Формування військово-політичних блоків

Союзницькі відносини між СРСР і США, що виникли в роки війни, в післявоєнний час перейшли в конфронтацію та суперництво.

1. Розпочалася гонка озброєнь, яка поглинала колосальні матеріальні ресурси, відволікала від цивільних галузей народного господарства найкращі науково-технічні кадри, кваліфікованих працівників.

2. У вересні 1947 p., створивши Інформаційне бюро комуністичних партій (Комінформбюро), СРСР удався до координації діяльності правлячих комуністичних партій держав Східної Європи. Посилилося пропагандистське протистояння.

3. У воєнній сфері США та її союзники 1949 р. утворили Північно-Атлантичний союз (НАТО), до якого ввійшло 12 держав — США, Канада, Італія, Данія, Норвегія, Ісландія, Португалія, Велика Британія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург.

4. У подальші роки НАТО розширювалося і продовжує розширюватися на сучасному етапі:

• у 1952 р. до НАТО долучилися Греція і Туреччина;

• 1955р. — ФРН;

• 1982 р. — Іспанія;

• 1995 р. — Польща, Чехія, Угорщина;

• згодом — Румунія, Словенія, Литва, Латвія, Естонія.

5. На противагу НАТО комуністичні держави створили свій військово-політичний блок — Варшавський договір (травень 1955 p.), до якого ввійшли СРСР, Польща, НДР, Чехо-Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Албанія. Москва ще більше зміцнила владу над комуністичними країнами Європи. Припинив своє існування у 1990 р.

Слідом за НАТО виникли інші союзи:

- АНЗЮС (1951 р.) — Австралія, Нова Зеландія, США;

- СЕАТО (1954-1977 pp.) — Організація країн Південно-Східної Азії (США, Англія, Франція, Пакистан, Таїланд, Філіппіни, Австралія, Нова Зеландія);

- Багдадський пакт (1955 р.) — Велика Британія, Туреччина, Ірак, Іран, Пакистан, — з 1959 р. став називатися СЕНТО (1959-1979 pp.) — Велика Британія, Туреччина, Іран, Пакистан;

- АНЗЮК (1971 р.) — Австралія, Велика Британія, Малайзія, Нова Зеландія, Сінгапур.