТИЦ

Операційна система

Операційна система MS DOS спеціально призначена для IBM-сумісного персонального комп'ютера, надаючи зручний доступ до його пристроїв. MS DOS відноситься до класу однокористувацьких опера­ційних систем - на відміну від потужних систем колективного корис­тування (наприклад, UNIX). MS DOS реалізує командний діалоговий режим взаємодії з користувачем (на відміну, наприклад, вщпакетного режиму).

Основні функції MS DOS є типовими для операційних систем взагалі і включають:

> Запуск та завершення програм: для запуску програми досить у відповідь на діалогове запрошення до роботи (промпт) ввести її ім'я.

> Реалізацію сервісних функцій за допомогою зовнішніх та внутрішніх утиліт (відповідно, програм та команд).

> Відображення на екрані дисплею як введеної інформації, так і результатів обробки.

> Реалізацію на дисках файлової системи (деревовидної системи каталогів для доступу до файлів).

> Реалізацію операцій вводу/виводу - як на рівні пристроїв, так і на рівні файлової системи.

> Реалізацію анкетних (командних) файлів, які автоматизують рутинні фрагменти процесу діалогу, наближаючи режим роботи до пакетного.

Важливою рисою MS DOS є узгодження щодо імен файлів та ката­логів. Ім'я може складатися з двох частин: власного імені (до 8 символів) та розширення (до 3 символів), розділених крапкою. В іменах дозво­ляються латинські букви, цифри та деякі розділювачі (окрім пропуску, крапки, знака запитання та зірочки). Розширення імен файлів характе­ризує їх тип, визначаючи допустимі операції над ними, наприклад: •розширення СОМ та ЕХЕ зарезервовані за двійковими програмними файлами, - отже такі файли можна запускати у відповідь на Промпт MS DOS; • розширення TXT, DOC ідентифікують файл як текстовий, отже його можна редагувати текстовими процесорами;

______________________________________________ 235

• розширення ВАТ визначає командний файл, - його можна не лише запускати аналогічно двійковим програмним файлам, але й редагувати, як текст;

• розширення DBF, DB, MDB визначають файли баз даних, отже до них можна застосовувати системи баз даних.

Для початку роботи з IBM-сумісним комп'ютером потрібно включити його живлення, під'єднавши його до еклектромережі, і завантажити в його нам'ять ядро операційної системи. Звичайно операційна система розміщується на вінчестері, однак (для спеціальних цілей, які тут не обговорюються) можна розмістити її і на гнучкому диску. Диск з операційною системою повинен мати спеціальну структуру і називається завантажуваним диском. Під час роботи комп'ютера в міру потреби з диску завантажуються інші компоненти операційної системи. Цей диск може відрізнятися від завантажуваного диску і називається системним.

Завантаження операційної системи з вінчестера відбувається авто­матично після включення комп'ютера (в залежності від установок в CMOS та запланованої системним програмістом ініціалізації, можливо, потрібно ввести пароль чи потурбуватися про відсутність в дисководі дискети). В залежності від режиму роботи в ході завантаження ство­рюється те чи інше програмне середовище (наприклад, Windows) чи система очікує команди (промпт DOS).

Будь-яка операційна система (ОС) IBM-сумісного комп'ютера скла­дається з двох компонентів: апаратної (це мікропрограмно реалізована частина базової системи вводу-виводу - BIOS, яка розміщується на материнській платі у вигляді окремої мікросхеми і містить мікро-програмний завантажувач) та програмної. Програмна компонента ОС має складну структуру і складається з наступних елементів:

^ програмний завантажувач, який розміщується на самому початку завантажуваного диску (в його завантажуваному секторі);

^ програмна компонента базової системи вводу-виводу (файл з •менем IO.SYS, який розміщується на самому початку області даних завантажуваного диску);

^ базова дискова операційна система (файл з іменем MS DOS.SYS, який на завантажуваному диску розміщується безпосередньо після файлу IO.SYS); саме ці файли утворюють в оперативній пам'яті комп'ютера ядро операційної системи;

^ процесор команд (файл з іменем COMMAND.COM, який

^£ 1^на₂

розміщується в головному каталозі завантажуваного диску та _н. системному диску); він є транзитом операційної системи: витісняєтьс з оперативної нам'яті при завантаженні в неї програм і знову повертаєтьс в неї при їх завершенні;

■ ^ файли конфігурації (CONFIG.SYS) та ініціалізації (AUTOEXEC.BAT) комп'ютера, які розміщуються в головному каталозі завантажуваного диску і використовуються для початкової настройки операційної системи;

& утиліти (виконувані файли, які стандартно розташовані в каталозі DOS системного диску і запускаються користувачем як окремі прог­рами); виконують стандартні сервісні функції операційної системи; наприклад, утиліта FORMAT.COM форматує дискети і диски, утиліта DISKC0PY.COM копіює дискети;

■ => драйвери (двійкові програмні файли, які стандартно розміщуються в каталозі DOS завантажуваного диску і здійснюють інтерфейс опера­ційної системи з пристроями); наприклад, драйвер SMARTDRV.EXE пришвидшує доступ до даних на диску, драйвер HIMEM.S YS реалізує доступ до верхньої пам'яті (з адресами понад 640 КБ).