![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Маса триноги . 3,4 кг
Маса повного комплекту......... 11, 5 кг 5. Призначення, комплект та ТТХ ДАК – 1 Ефективність стрільби артилерії у значній мірі залежить від точності визначення місцеположення (координат цілі). Тому разом з удосконаленням артилерійських систем постійно повинні удосконалюватись і засоби артилерійської розвідки. Наприкінці 60-х років на озброєння військ стали поступати квантові далекоміри. Основною їхньою перевагою е висока точність визначення дальності у зрівнянні зі стереодалекомірами. Так, якщо для далекоміра ДС-1 на дальність 3 км DД=1, 5% (45 м), то для квантового далекоміра гранична помилка незалежно від дальності не перевищує 10м, а середня складає 3, 3м. Квантові далекоміри забезпечують: - ведення візуальної розвідки місцевості, противника; - визначення відстаней до цілей, орієнтирів, реперів, розривів снарядів, мін; - вимірювання горизонтальних (в т. ч. дирекційних) і вертикальних кутів. Вони застосовуються: - для ведення розвідки противника і місцевості, спостереження за діями своїх військ; - для засічки (визначення полярних координат) цілей, орієнтирів, реперів; - для обслуговування стрільби артилерії; - для топогеодезичної прив'язки СП. ТТХ квантового далекоміра
В комплект прибору 1Д11 входять: прийомо–передавач, кутовимірювальна платформа, тринога, з'єднуючий кабель, акумулятор 21НКБН-35, укладальна скринька, ЗІП і документація. 6. Призначення КСП, бокового та передового спостережних пунктів. Зміст підготовки пунктів до роботи. Вимоги до міста для спостережного пункту При розгортанні у бойовий порядок батарея може розгортає командно – спостережний пункт, а при необхідності боковий, або передовий спостережні пункти. Командно-спостережний пункт батареї призначений для ведення розвідки противника та місцевості, управління підлеглими силами і засобами розвідки, обслуговування стрільби батареї і для спостереження за діями загальновійськових підрозділів. Передовий спостережний пункт призначений для ведення розвідки противника і місцевості безпосередньо перед фронтом передових загальновійськових підрозділів, підтримки більш тісного зв'язку з ними, і обслуговування стрільби по цілях, що не спостерігаються з командно-спостережного пункту. Боковий спостережний пункт призначений для ведення розвідки противника і місцевості в районах, що не спостерігається з командно-спостережного пункту збоку, для засічки цілей (спряжене спостереження) і обслуговування стрільби по цілям. Підготовка спостережних пунктів до роботи включає: - вибір і заняття спостережного пункту; - орієнтування приладів; - топогеодезичну прив'язку спостережного пункту; - вибір орієнтирів і складання схеми орієнтирів; - встановлення зв'язку з вогневими підрозділами та вищестоящим командиром; - інженерне обладнання та маскування спостережного пункту. Спостережні пункти повинні відповідати таким вимогам: - забезпечувати виконання поставлених задач; - мати добрий огляд місцевості, що знаходиться перед фронтом і в глибині оборони противника в смузі (секторі) розвідки; - мати приховані підступи; - бути невидимим для спостереження противника; - забезпечувати розміщення особового складу, засобів зв'язку та техніки. Найвигіднішими місцями для розміщення спостережних пунктів є: - схили висот, звернені в бік противника; - ділянки місцевості, які знаходяться в 200-300 м перед лісом, кущами, садом або гаєм; - високі дерева в глибині лісу або на узліссі лісових масивів; - горища, верхні поверхи будинків та фабричні (заводські) труби. Віддалення спостережних пунктів від переднього краю своїх військ залежить від характеру місцевості й поставленої підрозділу (частині) задачі. Зайняття спостережних пунктів проводиться потайно по можливості вночі або в інших умовах обмеженої видимості. При висуванні на спостережний пункт вдень використовують складини місцевості та місцеві предмети, що перешкоджають спостереженню противника. 7.Призначення схеми орієнтирів. Порядоквибору орієнтирів і складання схем орієнтирів Орієнтирі призначають з метою забезпечення швидкої і надійної передачі (прийому) цілевказівок і докладів про розвідані цілі, а також, визначення місцеположення розвіданих цілей на місцевості відносно орієнтирів. Орієнтири вибирають з права наліво по рубежах від себе до противника. Кількість орієнтирів повинна бути невеликою і кожному із них присвоюється свій номер. За орієнтири вибирають окремі ясно спостережні місцеві предмети, які противник не може знищити і відносно яких легко передавати цілевказівки. Всі орієнтири старшого начальника, які спостерігаються з даного спостережного пункту, являються обов'язковими для підрозділів розвідки. Їх вносять в схему орієнтирів і за ними зберігаються номери, присвоєні старшим начальником. В ході наступу по мірі просування вперед призначають нові орієнтири. В обороні орієнтири вибирають як перед переднім краєм, так і в глибині оборони своїх військ. По кожному орієнтиру визначають із спостережного пункту дирекційний кут і дальність, і готують схему орієнтирів. Дальності до орієнтирів визначають за допомогою приладів, по карті або на око, кути визначають за допомогою приладів. Схема орієнтирів являє собою креслення вільного масштабу, на яке в перспективному вигляді наносять орієнтири в смузі (секторі) розвідки. При перенесенні схеми орієнтирів на чистий аркуш паперу наносять: - умовний знак спостережного пункту, з якого ведуть спостереження і підписують його координати; - лінію основного напрямку стрільби і біля кінця цієї лінії підписують дирекційний кут основного напрямку; - орієнтири із збереженням їх вигляду і відносного розміщення на місцевості (ближній - ближче, дальній далі від точки СП) і біля кожного орієнтира підписують умовну назву орієнтира його номер, дирекційний кут і дальність до нього в метрах; - напрямок (лінії) з точки спостережного пункту на орієнтир; при цьому прокреслена лінія повинна підходити до тієї точки орієнтира на яку візувалося перехрестя приладу при вимірюванні кутів. В заголовку схеми вказують, для якого спостережного пункту вона складена. Внизу схема підписується тим, хто її робив і вказується дата відпрацювання.
|