Організаційна структура бірж

Посередництво є класичною формою ринкового способу господарювання. Посередницька діяльність передбачає виконання посередниками – спеціалізованими підприємствами, організаціями або окремими фізичними особами спеціальних функцій з метою сприяння налагодженню комерційних взаємовідносин виробників і споживачів на товарному ринку. На ринку діє безліч посередників, які здійснюють операції з товарами та без них. Посередник – юридична чи фізична особа, яка знаходиться між контрагентами процесу обертання і виконує функції зведення одного з другим для обміну товарами, послугами, інформацією.

Біржовими посередникамиє уповноважені біржовим комітетом члени як з-поміж членів біржі, так і спеціально для цього прийняті, які мають досвід комерційної діяльності.

Посередники, які здійснюють свою діяльності за допомогою біржової торгівлі, мають певні функції:

- придбання чи продаж товарів за дорученням клієнтів;

- оформлення документів за вже укладеними угодами;

- вивчення та аналіз попиту і пропозиції продукції;

- посередництво в придбанні, продажу чи обміні продукції на біржі;

- придбання продукції для власних потреб.

Відповідно до Закону біржовими посередниками є брокерські фірми, брокерські контори та незалежні брокери.

В Україні виділяють таких основних біржових посередників:

- біржові агенти,

- біржові брокери,

- біржові дилери.

Агент – це особа, яка отримує доручення принципала, яким він доручає здійснення угод за його рахунок і від його імені на визначеній території. Незалежність агента виявляється в тому, що він, як правило, не перебуває у трудових відносинах із принципалом і здійснює свою діяльність самостійно на основі агентської угоди.

Агентські відносини згідно Господарського Кодексу України виникають у разі:

- надання суб’єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові та вчинення відповідних дій;

- схвалення суб’єктом господарювання, якого представляє комерційний агент, угоди, укладеної в інтересах цього суб’єкта агентом без повноваження на її укладання або з перевищенням наданого йому повноваження.

Основні функції агента на товарній біржі:

- укладання в процесі публічних торгів угод з реальним товаром і їх документальне оформлення та реєстрація;

- інформація про стан поточної біржової кон’юктури, асортименту товарів;

- ведення від імені свого підприємства переговорів з продавцями на біржі про закупівлю сировини та матеріалів;

- пропозиція готової продукції на біржі від імені свого підприємства;

- подання необхідної звітної документації про проведення біржової угоди чи операції та ін.

Основний склад біржового посередництва складають брокери та дилери.

Брокер– член біржі, який укладає контракти на продаж або купівлю товарів від імені та за дорученням клієнтів і отримує за свою роботу комісійну винагороду (куртаж, брокерідж) в обумовленому розмірі.

Функції, які виконують біржові брокери:

- посередництво при укладанні угод шляхом виконання доручень клієнтів;

- представництво інтересів клієнтів шляхом укладання біржових угод від імені та за рахунок клієнтів;

- надання основних та додаткових послуг своїм клієнтам;

- інформування консультування клієнтів з питань цін, якості товарів, умов укладання угод тощо;

- документальне оформлення укладених угод та подання їх до реєстрації.

На біржі під час торгу брокери за сферою діяльності поділяються на дві групи:

- „брокер біля столу” – це брокер, який здійснює зв’язок між брокером «на підлозі» та офісом брокерської контори, а в рідких випадках безпосередньо з клієнтом угоди;

- „біржовий брокер” – „брокер на підлозі”, „брокер у ямі”, „Брокер у біржовому кільці” – брокер, який безпосередньо здійснює біржові угоди під час біржових торгів.

Дилер– член біржі, який здійснює біржове або торговельне посередництво за свій рахунок і від свого імені. Дилери мають місце на біржі, проводять котирування, прибутки одержують за рахунок різниці в ціні купівлі та продажу біржових товарів.

Функції біржових дилерів:

- купівля і продаж товарів, ф’ючерсних і опціонних контрактів на біржі від свого імені та за свій рахунок з метою їх подальшого продажу й отримання прибутку;

- документальне оформлення угод та ї реєстрація;

- виявлення можливостей здійснення спекулятивних біржових операцій;

- транспортування, ліцензування вивозу тощо, пов’язане з переміщенням товарів і їх збереженням.

