Пит.39. Антропічний та антропогенний чинник.

Антропічний аспект. З пере­творенням природних геосистем у агрогеосистеми пов’язані сут­тєві зміни особливостей усіх ланок продуційного процесу.

Антропогенний - Вплив, що людина справляє на навколишнє середовище в результаті своєї господарської діяльності.

Закон сумісного впливу еколог. Чинників: величина врожаю залежить не від окремого, а від усієї сукупності екологічних чинників одночасно.

Одні АФ безперервно діють на природу, інші - періодично або спорадично. Тому за періодичністю вони поділяються на:

- безперервно діючі - забруднення атмосфери, води та ґрунту викидами промислових підприємств та вилучення з надр корисних копалин;

періодичні фактори - орання ґрунту, вирощування та збір сільськогосподарських культур, випас домашніх тварин та ін. Ці фактори прямо діють на природу лише у певні години, тому вони пов'язані із сезонною і добовою періодичністю дії АФ;

- спорадичні фактори - аварії транспортних засобів, що призводять до забруднення природного середовища, вибухи ядерних і термоядерних пристроїв, лісові пожежі та ін. Вони діють у будь-який час, хоча у деяких випадках можуть бути прив'язані до певного сезону.

Дуже важливо розрізняти антропогенні фактори за тими змінами, до яких призводить або може призводити їхня дія на природу і живі організми. Тому їх поділяють також за стійкістю зумовлювальних змін у природі:

- АФ, що викликають тимчасові зворотні зміни, - будь-яка тимчасова дія на природу, що не приводить до повного знищення видів; забруднення води або повітря нестійкими хімічними речовинами тощо;

- АФ, що викликають відносно незворотні зміни, - окремі випадки інтродукції нових видів, створення невеликих водосховищ, знищення деяких водойм та ін.;

- АФ, що викликають абсолютно незворотні зміни у природі, - суцільне знищення якихось видів рослин і тварин, повне вилучення з родовищ корисних копалин тощо.

Дія деяких АФ може викликати так званий антропогенний стрес екосистем, який буває двох різновидів:

- гострий стрес, для котрого характерні раптовий початок, швидкий підйом інтенсивності і невелика тривалість порушень компонентів екосистем;

- хронічний стрес, який характеризується порушеннями незначної інтенсивності, але вони тривають достатньо довго або часто повторюються.

Природні екосистеми мають здатність протистояти гострому стресу або відновлюватися після нього. Потенційні стресори містять, наприклад, промислові відходи. Особливо небезпечними серед них є ті, до складу котрих входять вироблені людиною нові хімічні речовини, до яких компоненти екосистеми ще не мають пристосувань. Хронічна ж дія цих факторів може призвести до істотних змін у структурі та функціях спільнот організмів у процесі акліматизації та генетичної адаптації до них.

Пит.40.Демекологія. Поняття про популяцію. Класифікація популяцій (за розмірами територій; здатністю до самовідтворення та самостійної еволюції; способом розмноження). Статистичні і динамічні показники популяції.

Демекологія- вчення про популяцію, н-а об’єктом вив якої є популяція. Вив прямі та зворотні зв’язки популяцій з середовищем тавнутрішньопопуляційні процеси.

Завданням демекології – дослідження морфологічних особливостей популяцій, їх вікового складу, регулювання чисельності, густоти (рибальство, мисливство тощо), народжуваності і смертності, поширення і характеру розселення організмів, вивчення внутрішньовидових і міжвидових стосунків у популяції. Охороняє видів популяції.

Популяція-група особин одного виду, які здатні вільно схрещуватись (вільно обмінюватись генетичною інформацією), населяють певний простір (ареал) впродовж багатьох поколінь, відокремлені вд інших подібних угрупувань.