Класифікація рахунків за економічним змістом

Класифікація рахунків за економічним змістом відповідає змісту предмета бухгалтерського обліку і зумовлена кла­сифікацією об'єктів обліку, тобто господарських засобів, їх джерел і процесів.

Звідси за економічним змістом рахунки бухгалтерського обліку поділяють на дві групи:

— рахунки обліку господарських засобів (активів) підприємства і процесів;

— рахунки обліку джерел формування господарських засобів. Класифікація рахунків обліку господарських засобів (активів) підприємств і процесів. Залежно від функціональної участі в про­цесі діяльності господарські засоби (активи) підприємства, як відомо, поділяються на: необоротні активи і оборотні активи.

Для обліку необоротних активів, їх наявності, руху, зносу в процесі діяльності і відновлення використовують:

рахунки обліку необоротних активів: " Основні засоби", " Інші необоротні активи", " Нематеріальні активи", " Знос не­оборотних активів", " Капітальні інвестиції" та ін.

Для обліку наявності і руху оборотних активів використову­ють рахунки таких груп (класів):

рахунки обліку запасів: " Виробничі запаси", " Малоцінні ішвидкозношувані предмети", " Напівфабрикати", " Готова про­дукція", " Товари" та ін.;

рахунки обліку коштів, розрахунків та інших активів: " Каса", " Рахунки в банках", " Інші кошти", " Розрахунки з покупцями і замовниками", " Розрахунки з різними дебіторами" та ін.;

рахунки обліку витрат діяльності: " Виробництво", " Загальновиробничі витрати", " Адміністративні витрати", " Витрати на збут", " Інші витрати операційної діяльності" та ін.

Класифікація рахунків обліку джерел формування госпо­дарських засобів (активів) підприємства. Рахунки бухгалтерсь­кого обліку, які використовуються для обліку джерел форму­вання активів підприємства, поділяються на дві групи:

— рахунки обліку джерел власних засобів;

— рахунки обліку джерел залучених (позикових) коштів.

Для обліку джерел власних засобів підприємства використо­вують:

— рахунки обліку власного капіталу: " Статутний капітал", " Пайовий капітал", " Додатковий капітал", " Резервний капі­тал", " Нерозподілений прибуток" та ін.;

— рахунки обліку доходів і результатів дальності: " Доходи 104

від реалізації", " Дохід від участі в капіталі", " Інші фінансові доходи", " Доходи майбутніх періодів" та ін.

Для обліку джерел залучених (позикових) коштів використо­вують:

— рахунки обліку довгострокових зобов'язань: " Довгостро­кові позики", " Довгострокові векселі видані", " Довгострокові зобов'язання по облігаціях", " Інші довгострокові зобов'язання" та ін.;

— рахунки обліку поточних зобов'язань: " Короткострокові позики", " Короткострокові векселі видані", " Розрахунки з пос­тачальниками і підрядчиками", " Розрахунки по оплаті праці", " Розрахунки по страхуванню", " Розрахунки по податках і пла­тежах" та ін.

Загальна класифікація рахунків бухгалтерського обліку за економічним змістом наведена в табл.

Таким чином, класифікація рахунків за економічним змістом, показуючи, на яких рахунках має вестися облік тих або інших об'єктів бухгалтерського обліку, розкриває еко­номічний зміст окремих рахунків. Таке групування дає змогу визначити систему рахунків, необхідних для обліку необорот­них і оборотних активів, джерел їх формування, господарських процесів і результатів діяльності підприємств різних галузей та форм власності.

Класифікація рахунків за економічним змістом покладена в основу будови національного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Ознайомлюючись з класифікацією рахунків за економічним змістом, бачимо, що рахунки, призначені для обліку активів, об'єднані з рахунками, призначеними для обліку господарських процесів.Це пояснюється тим, що за допомогою необоротних і оборотних активів підприємства забезпечують здійснення гос­подарських процесів, а тому при класифікації активи групують Залежно від того, в якому процесі вони функціонують. Госпо­дарські процеси взаємопов'язані між собою; процес виробничо­го споживання здійснюється одночасно з процесом виробницт­ва; процес виробництва супроводжується процесом реалізації, виникненням розрахункових відносин; надходженням грошо­вих коштів на підприємство тощо. Тому при класифікації ра­хунків за економічним змістом не завжди можна виділити у са­мостійні групи супровідні процеси, оскільки їх облік ведеться на тих самих рахунках, що й основні процеси.