Важливе місце на біржовому ринку займають посередницькі контори, без яких неможлива діяльність бірж. Посередницькі контори відкриваються членами біржі. Посередницька контора може і не мати самостійного юридичного статусу, а бути структурною складовою частиною якого-небудь підприємства чи організації.

Основні завдання посередницьких контор:

· надання інформації про стан ринку;

· ведення рахунків клієнтів;

· консультації клієнтів;

· прийом, передача і виконання наказів щодо біржових угод чи операцій;

· внесення депозиту чи маржі в розрахунку палату.

З правової точки зору необхідно розрізняти так; форми організації брокерської діяльності: брокерська фірма (компанія), брокерська контора, брокерський підрозділ (відокремлений і невідокремлений) підприємства.

Брокерська фірма- це, як правило, власне індивідуальне або колективне (групове) підприємство, яке є юридичною особою й власником майна, а також одержуваного прибутку (з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів до бюджету).

Брокерська контора - підприємство з правами юридичної особи, створене іншим підприємством-власником - членом біржі. Майно й прибуток брокерської контори належать не їй, а власнику, який створив це підприємство.

Відокремлений брокерський підрозділ - це, як правило, госпрозрахунковий підрозділ, що займається посередницьким видом діяльності й діє на основі положення про нього з правом відкриття рахунків у банку.

Невідокремлений брокерський підрозділ - це внутрішній структурний підрозділ підприємства (відділ, сектор, група, служба), який може діяти на основі внутрішнього господарського розрахунку.

Основу брокерської діяльності складають посередницькі операції на біржі, пов’язані з обслуговуванням клієнтів. Саме тому формуванню стійких ділових зв’язків між брокерами та клієнтами повинна приділятися першочергова увага. Від характеру цих взаємовідносин залежить обсяги брокерської діяльності на біржі та її ефективність.

Можливі дві форми взаємовідносин клієнтів з брокерськими фірмами і конторами чи окремими брокерами: стабільна - укладання договору на брокерське обслуговування; разова - укладання договору-доручення клієнта брокеру на укладання біржової угоди або - передача брокеру гарантійного листа замість договору-доручення.

Договір на брокерське обслуговування укладається сторонами (підприємством-клієнтом і брокерською фірмою) на будь-який період і включає такі розділи: предмет договору; організація-виконавець; порядок взаємодії; зобов'язання сторін; гарант; умови розрахунків; відповідальність сторін; умови конфіденційності; особливі умови; порядок розгляду суперечок; строк дії договору; юридичні адреси сторін.

Після укладання угоди на брокерське обслуговування або догору-доручення клієнт повинен надати брокерській конторі доручення на право укладати угоди від його імені.

Під час укладання угоди на брокерське обслуговування брокер зобов’язаний попередити клієнта про порядок виставлення товару на біржові торги і знімання з них.

Угоди-доручення укладається на здійснення брокером конкретної угоди купівлі-продажу товару на біржі. Ця угода є частиною угоди на брокерське обслуговування.

В договорі дорученні на брокерське обслуговування чітко оговорюються умови контракту як:

за терміном виконання:

- „відкрите доручення” діє до моменту виконання замовлення клієнта на купівлю чи продаж товару. Таке доручення надається брокеру в тих випадках, коли товар, передбачений для купівлі, дуже рідко потрапляє на біржу і пропонується на торгах (13, 60, 90 днів і йде запит до клієнта) – відкритий наказ;

- доручення „обмежене часом” вказує конкретний період часу, впродовж якого замовлення клієнта повинне бути виконане – заявка, що діє один тиждень;

- доручення „виконати або анулювати” означає, що брокеру пропонується лише один раз запропонувати товар за встановленою клієнтом ціною – розпорядження, що діє один день.

За ціною угоди в біржовій практиці види доручень клієнта класифікують таким чином:

- доручення, „обмежене ціною”, означає ціну товару, за якою повинно бути виконане замовлення клієнта за більш вигідним для нього варіантом – наказ, обмежений умовами;

- доручення „за найкращою ціною” чи „по ринковій ціні” означає необхідність миттєвого виконання замовлення по найбільш вигідній для клієнта ціні, що пропонується в даний момент на торгах – ринковий наказ;

- доручення „за останньою ціною” означає необхідність виконання замовлення по ціні останньої угоди по даному товару впродовж даних торгів – наказ, обмежений умовами;

- доручення „по досягненню певного біржового курсу” означає необхідність миттєвого виконання замовлення в момент, коли ціна на нього досягає певного рівня - наказ, обмежений умовами;

- доручення „за поточною біржовою ціною” означає, що товар повинен бути куплений чи проданий по тій реальній біржовій ціні, яка склалася на даних торгах - ринковий наказ;

- доручення „на вибір брокера” означає, що клієнт повністю довіряє визначення ціни брокеру, який його представляє – ринковий наказ.

