Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Заліковий модуль 1. Теоретичні основи аудиторської діяльності в Україні
|
|
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. Сутність аудиторської діяльності
1. Значення аудиту в умовах ринкової економіки
2. Історія виникнення аудиту
3. Сутність та мета аудиту
4. Предмет аудиту, його метод та об'єкти
5. Види аудиту
6. Завдання аудиту
1. Значення аудиту в умовах ринкової економіки
Грамотне ведення обліку в умовах ринкової економіки - один з найважливіших чинників ефективного управління сучасним підприємством. Аналізуючи правильно підготовлені дані бухгалтерського обліку, керівник виявляє слабкі місця в роботі фірми, відшукує можливість усунути їх, знаходить резерви підвищення ефективності й подальшого розвитку виробництва.
Однак облікову інформацію використовує не тільки керівництво фірми. Користувачами фінансової звітності виступають дійсні та потенційні інвестори, працівники, позикодавці, постачальники та інші кредитори, замовники, уряд та урядові установи, громадськість.
Усі названі вище зовнішні користувачі зацікавлені в достовірній, повній і правдивій інформації про діяльність підприємства і його фінансовий стан.
Аудиторська діяльність задовольняє потреби багатьох суб'єктів економічних відносин, які мають єдиний загальний інтерес — бажання отримати не просто інформацію, що міститься у фінансовій звітності, а достовірну інформацію.
Отже, значення аудиту в ринковій економіці полягає у забезпеченні потреб суб'єктів економічних відносин у достовірній, повній та об'єктивний інформації, що міститься в фінансовій звітності підприємства.
2. Історія виникнення аудиту
Виникнення аудиту пов'язане з поділом інтересів тих, хто безпосередньо займається управлінням підприємством (адміністрація, менеджери), і тих, хто вкладає гроші в його діяльність (власники, акціонери, інвестори). Останні не могли і не хотіли покладатися лише на ту фінансову інформацію, що надавали адміністрація і бухгалтери підприємств. Часті банкрутства підприємств, обман з боку адміністрації суттєво підвищували ризик фінансових вкладень.
Перші незалежні аудитори з'явилися ще в XIX ст. в акціонерних компаніях, коли акціонери змушені були шукати стороннього незалежного фахівця, який міг би дати об'єктивний висновок про фінансовий стан підприємства.
Історичною батьківщиною аудиту вважається Велика Британія, де закон про обов'язковий аудит вийшов у 1862 р., у Франції - 1867 р., у США - у 1937 р. Сьогодні практично в усіх кранах світу з ринковою економікою діє громадський інститут аудиту зі своєю правовою та організаційною інфраструктурою.
У Росії слово «аудит» (від лат. audio – той, що вислуховує) з'явилося в часи Петра І. Посада аудитора об'єднувала в собі деякі обов'язки діловода, секретаря і прокурора. Аудиторів називали в Росії присяжними бухгалтерами, однак визнання вони не набули.
Перехід до нових економічних відносин був обумовлений змінами у відносинах власності. У лютому 1991 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про власність», в якому суб'єктами права власності України визначені: народ України, громадяни, юридичні особи і держава. Закон надав реальні права індивідуальної власності широким прошаркам населення. Почали розвиватися підприємства недержавної форми власності, формувалась верства власників. Подальший розвиток цього процесу був пов'язаний з роздержавленням і приватизацією державного майна. Усі ці процеси об'єктивно обумовили необхідність становлення і подальшого розвитку незалежного аудиту.
В Україні аудит набув широкого розвитку з виходом Закону «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. № 3125-12 і створенням Аудиторської палати України і Союзу аудиторів України.
3. Сутність та мета аудиту
Аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.
В Україні аудиторська діяльність регулюється Законом України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93 (в редакції Закону України від 14.09.2006 із змінами, внесеними згідно з Законом від 01.07.2010), який визначає правові та фінансово-економічні засади здійснення аудиторської діяльності. Закон спрямований на створення системи незалежного фінансово-економічного контролю з метою захисту інтересів власників поширюється на усі господарюючі суб’єкти незалежно від форми власності та видів діяльності.
Організація аудиторської діяльності передбачає використання передового світового досвіду і ґрунтується на згаданому законі та інших нормативних документах, що поділяються на три рівня.
Перший рівень — законодавчі акти (закони України, декрети Кабінету Міністрів України, Укази Президента України з питань підприємницької діяльності взагалі та Закон України «Про аудиторську діяльність» зокрема).
