Загальні відомості. Складний ефір, вироблений із рослинного або тваринного жиру, має властивості дизельного палива та призначений для використання як біологічне паливо

Складний ефір, вироблений із рослинного або тваринного жиру, має властивості дизельного палива та призначений для використання як біологічне паливо, називається дизельним біопаливом, або біодизелем. Відомі метанолова та етанолова технології одержання біодизеля. Оскільки етанолова технологія дуже складна, то на сучасному етапі застосовується метанолова. Метиловий ефір за своїми властивостями близький до дизельного біопалива і може застосовуватись як його замінник у чистому вигляді. Проте найчастіше його використовують як від 2 – 30 відсоткову суміш із дизельним пальним.

Технологічна схема виробництва дизельного біопалива наведена на рис. 2.1.

Лінія з виробництва біодизеля працює наступним чином (рис. 2.2). Зі спеціальних місткостей метанол і каталізатор подаються в реактор Р1, де відбувається їх перемішування. Після цього більша частина суміші самопливом надходить до реактора Р2, куди також заливається олія. Включається мішалка і відбувається перемішування суміші протягом приблизно 15 хв. Під час перемішування відбувається реакція етерифікації. Для її нормального проходження температура суміші має становити близько +35 - +40 °С. Це забезпечується наявністю в реакторах водяних сорочок, які підігріваються за допомогою теплоносія (води). Останній підігрівається в електричному котлі і подається в змійовики, які розміщені у водяних сорочках. Тепло через змійовики передається до водяних сорочок, а від них - до олії.

Рис. 2.2. Технологічна схема виробництва біодизеля

Після закінчення реакції етерифікації мішалку зупиняють і відбувається гравітаційне розшарування фракцій метилового ефіру та гліцеролу протягом двох годин. Останній зливають, а метиловий ефір перекачують у реактор Р3, де до нього додають із реактора Р1 залишок суміші метанолу з каталізатором. Включається мішалка і відбувається перемішування суміші протягом приблизно 15 хв. У цей час здійснюється реакція етерифікації тієї частини олії, яка не прореагувала в реакторі Р2. Після закінчення реакції етерифікації мішалку зупиняють і відбувається гравітаційне розшарування фракцій метилового ефіру та гліцеролу протягом двох годин. Гліцерол із реактора Р3 зливають самопливом, а дизельне біопаливо - за допомогою насоса.

Під час відстоювання метилового ефіру в реакторі Р3, в реакторі Р1 знову готується суміш метанолу і каталізатора, яку заливають у реактор Р2, куди також подається рослинна олія. Цикл повторюється.