Після заключення угоди брокерська контора разом з біржовим контрактом передає клієнту звіт-брокера про виконану роботу відповідно до угоди-доручення. У звіті брокера подається розрахунок остаточної суми винагороди брокерської конторі за надану нею посередницьку послугу.

Важливими умовами угоди, на які необхідно звернути особливу увагу при підготовці до її укладання, є форми і розміри брокерської винагороди та відповідальність сторін.

Винагорода - це ціна послуг посередницької фірми і згідно з Законом України " Про підприємництво" встановлюється за погодженням сторін, в тому числі на основі співвідношення попиту і пропозиції на посередницькі послуги.

Розмір брокерської винагороди залежить від наступних чинників:

Ø конкуренції брокерської контор на ринку брокерських послуг;

Ø інтересів клієнта та його фінансового становища;

Ø дефіцитності та оборотності товару;

Ø конкретно взятої ситуації та інтересів брокера;

Ø виду угоди.

Розрізняють два основні види оплати брокерських послуг:

1. У вигляді відсотка від суми укладеної угоди (від 2 до 10%, найчастіше - 4 -6%).

2. У вигляді різниці між: вартістю угоди за ціною клієнта і вартістю фактично здійсненої угоди (до 50%).

Як відомо, товарна біржа сприяє формуванню оптового ринку через організацію і регулювання біржової торгівлі, яку здійснюють у формі публічних торгів у наперед визначеному місці і часі за встановленими нею правилами. Вона створюється на основі добровільного рішення її засновників і без обмеження терміну діяльності.

Засновники як організатори біржі зобов’язані:

- розробити й затвердити відповідні нормативні документи, а саме статут біржі та правил біржової торгівлі;

- забезпечити наявність приміщень, майна та обладнання, необхідних для здійснення біржової торгівлі;

- сформувати статутний капітал в обсязі, що відповідає обраній організаційно-правовій формі;

- зареєструвати біржу у встановленому порядку;

- провести загальні збори членів біржі.

Членом біржі вважають того, хто бере участь у формуванні її статутного капіталу, вносить членські внески або інші цільові внески в майно біржі й документально оформив членство у біржі згідно з процедурами передбаченими Законом «Про товарну біржу» і статутом біржі.

Кількість членів біржі обмежена, вона залежить від розміру статутного фонду і номінальної вартості однієї акції чи паю, а також від кількості акцій, якою може володіти один член біржі. Акція (пай) дає можливість користуватися правами члена біржі. Вона виражає вартість „місця” на біржі. Місце – це власність члена біржі. Його можна продати, якщо член біржі виходить з його складу, або здати в оренду. Вартість місця визначає біржовий комітет залежно від попиту та пропозиції.

На товарних біржах нашої держави, як правило, кількість членів біржі становить 60–80 юридичних осіб. Так, на Українській аграрній біржі – 56 юридичних осіб, а вартість місця становить 29 тис. гривень. Кількість повних членів на товарних біржах США залежить від багатьох чинників і коливається від 1402 на Чиказькій товарній біржі з вартістю місця $740 тис. до 192 на товарній біржі Канзас-Сіті й відповідно вартістю місця – $30 тис.

Крім того, в роботі багатьох зарубіжних товарних бірж практикується асоційоване членство, а також “членство за інтересами”. Власники цих місць мають право здійснювати торгівлю лише за окремими видами товарів і в окремих „біржових ямах”. Проте це дає змогу додатково залучати значну кількість брокерів до біржової торгівлі.