Другий рівень — Міжнародні стандарти аудиту, Кодекс професійної етики аудиторів, Національні нормативи аудиту в Україні, нормативно-інструктивні документи міністерств і відомств України.
Третій рівень — внутрішні нормативно-інструктивні документи, які розробляються аудиторськими фірмами на основі документів першого та другого рівнів і використовуються аудиторами в практичній діяльності.
Мета аудиту - формування професійної думки аудитора щодо достовірності фінансової звітності підприємства та узагальнення сформованої думки в аудиторському висновку, що надасться замовнику.
Головною метою аудиту можна назвати перевірку фінансової (бухгалтерської) річної звітності господарчих суб'єктів, що проводиться незалежним аудитором (аудиторською фірмою) з метою висловлення думки (складання висновку) про достовірність і реальність інформації, наданої у звітності, і її підтвердження або не підтвердження.
Інші види робіт виступають аудиторськими послугами, які можуть включати в себе, наприклад, оновлення бухгалтерського обліку, консультації з питань правильного справляння податків, пояснення і проведення аналізу господарської діяльності об'єкта і визначення перспектив розвитку підприємства на попередній період.
Результатом проведення аудиту є складання аудиторського висновку з достовірності фінансової звітності або чіткого опису будь-якого іншого об'єкта дослідження, тому у зв'язку з цим і визначаються більш детальні завдання діяльності, спрямовані на отримання необхідної інформації для надання відповідних пропозицій.
4. Предмет аудиту, його метод та об'єкти
Предмет аудиту – це процеси і явища, відбиті документально і пов'язані з господарською діяльністю підприємств.
Для проведення результативних перевірок аудитор має:
добре опанувати теорію аудиту;
знати чинну на момент здійснення господарських операцій нормативну базу;
застосовувати методику організації аудиторських перевірок.
Форми і методи перевірки аудитор установлює самостійно, виходячи з особливостей клієнта та умов укладеного договору на проведення аудиту.
Аудиторський контроль, здійснюючи функції управління, досліджує процес розширеного відтворення суспільне необхідного продукту згідно із законодавством і нормативно-правовими актами, які забезпечують раціональне господарювання в умовах ринкової економіки. У процесі функціонування аудиторський контроль сформував свій метод у системі прикладних економічних наук.
Метод аудиту - це способи дослідження дій і подій у системі суб'єкта господарювання з метою підтвердження виданої ним фінансової інформації.
Метод аудиторського контролю поділяється:
загальнонаукові методи (аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація, системний аналіз, функціонально-вартісний аналіз);
власні методичні прийоми аудиту (органолептичні, розрахунково-аналітичні, документальні, узагальнення і реалізації результатів). (Дивись роздатковий матеріал)
5. Види аудиту
В залежності від завдань замовника аудит виконує різні функції. В відповідності до організаційних принципів і класифікаційних ознак аудит поділяється на:
За масштабами роботи внутрішній аудит поділяється на загальний — з усіх питань аудиту в цілому і локальний — з окремих напрямів.
За формою розрізняють аудит внутрішній і зовнішній. Такий аудит може охоплювати всі види аудиту залежно від обраного об'єкта, різниця полягає лише в тому, що внутрішній аудит здійснюється кваліфікованим працівником самого підприємства, а зовнішній - сертифікованим аудитором на договірній основі.
Завдання внутрішнього аудиту - допомогти відповідним працівникам покращити ефективність їхньої роботи. Внутрішні аудитори є залежними і підпорядковані керівництву підприємства. Вони перевіряють бухгалтерську інформацію на її достовірність і подають керівництву результати аналізу, оцінки, рекомендації, поради та інформацію про діяльність об'єктів, що ними перевірялися. Внутрішні аудитори не зобов'язані мати сертифікат аудитора.
Зовнішній аудит проводять аудиторські фірми (приватні аудитори), його регламентують юридично, що дає змогу зовнішнім групам спостерігати і потенційно контролювати діяльність організації та її керівництва. Зовнішні аудитори надають аудиторські послуги на договірних засадах і несуть відповідальність за свій висновок.
За ініціативою здійснення аудит може бути добровільним, коли ініціатива проведення аудиту та аудиторських послуг належить клієнту. Об'єкти аудиту, обсяги робіт, період і строки їх виконання визначає клієнт і обумовлює угода між суб'єктами підприємницької діяльності й аудиторською фірмою (аудитором).
