Документи, що ведуться на спостережних пунктах

На кожному спостережному пункті складається схема орієнтирів і ведеться журнал розвідки і обслуговування стрільби. На командно-спостережному пункті, крім того, ведуться робоча карта, великомасштабний планшет і схема цілей.

При організації розвідки на сильно пересіченій місцевості і в горах при наявності достатнього часу на спостережних пунктах складають схеми полів, що не спостерігаються.

Схема орієнтирів (рис. 4.10) призначена для полегшення відшукування орієнтирів на місцевості, швидкої та надійної передачі (прийому) цілевказівок, для визначення положення розвіданих цілей на місцевості відносно орієнтирів, а також для прийому та передачі доповідей про розвідані цілі.

Порядок вибору орієнтирів і складання схеми орієнтирів викладений в розділу 4.5.

Журнал розвідки та обслуговування стрільби (додаток 9) являється документом, в якому враховуються (реєструються) результати розвідки противника і обслуговування стрільби.

В журналі записують: номер об'єкту (цілі); час виявлення; положення цілі відносно командно-спостережного (спостережного) пункту (дані засічки); найменування об'єкту і результати спостереження, прямокутні координати об'єкту і його висоту над рівнем моря; характеристику точності засічки, а також коли і кому зроблена доповідь про ціль або висновок з вірогідності цілі.

На робочу карту командира наносять: передній край противника і своїх військ, спостережні пункти і вогневі позиції свого підрозділу; смугу (сектор) розвідки і райони особливої уваги; орієнтири; основний напрямок стрільби (розвідки); цілі, розвідані зі свого спостережного пункту і отримані від інших підрозділів; інженерне обладнання, а також рубежі що намічаються для розгортання і маршрути переміщення в ході бою; дані радіаційної і хімічної розвідки; позивні посадових осіб і сигнали управління.

Цілі на робочу карту наносять умовними знаками (додаток 6). Поруч з умовним знаком приписують номер цілі; для рухомих і високоманеврових цілей, крім того, вказують дату і час виявлення, а для артилерійських (мінометних) батарей - калібр і кількість гармат (мінометів).

Цілі, розташування яких визначено неточно чи які потребують додаткової розвідки, при нанесенні на карту обводяться пунктирними колом.

Великомасштабний планшет ведеться, як правило, в масштабі 1: 10000. На планшет наносять умовні позначення по координатах, усі розвідані цілі (як знову виявлені, так ті що підтвердилися), визначають положення взводних опорних пунктів і систему вогню противника.

Після визначення положення взводних опорних пунктів і інших цілей їх переносять з планшету на карту.

Схема цілей оформлюється на кальки з нанесеною координатною сіткою, на схему наносять з карти (великомасштабного планшету) об'єкти (цілі), розвідані за певний проміжок часу з вказівкою їх координат.

Схема полів, що не спостерігаються, складається для визначення ділянок місцевості, які не спостерігаються зі спостережних пунктів.

При складанні схеми полів, що не спостерігаються, накреслюють на карті напрямок на місцеві предмети і висоти характерні форми, які є на карті і які спостерігаються на місцевості. На кожному з накреслених напрямків відмічають межі ділянок, які не спостерігаються, визначаючи їх на око (по місцевих предметах) у відповідності з рельєфом місцевості.

Неспостережені ділянки по окремих напрямках з'єднують в поле що не спостерігається, у відповідності з рельєфом і місцевими предметами. Неспостережені ділянки покривають штрихуванням чи затушовують.

Межі смуги розвідки і полів, що не спостерігаються, які нанесені на карту, копіюють на кальку, на неї наносять також координатну сітку, яку оціфровують, свій передній край і точку спостережного пункту.

8. Основні характеристики оптичних приладів. Вимоги до збереження

оптичних приладів

Основними частинами будь якого оптичного приладу є об’єктив і окуляр.

Об’єктивом називається оптична система скла приладу, яка обернена в сторону предмета, що розглядають. Вона призначена для побудови зображення цього предмету у приладі.

Окуляром називається оптична система скла приладу, яка обернена в сторону ока спостерігача. Вона призначена для розгляду зображення, що передає об’єктив.

Основними характеристиками оптичних приладів є: збільшення, величина поля зору, роздільна здатність, світлосила, діаметри вхідної і вихідної зіниці, пластичність і перископічність.

Збільшення – основна властивість оптичних приладів. Під збільшенням розуміють відношення величини відображення предмету, видимого в прилад до величини відображення того ж предмету при спостереженні його неозброєним оком. Збільшення чи кратність приладу позначається цифрою (числом) і значком Х. Позначення 8х, 10х, 12х виражають восьмикратне, десятикратне і дванадцятикратне збільшення.