У діяльності товарних бірж, таких, як Одеська, Вінницька, Українська аграрна біржа, також практикується надання права неповного членства при здійсненні торгівлі на біржі. Згідно з тимчасовими правилами проведення торгів на Українській аграрній біржі поряд з членами біржі, що мають повні брокерські місця типу “А”, запроваджено брокерські місця типу “Б”, що дає право власнику такого місця здійснювати операції виключно з продажу сільськогосподарської продукції і сировини власного виробництва без права здійснювати операцій з реалізації інших видів біржових товарів та купівлі будь-якого біржового товару. Право на використання брокерського місця типу “Б” регламентується на 360 днів, а вартість цього місця у 5 разів менша порівняно з брокерським місцем типу “А”.

Управління товарною біржею здійснюють три органи, які мають різний рівень компетенції:

- загальні збори членів товарної біржі;

- біржовий комітет;

- виконавча дирекція.

Типову структуру товарної біржі показано на рис. 1.

Загальні збори членів біржі, як вищий орган управління товарною біржею та законодавчий орган внутрішньобіржової діяльності, виконують такі функції:

- здійснюють загальне керівництво біржею і біржовою торгівлею;

- затверджують і вносять зміни і доповнення до статуту біржі;

- обирають і відкликають голову Біржового комітету, членів Ревізійної комісії, членів Біржового арбітражу;

- обирають Біржовий комітет;

- призначають і звільняють виконавчого директора;

- розглядають і затверджують правила біржових торгів, регламенти, положення та інші рішення, обов’язкові для виконання суб’єктами біржових правовідносин;

- затверджують організаційну структуру біржі, річний звіт голови Біржового комітету про результати фінансово-господарської діяльності біржі;

Рис. 1. Типова структура товарної біржі

- створюють, реорганізують і ліквідують філії та представництва, затверджують їх статутні документи;

- затверджують рішення голови Біржового комітету та Біржового арбітражу про виключення з членів біржі;

- встановлюють розмір плати за брокерське місце, інші внески та порядок їх сплати;

- приймають рішення про припинення діяльності біржі, призначають ліквідаційну комісію, затверджують ліквідаційний баланс;

- затверджують кошторис на утримання Біржового комітету та персоналу біржі.

Постійно діючим органом управління в період між загальними зборами членів товарної біржі є Біржовий комітет (Рада біржі), який формується з членів біржі і обирається загальними зборами. Компетенція та повноваження Біржового комітету визначаються статутом товарної біржі.

На Біржовий комітет товарної біржі покладено такі функції:

- внесення поправок до Правил біржової торгівлі;

- встановлення розмірів внесків, грошових виплат і комісійних зборів;

- заслуховування та оцінка звітів виконавчого директора та інших посадових осіб;

- підготовка рішень про прийом у члени або виключення з членів біржі;

- визначення і встановлення розміру оплати для постійних і разових відвідувачів;

- встановлення кошторису витрат для виконавчої дирекції.

До складу Біржового комітету входять тільки члени біржі.

Для управління товарною біржею, здійснення біржової діяльності та виконання рішень загальних зборів і Біржового комітету формують Виконавчу дирекцію біржі і спеціальні підрозділи.

Виконавча дирекція виконує функції, які не увійшли до компетенції загальних зборів і Біржового комітету:

- організація і проведення біржових торгів;

- забезпечення і контроль за виконанням укладених угод;

- поточне керівництво підрозділами біржі;

- налагодження комерційних зв’язків з клієнтами біржі;

- підготовка і розповсюдження між членами біржі економічної інформації;

- контроль за дотриманням правил біржової торгівлі та ін.

Для управління товарною біржею та забезпечення її функцій на біржі створюються спеціальні підрозділи: розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія та інші підрозділи і допоміжні служби, необхідні для її діяльності.

Підрозділи біржі діють на основі положень, що затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ними органом.

Виконавча дирекція встановлює розмір заробітної плати працівникам товарної біржі.

На товарній біржі біржові посередники реєструються як брокерські контори або фірми, яким надається індивідуальний код та реєстраційний номер.

Брокерські контори є колективними членами товарної біржі. Всі угоди на товарній біржі укладаються тільки через брокерські контори. Це стосується як реалізації продукції членів біржі, так і виконання доручень відвідувачів на купівлю чи реалізацію продукції на певних умовах.

На загальних зборах членів біржі обирається також Контрольна (Ревізійна) комісія, яка здійснює контроль за Виконавчою дирекцією в межах її фінансової і господарської діяльності та подає звіт про це для розгляду на загальних зборах її членів.