Проведення обов'язкового аудиту регламентують ст. 8 «Обов'язкове проведення аудиту» Закону України «Про аудиторську діяльність». Проведення аудиту є обов'язковим:
для підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності й консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств - емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;
перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;
емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.
Залежно від тривалості співпраці між клієнтом і аудитором.
Первинний аудит проводиться аудиторською фірмою (аудитором) вперше для даного клієнта. Це істотно збільшує ризик і трудомісткість аудиту, оскільки аудитори не мають необхідної інформації про особливості діяльності клієнта, його систему внутрішнього контролю і т. ін.
Повторний аудит здійснюється аудиторською фірмою (аудитором) не вперше або регулярно, і тому аудитор уже мас відповідні відомості про специфіку клієнта, його позитивні та негативні сторони в організації бухгалтерського обліку, внутрішнього контролю за результатами тривалої співпраці з клієнтом (консультування, допомога і попередні перевірки).
Практика роботи аудиторських фірм свідчить про переваги повторного аудиту. Така співпраця зручна і аудиторам, і клієнту, який отримує допомогу і підтримку, засновані на багаторічній співпраці. Більше того, заміна клієнтом аудиторської фірми часто викликає настороженість як у споживачів інформації, так і в аудиторів.
6. Завдання аудиту
Завдання аудиту визначені в Законі України «Про аудиторську діяльність», де вказано, що аудиторська діяльність в Україні включає в себе аудиторські перевірки і аудиторські послуги.
Аудиторські послуги можуть надаватися у формі аудиторських перевірок (аудиту) і пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних і юридичних осіб.
Поставлені завдання аудиторської перевірки вирішуються за порядком їх виконання і отримання необхідних даних для заповнення аудиторського висновку:
установлення законності і правомірності створення підприємства-замовника;
виявлення безперервності роботи підприємства;
визначення прав правильності вибору системи господарювання підприємства;
установлення правильного вибору порядку управління;
установлення правильності вибору форми бухгалтерського обліку;
установлення реальності дії системи внутрішнього контролю;
контроль здійснення виробничих процесів (заготівля, виробництво, збут).
Також ставляться завдання, які детально висвітлюють питання стосовно стану бухгалтерського обліку:
виявлення наявності всіх первинних документів до складених господарських операцій;
установлення стану поточного і оперативного бухгалтерського обліку;
виявлення правильності складання бухгалтерської і фінансової звітності та регістрів;
перевірка повноти відображення всіх господарських і фінансових операцій та відображення їх об'єктивності;
перевірка відображення у звітності всіх активів і пасивів і їх належності;
розгляд дотримання підприємством установленої облікової політики, використання діючих стандартів, первинної документації, форм бухгалтерського обліку і регістрів;
перевірка зіставлення окремих фінансових та інших показників, що характеризують діяльність роботи підприємств;
перевірка правильності і своєчасності справляння всіх установлених податків до бюджету;
перевірка правильності формування собівартості продукції, а відповідно і всіх статей витрат на виробництво;
перевірка відповідності виконаних господарських операцій до відповідного періоду;
перевірка стану розрахункових операцій або несвоєчасне стягнення дебіторської заборгованості здійснює помітний вплив на фінансову стійкість підприємства, платоспроможність і ліквідність.
До завдань аудиту також необхідно віднести організаційні основи його проведення:
своєчасність планування аудиту і підбір клієнтів;
своєчасність складання програми аудиту;
якісне і своєчасне проведення передбачених планом і програмою робіт;
надання практичної допомоги клієнтам з маркетингових питань;
своєчасне проведення якісних консультацій.
У процесі організації і проведення аудиту можуть виникнути непередбачені завдання, які успішно і своєчасно мають бути вирішені аудитором. Аудитор повинен не тільки якісно провести аудит, а й надати допомогу з виконання підсумків і пропозицій перевірки (визначити правильність справляння податків, своєчасність їх нарахування, а також детально розглянути правильність застосування податковими інспекціями штрафних санкцій. У випадку неправильно стягнених штрафів, пені та іншого надати юридичну допомогу з урегулювання таких взаємовідносин).
Виконання аудиторами поставлених перед ними завдань надасть змогу якісно і своєчасно провести заплановані аудитором перевірки і скласти реальний аудиторський висновок.