Діагностування генераторів

Сучасні генераторні установки досить довговічні і надійні, якщо за ними пра­вильно доглядати під час експлуатації. Діагностування генератора охоплює такі операції: зовнішній огляд якоря, колекто­ра, щіток; визначення частоти обертання генератора на початок і повну віддачу електроенергії; перевірку температури йо­го нагрівання; виявлення шумів і стуко­ту та перевірку стану деталей генератора за допомогою спеціального обладнання. Особливу увагу при цьому треба приділя­ти щіткам, оскільки якість роботи генера­тора залежить від якісного контакту щіток з колектором. Причинами порушення кон­такту можуть бути забруднення колекто­ра, спрацювання щіток і колектора, за­їдання щіток у щіткотримачах, ослаблен­ня пружин, які притискують щітки до ко­лектора.

Під час роботи генератора поверхня ко­лектора темнішає, набирає червонувато-коричневого відтінку. Такий колір свід­чить про справність генератора. Кольори мінливості і синюватий відтінок колекто­ра з’являються внаслідок його перегріван­ня. У такому разі генератор треба старан­но перевірити, щоб з’ясувати причину не­справності. Забруднений колектор проти­рають чистою тканиною, намоченою в бензині. Підгорілу поверхню колектора зачищають скляним папером С-100. Не можна користуватися наждачною шкур­кою, оскільки наждачний пил, забиваю­чись у зазори між колекторними пластин­ками, спричинює коротке замикання сек­цій обмотки якоря. Дуже спрацьовані ко­лектори проточують. Щітки, спрацьовані більше ніж наполовину або пошкоджені, заміняють новими. Перед установленням їх протирають по профілю скляним папе­ром.

Причинами підвищеного нагрівання ге­нератора (50 °С і вище) можуть бути над­мірний натяг паса, спрацювання підшип­ників якоря, замикання в обмотці якоря або колектора. Температуру визначають спеціальними приладами (термометрами) на дотик. Шуми і стукіт можуть бути спри­чинені спрацюванням підшипників, щіток, надмірним натягом паса та іншими при­чинами. Рівень шумів визначають на слух і за допомогою шумомірів.

У системі запалювання перевіряють такі прямі (структурні) діагностичні парамет­ри: початковий кут випередження запалю­вання; кут випередження запалювання, що створюється відцентровим або вакуумним автоматом; кут повертання вала двигуна, що відповідає замкнутому стану контактів переривача; зазор між контактами пере­ривача; асинхронізм іскроутворення; за­зор між втулкою і валиком розподільни­ка високої напруги; радіальне биття кулач­ка переривача; електричну ємність конден­сатора; електричний опір обмоток котуш­ки запалювання; пробивну напругу ізо­ляції проводів високої напруги; зазор між електродами свічки; вторинну електричну напругу; електричний опір високовольт­них проводів та ізоляції свічки.

Технічне обслуговування генераторів змінного струму не відрізняється від ТО генераторів постійного струму, за винят­ком профілактичних робіт на обслугову­ванні випрямлячів (селенових і з силіціє­вими діодами). У випрямлячах можуть бути такі основні несправності: замикан­ня на масу, порушення контакту з масою автомобіля, пробій селенових шайб або діодів, старіння випрямлячів. Щоб запо­бігти цим несправностям або усунути їх, випрямлячі треба тримати в чистоті, не пе­регрівати, періодично продувати стисну­тим повітрям (щоб видалити пил) і пере­віряти їхні кріплення.

Реле-регулятори обслуговують не мен­ше двох разів на рік: очищають, перевіря­ють технічний стан і в разі потреби регу­люють зазори між контактами.

Контрольні запитання

1. Які основні несправності акумуляторних батарей та їх причини?

2. Як діагностують технічний стан акумуляторних батарей?

3. Які основні несправності генераторних установок?

4. Послідовність діагностування джерел струму.