Контроль за фінансовою звітністю Ревізійна комісія здійснює за такими напрямами:

- виконання затверджених кошторисів, дотримання нормативів і лімітів;

- своєчасність платежів до бюджету;

- дотримання біржею та її органами управління законодавчих актів, рішень загальних зборів членів біржі;

- правильність ведення оперативного, бухгалтерського та статистичного обліку й звітності.

Ревізійна комісія обирається з членів біржі, але до її складу не можуть бути обрані члени Біржового комітету або Виконавчої дирекції.

Котирувальна комісія визначає котирувальні ціни, аналізуючи ціни біржових угод, ціни продавців, ціни покупців на підставі єдиних критеріїв та спеціальних методів.

До функцій цієї комісії входить:

- складання біржових бюлетенів цін на продукцію, підставою для розрахунків яких є угоди певного дня (періоду), заявки про попит і пропозицію та інші відомості;

- нагляд за своєчасним наданням брокерами, членами та відвідувачами біржі відомостей про укладені за їх участю угоди;

- надання інформаційно-довідковому відділу інформації про ціни і кон’юнктуру щодо товарів, які не включені в котирування цін;

- надання Біржовому комітетові пропозицій про зміни або доповнення до порядку котирування чи зміни форм бюлетеня, а також про способи та засоби його публікації.

Котирувальну комісію очолює один із членів Біржового комітету. До її складу входять, як правило, кілька брокерів.

Котирувальна комісія разом з Арбітражною комісією встановлює рівень ціни у разі виникнення спірних питань.

Арбітражна комісія створюється для вирішення спірних питань, які виникають як між учасниками зареєстрованих на біржі угод, так і між ними і брокерами та відповідальними співробітниками служб біржі. Арбітражна комісія не має повноважень зобов’язувати сторони виконувати її рішення і по суті є узгоджувальною. Арбітражна комісія надає консультаційні послуги з питань, що входять до її компетенції, аналізує правову практику діяльності біржі і розробляє напрямки її вдосконалення.

Комісія з торгової етики забезпечує дотримання товарними біржами встановлених правил діяльності і насамперед з біржової торгівлі.

Комісія з прийому нових членів аналізує фінансово-господарську діяльність претендентів на членство в біржі та дає заключення про їхні можливості стати членами біржі.

У складі товарної біржі функціонують різні за структурою спеціальні підрозділи; їх склад залежить від обсягів угод, кількості брокерських контор, видів продукції.

Розрахункова палата – єдиний розрахунково-фінансовий центр, який обслуговує біржову торгівлю, тобто реєструє, оперативно здійснює контроль і розрахунки за внутрішньо- та міжбіржовими операціями, одержує гарантійні внески за контрактами, готує матеріали з угод для Котирувальної комісії.

Експертне бюро здійснює експертну оцінку умов купівлі-продажу товарів, а також експертизи та консультації з техніко-економічних характеристик товарів, якими торгують на біржі.

Основні функції експертного бюро:

- визначення якісних характеристик товару, його виду, походження, стану на момент експертизи;

- встановлення приблизної вартості товару;

- консультації із загальних та спеціальних питань у спірних випадках;

- розробка біржових стандартів, типових біржових контрактів;

- реєстрація, тобто прийняття до обігу і котирування товарів на біржі.

Експертизу чи консультацію здійснюють у разі подання заяви членів біржі, Біржового комітету, Котирувальної та Арбітражної комісій, постійних і разових відвідувачів та ін.

Підрозділи товарної біржі функціонують на основі відповідних положень про їх діяльність, затверджених загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ними органом.

Інформаційно-довідковий відділ забезпечує членів та відвідувачів біржі інформацією про кон’юнктуру біржових товарів та умови торгівлі на біржі. У складі інформаційно-довідкового відділу функціонують оперативний і довідковий підвідділи.

Функції оперативного підвідділу:

- реєстрація заявок на купівлю-продаж товарів на біржі та розповсюдження біржового бюлетеня;

- консультації з питань брокерського складу біржі та розподіл заявок за брокерськими контрактами;

- збирання інформації про попит і пропозицію на біржі, ціни продавців і покупців, про заявки, що виставляються на торги;

- контроль за достовірністю інформації на інформаційному табло;

- визначення у відповідних випадках необхідності втручання Експертного бюро і Арбітражної комісії.

