Селянські виступи в Закарпатті

Найбільшим було повстання селян у 1831 р., так звані “холерні бунти”. Приводом до повстання стала заборона пересування (карантин) у зв’язку з епідемією холери. На дорогах було організовано кордони. Це викликало обурення селян і вони повстали. Регулярні війська придушили повстання.

Під впливом цих заворушень уряд змушений був дещо змінити в становищі селян для його покращення.

Рух опришків (форма збройної боротьби селян)

Цей рух охопив Галичину, Буковину, Закарпаття.

1810-1825 pp. Великий розмах руху опришків.

Селяни озброювалися і втікали у важкодоступні райони Карпат.

Опришки нападали на панські і державні маєтки: забирали або нищили майно; руйнували панські двори; розправлялися з поміщиками та адміністрацією; відібране майно роздавали селянам.

На Буковині понад 10 років діяв загін опришків на чолі з Мироном Шталюком. Протягом першої чверті XIX ст. діяло 50 загонів опришків.

Для придушення руху австрійський уряд запровадив польові суди, використовував регулярні війська. Це привело до поступового ослаблення руху в 30-х роках XIX ст., хоч окремі виступи тривали до 1848 р..