Полем зору називається частина простору, видимого в прилад. Воно характеризується кутом, під яким видно в приладі дві діаметрально протилежні крайні точки, видимого в приладі простору. Виміряються в градусах чи поділках кутоміру.

Світлосила приладу характеризується мірою освітлення зображення предмету, що спостерігається в прилад на сітчатці ока. Світлосила залежить від розмірів поперечного розтину пучка променів, які проходять через оптичну систему приладу і поступають в око спостерігача, від прозорості оптичної системи і числа лінз і призм, які складають оптичну систему даного приладу. Для збільшення світлосили оптичних приладів іх лінзи і призми піддаються спеціальній обробці, а на поверхні наносять особливу плівку, яка зменшує відбиття світлових променів. Такі прилади називаються приладами з «проясненою» оптикою, тобто з оптикою, яка добре пропускає світло. По зовнішньому вигляду вона має блакитний відтінок. Для порівняння світлосили приладів використовують штучну величину рівну квадрату діаметру вихідної зіниці.

Вхідною зіницею називається найменший отвір об'єктиву приладу який обмежує поступ світових променів в прилад. Вимірюється в міліметрах.

Вихідною зіницею називається розмір зображення вихідної зіниці на виході із окуляра. Відстань від останньої лінзи окуляра до площини вихідної зіниці називається віддаленням вихідної зіниці. Для повного використання поля зору приладу при роботі необхідно поєднати зіниці очей з площиною вихідної зіниці. При недотриманні цієї умови частина поля зору буде зрізатись. Для забезпечення правильного положення ока, окуляри приладів забезпечуються очними раковинами або гумовими наочниками.

Роздільна здатність оптичного приладу називається найменший кут між двома точками чи предметами, зображення яких в приладі отримують окремими. Вимірюється в кутових секундах. Межа роздільноїздатності людського ока 10 секунд. Чим більше збільшення приладу і діаметр вхідної зіниці, тим більша його роздільна здатність.

Пластичністю називається властивість приладу давати спостерігачу відчуття глибини і рельєфності простору, що спостерігається в прилад. Пластичність мають бінокулярні прилади, тобто прилади призначені для спостереження двома очима одночасно.

Перископічністю називається конструктивна здатність приладу, яка дозволяє спостерігати із-за укриття. Вона вимірюється в міліметрах і показує величину відстані по вертикалі між центром вхідного отвору і оптичною віссю окуляра.

Загальні вимоги до збереження приладів.

В полі роботи з приладами відбуваються під відкритим небом в різних атмосферних умовах. Сирість, дощ, сніг, зміна температури шкідливо впливають на прилади. Попадання пилу і бруду, трясця і поштовхи при перевезенні, необережне ставлення і неправильна експлуатація також негативно впливають на стан приладу і, відповідно, на точність результатів роботи. При поганому догляді неминуче псування приладів і передчасна здача їх в ремонт, крім того прилади можуть повністю вийти зі строю.

При доброму догляду вони можуть безвідмовно працювати багато років без ремонту. Необхідно суворо дотримуватися основних вимог догляду приладів і їх експлуатації:

- використовувати прилади тільки в випадках необхідності;

- підготовку (встановлення) приладів для роботи і укладання їх після роботи проводити в установленому порядку;

- під час роботи з приладами не прикладати надмірних зусиль;

- берегти прилади від поштовхів і тряски;

- скло оптичних приладів при необхідності протирати м’якою та чистою замшею або фланеллю, бруд і пісок можна видалити волосяною кісточкою;

- целулоїдні та дерев’яні прилади не залишати на довго під дією прямих сонячних променів;

- після роботи прилади почистити вид пилу (піску і бруду);

- прилади, які намочені дощем чи снігом, протирати сухим чистим дрантям і просушувати (не біля печі і не на сонці);

- нефарбовані металеві деталі приладів після очищення з них пилу (піску, бруду) і вологи протирати злегка просаленим дрантям;

- зберігати прилади у належній для них укладці (футлярах, ящиках, чохлах)

- суворо дотримуючись порядку розміщення, укладку держати в чистоті, зайвих предметів, що не входять в комплект приладу в укладці не тримати;

- своєчасно поновлювати речовину для сушіння у вологопоглинаючих патронах;

- при внесенні з морозу в тепле приміщення дати приладу на протязі 3-4 годин поступово прийняти температуру приміщення, після чого можливо відкрити кришку, почистити прилад і проводити з ним необхідні роботи;

- забороняється зберігати в одному приміщенні з оптичними приладами кислоти, луги і акумулятори.

ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ

(Артилерійська розвідка)