Функції довідкового підвідділу:

- консультування з правил укладання і реєстрації угод на біржі, правил біржової торгівлі, біржової практики, питань правового і податкового характеру;

- консультування з питань цін біржових та позабіржових угод, цін на товари, які котируються і не котируються;

- надання учасникам біржової торгівлі інформації про поточний і прогнозний стан співвідношення попиту і пропозиції, кількості і складу укладених угод.

Видавничо-статистичний відділ організовує публікацію бюлетеня та довідкових матеріалів для учасників біржі, збирає, аналізує статистичні дані про діяльність біржі, розробляє рекламу.

Відділ технічних засобів та програмного забезпечення підтримує у справному стані технічні засоби біржі (інформаційне табло, комп’ютери, засоби зв’язку), забезпечує розробку програмних матеріалів.

Відділ міжбіржових операцій здійснює координацію міжбіржової господарської діяльності, є посередником у торговому обміні через мережу товарних бірж.

Відділ ярмарків та аукціонної торгівлі організовує позабіржові форми торговельної діяльності – ярмарки та аукціони.

Відділ зовнішніх зв’язків здійснює весь комплекс зовнішньоекономічної діяльності товарної біржі.

Планово-економічний відділ займається необхідними розрахунками, веденням фінансової документації, нараховує заробітну плату.

Згідно із Законом України «Про товарну біржу» в Україні товарна біржа створюється на засадах добровільного об’єднання юридичних і фізичних осіб, яким це не забороняється чинним законодавством. При цьому вводиться обмеження для засновників товарної біржі, а саме: засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та управління, а також державні установи (організації), що перебувають на державному бюджеті.

Заснування товарної біржі здійснюється укладенням засновниками угоди, яка визначає порядок та принципи її створення, склад засновників, їх обов’язки, розмір і строки плати пайових, вступних та періодичних внесків.

Кожний із засновників сплачує пайовий внесок.

Важливо звернути увагу на поняття „реєстрації” біржі. Ст. 7 ЗУ „Про товарну біржу” вказує на порядок реєстрації бірж на засадах визначених для підприємств. На порядок реєстрації вказує і Господарський кодекс України, і має відсильний характер на ст. 58 ГКУ (Суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом).

Безпосередньо питання державної реєстрації юридичних осіб визначається Законом України „Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб-підприємців” і має загальний правовий режим державної реєстрації. Згідно з ст. 25 цього Закону реєстратору надаються наступні документи:

- заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації;

- копія угоди засновників про створення товарної біржі;

- два екземпляри уставу біржі;

- документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору.

Після внесення до державного реєстру запису про державну реєстрацію відповідний орган (районний) видає свідоцтво про реєстрацію товарної біржі.

Цей спрощений механізм реєстрації товарних бірж в нашій країні призвів до того, що їх кількість у кілька разів перевищує наявність таких бірж у світі.

Товарна біржа діє на підставі статуту, який затверджується засновниками біржі. У статуті визначається:

- найменування та місцезнаходження біржі;

- склад засновників;

- предмет і цілі діяльності біржі;

- види фондів, що утворюються біржею, та їх розміри;

- органи управління біржею, порядок їх утворення та компетенція, організаційна структура біржі;

- порядок прийняття у члени біржі та припинення членства;

- права та обов’язки членів біржі перед третіми особами, а також членів біржі перед біржею та біржі перед її членами;

- порядок і умови застосування санкцій;

- майнова відповідальність членів біржі;

- порядок припинення біржі.

На рис.2 зображено організаційну структуру конкретної біржі – Української аграрної біржі, основними завданнями якої є створення ефективного ринкового механізму в агропромисловому комплексі, забезпечення безперешкодного переміщення товарів від виробника до споживача; створення організаційних, економічних, інформаційних і технічних передумов для раціонального використання ресурсів агропромислового комплексу; організація постійно діючого ринку послуг та товарів, пов’язаних з організацією сільськогосподарського виробництва; організація біржових та аукціонних торгів.

Рис. 2. Типова структура товарної біржі

На окремих зарубіжних товарних біржах створюються так звані тимчасові відділи і комітети, спеціалізовані або галузеві, залежно від товарної номенклатури, з якою працює біржа (рис. 3).

Рис. 3 Структура управління Токійської товарної біржі