Мал. 4.1. Пряма сукупного попиту

Цінові чинники сукупного попиту. Від’ємний нахил прямої сукупного попиту визначається наступними чинниками: 1) ефектом багатства, 2) ефектом відсоткової ставки, 3) ефектом обмінного курсу.

1. Ефект багатства або реальних касових залишків (ефект Пігу). Артур Пігу (1877-1959). Ефект означає зменшення багатства (доходу). Оскільки при зростанні рівня цін (P­) скорочуються реальні запаси грошових коштів (M/P¯). Отже, попит на товари і послуги скорочується (AD¯) та скорочується доход (Y¯). Цим пояснюється обернена залежність між величиною AD та рівнем цін (при умові, що пропозиція грошей і швидкість їх обертання фіксовані). Ms=const, V=const.

P­, M/P¯, C¯, AD¯

2. Ефект відсоткової ставки (ефект Кейнса). Джон Мейнард Кейнс (1883-1946).

Ефект полягає у тому, що із зростанням рівня цін, скорочуються реальні запаси грошових коштів. При незмінній пропозиції грошей зростає ставка%. Як наслідок, скорочується обсяг інвестицій в економіку і далі знижується обсяг сукупного попиту:

P­, M/P¯, r­, I¯, AD¯

3. Ефект обмінного курсу або ефект імпортних закупок (ефект Манделла-Флемінга). Роберт Манделл, Маркус Флемінг. Ефект полягає у тому, що зростання рівня цін в країні при стабільних цінах на імпорт призводить до скорочення експорту. Отже, скорочується сукупний попит в національній економіці. P­, E¯, NE¯, AD¯.

Рівень цін

0 Дохід, випуск