![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Мал. 5.2. Від’ємне, нульове та додатнє заощадження
5.2. Функція заощаджень. Заощадження S -(Save)- це неспожита частина доходу. Найпростіша функція заощадження має вигляд: S=F(Y). Кожній функції споживання відповідає єдина функція заощаджень. S=Y-C=Y-c -c’Y=-c +(1-c’)Y. C=c +c’Y де S - величина заощаджень домашніх господарств, c0 - автономне споживання 1-c’ =s’ - гранична схильність до заощадження, Y - доход, T - податкові відрахування. Гранична схильність до заощадження (Marginal propensity to save) величина додаткового заощадження з 1 додаткової грошової одиниці використовуваного доходу. Або, на скільки одиниць зміниться обсяг заощадження при зміні використовуваного доходу на 1. MPS= D S/ D Y, де D S - приріст заощаджень, D Y -приріст використовуваного доходу Оскільки частина кожної грошової одиниці (гривні), яка не споживається, обов’язково заощаджується, то: MPC+MPS=1. MPS= D S/ D Y Середня схильність до заощадження, APS -це частка заощаджень в післяподатковому доході. MPS= D S/ D Y.
C=Y C=c0+c’Y
Функція заощадження
45°
-c0 Мал. 5.3. Функція споживання та функція заощадження. В короткостроковому періоді із зростанням доходу зростають і споживання і заощадження, але при цьому середня схильність до споживання має тенденцію до зниження, а середня схильність до заощадження - до зростання. В довгостроковому періоді середні схильності стабілізуються. “Ефект заощадження” відображає вплив заощаджень на споживання. Якщо існують заощадження, люди можуть в деякому періоді споживати більше, ніж вони одержали доходу. Найбільше цей ефект проявляється за умов макроекономічної нестабільності, коли населення збільшує поточне споживання за рахунок минулих заощаджень. Заощадження у цьому випадку математично мають знак “-”. Чинники споживання та заощадження, які не залежать від доходу і впливають на функції споживання і заощадження, зміщуючи їх графіки. 1. Багатство. Зростання багатства (нерухомість, фінансові активи) зміщує графік споживання догори, а графік заощадження-донизу. 2. Податки. Зниження податків збільшує післяподатковий доход і тому зростають споживання і заощадження. І, навпаки. 3. Рівень цін. Зростання цін скорочує споживання і заощадження, і навпаки. 4. Відрахування на соціальне страхування. Збільшення відрахувань скорочує споживання і заощадження. 5. Очікування. Очікування зростання грошових доходів у майбутньому зумовлює збільшення поточних витрат. 6. Споживча заборгованість. Зростаюча споживча заборгованість зменшує споживання та заощадження, і, навпаки. 7. Відсоткова ставка. При зростанні відсоткової ставки, поточне споживання зменшується, а заощадження зростають. Приклад. Функція споживання має вигляд. С=4+0.8Y. Записати функцію заощадження. Чому дорівнює заощадження при Y=400?. Розв’язок. S=Y-C=Y-4-0.8Y=0.2Y-40. При Y=400 S=0.2 400-40=40.
|